Нові роз’яснення НАЗК щодо декларування: вагомий прорив чи першоквітневий жарт?

старший юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»

Якось один із співробітників НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції) іронічно зазначив, що дедлайн подання декларацій не випадково було встановлено саме на 1 квітня – День сміху. Дійсно, з 2016 року кожна кампанія електронного декларування мала свої «забави»: проблеми з реєстром декларацій, постійні зміни законодавства, непослідовні роз’яснення НАЗК тощо.

На жаль, цьогорічна кампанія не стала винятком. Лише за останні пів року Верховна Рада встигла 8 разів внести зміни до Закону «Про запобігання корупції», а НАЗК – скасувати свої попередні роз’яснення та прийняти нові на 79 сторінок.

@material: https://thepage.ua/ua/news/nazk-otrimalo-novi-mozhlivosti-dlya-perevirki-deklaracij

Але оскільки цього року дедлайн подання декларацій продовжили до 1 червня, НАЗК вирішило не зупинятись на досягнутому та 1 квітня затвердило ще одні об’ємні роз’яснення. Нижче ми зібрали для вас найважливіші нововведення цього першоквітневого документа, які допоможуть не загубитись у постійному калейдоскопі змін.

1). Особливості заповнення декларацій за 2019 р.

20 березня 2020 р. набрав чинності Закон №524-ІХ, згідно з яким декларації типів «щорічна», «після звільнення» та «кандидата на посаду» за 2019 рік мають заповнюватись за старою редакцією Закону «Про запобігання корупції». У зв’язку з цим НАЗК роз’яснило, що в таких деклараціях за 2019 рік не потрібно вказувати:

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
належність до національних публічних діячів;
членів сім’ї декларанта, які спільно проживали з ним сукупно щонайменше 183 днів у 2019 р.;
зареєстроване місце проживання членів сім’ї;
об’єкти, які перебували у володінні або користуванні протягом щонайменше 183 днів;
трасти або інші подібні правові утворення;
криптовалюти;
банківські рахунки та скриньки.

У кабінеті декларанта з’явилась технічна можливість заблокувати відповідні поля з використанням позначки «Не застосовується» або «Відсутня інформація для декларування у цьому розділі».

2). Нерухомість на тимчасово окупованих територіях

У попередні роки існувала практика, коли посадовці з політичних мотивів не відображали у деклараціях нерухомість у Криму чи на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. У якості виправдання вони посилались на те, що не мають фізичного доступу до цього майна і не знають про його долю (знищене, захоплене, перепродане тощо).

У нових роз’ясненнях НАЗК вказало, що таке майно підлягає обов’язковому декларуванню. Так, згідно з Законом «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», за фізичними особами зберігається право власності на нерухомість на тимчасово окупованій території, а будь-які правочини щодо такого майна на окупованій території вважаються недійсними і не створюють юридичних наслідків.

3). Декларування службових авто

У попередні роки посадовці іноді декларували службові авто, які вони мали в користуванні станом на кінець звітного періоду. У новому Роз’ясненні НАЗК зазначило, що в декларації не потрібно зазначати відомості про службові транспортні засоби, «які використовуються тільки у службових цілях». Проте якщо службове авто використовувалось декларантом чи членом його сім’ї для власних потреб, то його слід вказати в декларації.

4). Рух коштів між декларантом та членами сім’ї

Змоделюємо ситуацію: у 2019 році декларант передав дружині 200 тис. грн. для того, щоб вона придбала квартиру на своє ім’я, а також щомісяця перераховував сину-студенту гроші на харчування. Чи необхідно декларувати такі кошти як дохід дружини та сина?

Раніше декларанти практично ніколи не відображали передачу коштів у межах сім’ї, а НАЗК не коментувало ситуацію та своєю мовчазною згодою підтримувало цю цілком логічну практику. У нових Роз’ясненнях НАЗК зазначило, що рух коштів у готівковій або безготівковій формі між декларантом і вказаними у декларації членами сім’ї не є доходом/видатком та не підлягає декларуванню.

Проте якщо такі кошти «є предметом договору дарування (усного чи письмового), укладеного між суб’єктом декларування та членами його сім’ї», вони мають вказуватись у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» (при сукупному перевищенні порогу в 9 605 грн. у 2019 р.) та в розділі 14 «Видатки та інші правочини суб’єкта декларування» (при одноразовому перевищенні порогу в 96 050 грн. у 2019 р.).

На жаль, таке Роз’яснення НАЗК породжує більше запитань, аніж відповідей. Зокрема, відповідно до Сімейного кодексу, дружина та чоловік повинні матеріально підтримувати один одного (ч. 1 ст. 75), а батьки мають зобов’язання утримувати дитину до 18 років (ч. 1 ст. 180). Сімейне законодавство також встановлює презумпцію спільної сумісної власності подружжя на більшість категорій коштів, зароблених під час шлюбу.

Поки що незрозуміло, яку позицію займатимуть НАЗК і суди у разі, якщо декларант: а) вказуватиме на відсутність договору дарування та посилатись на положення про матеріальну підтримку чи утримання; б) апелюватиме до того, що кошти були спільною сумісною власністю подружжя. Ці додаткові нюанси мають стати предметом окремого роз’яснення НАЗК, запит на яке вже направлено автором цієї статті.

5). Кошти в банку, що перебуває у процедурі ліквідації

У зв’язку з «банкопадом» останніх років близько 5% декларантів мають неповернуті кошти в банках, які перебувають у процедурі ліквідації. Згідно з новим Роз’ясненням НАЗК, за наявності такої ситуації особа має задекларувати як грошовий актив (розмір коштів), визначений у акцептованій вимозі до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Якщо ця вимога врешті-решт не була задоволена у зв’язку з недостатністю майна банку, то вона, згідно з законом, вважається погашеною та більше не має відображатись у декларації.

Під час декларування таких коштів у розділі 12 «Грошові активи» ми рекомендуємо не вказувати їх як «Кошти, розміщені на банківських рахунках», а обрати позначку «Інше» та самостійно ввести слова «Кредиторські вимоги до банку, що перебуває у процедурі ліквідації».

6). Декларування обміну валют

Традиційно більшість декларантів не вказували у розділі 14 «Видатки та інші правочини» операції з обміну валют, навіть якщо сума перевищувала поріг у 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (ПМ). НАЗК не висловлювало жодної позиції з цього приводу та не акцентувало на цьому увагу під час перевірки декларацій.

У новому Роз’ясненні НАЗК вперше адресувало це питання відразу у двох аспектах:

Відображення обміну валют у декларації – при здійсненні операції з обміну валют «особа набуває новий актив (грошові кошти у новій валюті)», а отже такі операції мають відображатись у розділі 14 «Видатки та інші правочини» за умови одноразового перевищення суми в 50 ПМ (96 050 грн. для декларації за 2019 р.).
Подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані – у випадку купівлі валюти на суму понад 50 ПМ (105 100 грн. для 2020 р.), на думку НАЗК, виникають підстави для подання повідомлення про суттєві зміни у зв’язку зі здійсненням видатку.

В обох випадках позиція НАЗК є досить контроверсійною. Найбільш жваве обговорення в мережі викликало питання про те, чи можна вважати операцію купівлі-продажу валюти видатком. Декларанти справедливо зазначають, що, здійснюючи обмін валют, особа не набуває новий актив, а лише змінює окрему характеристику активу (валюту) в межах того самого типу активу (грошові кошти).

На думку автора цієї статті, вимога НАЗК подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у разі здійснення обміну валют суперечить логіці антикорупційного законодавства, адже суттєвих змін у майновому стані декларанта за таких обставин не відбувається.

Першоквітневі Роз’яснення НАЗК містять значну кількість нововведень, що матимуть вплив на життя близько 850 тис. декларантів. Хоча деякі пункти Роз’яснень є спірними та не відповідають принципу правової визначеності, варто відмітити готовність Національного агентства коментувати суперечливі питання.

Сподіваємось, що в подальшому безапеляційний монолог НАЗК поступиться місцем продуктивному діалогу, від якого виграє і Національне агентство, і юридична спільнота, і найголовніше – декларанти.