У Міжнародний жіночий день Організація Об'єднаних Націй в Афганістані знову закликає де-факто владу країни припинити та скасувати жорсткі обмеження прав жінок і дівчат.
В ООН наголошують, що із серпня 2021 року де-факто влада Талібану демонструє майже виняткову націленість на введення правил, які залишають більшість жінок і дівчат фактично замкненими у своїх будинках. Ці обмеження суперечать зобов'язанням із прав людини, викладеним у документах про права людини та основні свободи, державою-учасницею яких є Афганістан. Це завдає шкоди Афганістану щодо відновлення після десятиліть війни.
«Афганістан за талібів залишається найрепресивнішою країною у світі щодо прав жінок, і нам було неприємно спостерігати їхні методичні, навмисні та систематичні зусилля щодо витіснення афганських жінок і дівчат із суспільної сфери», — сказала спеціальна представниця Генерального секретаря ООН і голова місії ООН в Афганістані (UNAMA) Роза Отунбаєва.
За її словами, закрити половину населення країни у своїх будинках в умовах однієї з найбільших у світі гуманітарних і економічних криз — це колосальний акт національного самоушкодження. Це прирече не лише жінок і дівчат, а й усіх афганців на злидні та залежність від допомоги на багато поколінь уперед. Це призведе до подальшої ізоляції Афганістану від своїх власних громадян і решти світу.
Як таліби репресують жінок
У вересні 2021 року де-факто влада зупинила процес отримання середньої освіти для дівчат. Після відновлення занять у березні 2022 року влада Талібану знов зупинила процес на невизначений строк.
Хоча де-факто влада заявила, що вона перебуває в процесі приведення шкільної програми у відповідність до ісламських цінностей і культурних норм, жодного прогресу не видно. У грудні 2022 року де-факто Міністерство вищої освіти зупинило навчання жінок в університетах.
Відмова в доступі до освіти має незліченні фактичні та потенційні фізичні та психосоціальні наслідки, включно із:
- самогубствами;
- дитячими шлюбами;
- раннім дітонародженням;
- втратами, пов'язаними з бідністю, наприклад, щодо здоров'я, харчування, добробуту та багатства через нижчий заробіток;
- зниженням самостійності, здатності приймати рішення та відповідного соціального капіталу;
- підвищеним ризиком домашнього насильства, сексуальної експлуатації та зловживань.
В Афганістані право жінок на пересування або роботу за межами свого будинку та доступ до громадських місць значно обмежено. Жінок також виключено зі всіх рівнів ухвалення державних рішень.
Жінки-правозахисниці, які мирно протестують, зазнають нападів, побиття та арештів. У сукупності наявні укази, директиви та правила обмежують можливості жінок заробляти на життя, мати доступ до охорони здоров'я та освіти, уникати насильства та реалізувати свої права.
У 2023 році 13,8 млн афганських жінок і дівчат потребуватимуть гуманітарної допомоги, проте де-факто влада підриває безпрецедентні зусилля з надання міжнародної допомоги, забороняючи жінкам працювати в неурядових організаціях, хоча вони відіграють вирішальну роль у наданні життєво важливої допомоги.
