Лише 2% українців підтримують думку, що захисники й захисниці, які отримали інвалідність, можуть і далі служити в бойових частинах. Ще 60% опитаних зазначають, що такі бійці та бійчині мають служити в тилових частинах.
Про це свідчать дані соціологічного опитування групи «Рейтинг», проведеного з ініціативи Українського ветеранського фонду Мінветеранів у березні. УВФ досліджував рівень дискримінації в суспільстві щодо різних категорій захисників і захисниць.
18% українців вважають, що військові з інвалідністю мають звільнятися зі служби — група Рейтинг
«Військові з інвалідністю можуть самі за себе відповісти. Якщо стан здоров'я бійця не дає змоги виконувати певні види обов'язків, наприклад, заходити в тил противника на 20 км, усе-таки ці люди мають найдорожче, що є в армії, – досвід. У бойовій частині людина із цим досвідом може відмінно обіймати сержантську, інструкторську або керівну посаду», – говорить Роман Кулеша, боєць ЗСУ, ветеран, мобілізований працівник Українського ветеранського фонду.
За словами Романа, їхній досвід допоможе тренувати й готувати нових людей, показувати власним прикладом, що можливо все. У них має бути можливість вибирати частину. Якщо людина з інвалідністю хоче продовжити службу, її досвід має залишитися в армії. Алгоритм служби таких військових не має бути «контракт від дзвінка до дзвінка», а з можливістю звільнитися, коли боєць сам вирішить. І ніхто не має права їх засуджувати.
18% українців вважають, що військові з інвалідністю мають звільнятися зі служби — група Рейтинг
Водночас найбільше відчувають сум, коли думають про службу військових з інвалідністю люди віком 18 — 29 років — таких виявилося 39% з-поміж опитаних. Провину перед захисниками й захисницями також частіше відчуває молодь — по 7% для груп віком 18 — 29 і 30 — 39 років. Загалом у цих двох вікових групах опитаних українців 3% відчувають байдужість
