Фото: Сергій Ремізов/Pixabay
П'ять мільйонів українців можуть за кілька годин примусово віддати борги, зареєстровані в Єдиному реєстрі боржників. Адже в Україні спростили процедуру виявлення рахунків боржників, отримання інформації про наявні на них суми грошей і впровадили автоматичне списання коштів у рахунок боргу.
Зокрема, Нацбанк зобов'язав комерційні банки надавати цю інформацію Державній виконавчій службі, приватним виконавцям і іншим державним органам. І в такий спосіб фактично скасував банківську таємницю.
Здавалося б, наша країна переймає корисний закордонний досвід. Однак коли The Page дізналося думку юридичної спільноти щодо нововведення, виявилося, що, окрім плюсів, воно має чимало підводних каменів.
У лютому 2021 року Нацбанк постановою № 18 від 12.02.2021 р. вніс зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Це значно полегшило виконавцям процес пошуку та арешту рахунків боржників. І, звісно, списання коштів із них.
Тобто відтепер на вимогу держорганів і виконавців банки мають відкривати:
- дані про рахунки клієнтів, які мають борги;
- номери рахунків;
- інформацію про наявні кошти.
Окрім того, ці зміни були потрібні для впровадження автоматизованого процесу арешту рахунків і стягнення боргів. Його ДП «Національні інформаційні системи» має ввести в Україні в тримісячний строк. І якщо раніше такий автоматичний арешт рахунків працював лише в разі наявності боргів зі сплати аліментів, то 23 березня 2021 року Міністерство юстиції поширило цю процедуру й на інші види боргів.
Зауважимо, що наразі до нової системи вже приєдналися 7 банків:
- Приватбанк;
- Монобанк;
- «ПроКредит банк»;
- Таскомбанк;
- «Банк Восток»;
- Індустріалбанк;
- «Оксі Банк».
Ще 44 установи опрацьовують систему в тестовому режимі. Проте очікується, що невдовзі до неї будуть приєднані всі банки.
За що може бути накладений арешт рахунків?
За борги зі сплати тіла будь-якого кредиту або відсотків за ним, штрафів за порушення правил дорожнього руху, за борги зі сплати аліментів тощо. Зауважимо, що в Україні арештовують і поточні банківські рахунки, на які зараховуються заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соціальні виплати.
Ці кошти мають цільове призначення й направлені на забезпечення якісного рівня життя людини. Їх не можна заарештовувати. Проте це відбувається, оскільки деякі банківські установи не можуть відкрити спецрахунки для операцій зі стягнення боргів. Тому арешт, на жаль, можуть накласти на всю суму, яку виявлять на рахунку.
Алгоритм списання грошей із банківських рахунків виглядає так:
- 1. Виконавець в Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП) надсилає до банку вимогу щодо розкриття банківської таємниці (наявності рахунків, їхніх номерів та обсягу коштів).
- 2. Упродовж однієї години банк надсилає виконавцю запитувану інформацію.
- 3. Виконавець створює в АСВП постанову про арешт коштів і надсилає її до банку.
- 4. Банк арештовує кошти й повідомляє про це виконавця.
- 5. Виконавець виставляє банку платіжну вимогу щодо списання коштів.
- 6. Банк списує кошти з рахунку боржника й перераховує їх виконавцю.
- 7. Виконавець розподіляє кошти між стягувачами.
Раніше така процедура відбувалася в паперовій формі поштою, й у багатьох випадках боржнику вдавалося вивести кошти та уникнути відповідальності. Зараз автоматизація дає змогу зробити все це за лічені дні, а то й години.
«Раніше списання коштів із банківського рахунку фізичної особи було проблемним питанням у взаємодії з окремими банківськими установами. Оскільки в Україні відсутня єдина база даних про рахунки боржників — фізичних осіб, приватні виконавці накладають арешт через постанову про арешт коштів на всіх рахунках боржника. А потім скеровують таку постанову до всіх або окремих банківських установ «навмання».
Зі свого боку окремі банки, керуючись нормою про банківську таємницю, не надавали виконавцям номери рахунків боржників і інформацію про суми грошових коштів на них. Ухвалення постанови про внесення змін до Порядку розкриття банківської таємниці полегшує життя й кардинально перехиляє шальки терезів у протиборстві стягувача та виконавця, з одного боку, і боржника — з іншого».
Юрій Криворучко
адвокат, експерт з розслідування економічних злочинів
До речі, 2020 року державні виконавці зафіксували 35,7 тис. випадків, коли банки не надали повної інформації про боржника, а лише повідомили, що рахунок є. За статистикою, сьогодні в Україні 5 млн боржників. Більшість із них мають борги перед комунальними установами, штрафи за порушення ПДР або несплачені аліменти.
«Система впровадження автоматизації у виконавче провадження у світовій практиці не є новою. Зокрема, у Хорватії та Португалії діє Єдиний реєстр банківських рахунків, який веде один суб’єкт (FINA — Хорватія, Нацбанк — Португалія). Так, FINA сам арештовує кошти боржників, а Нацбанк Португалії надає доступ виконавцям до інформації про рахунки в автоматизованому режимі, а останні в електронному режимі накладають арешт на виявлені рахунки.
Проте, можливо, краще було піти шляхом балансування інтересів. У США високий рівень ефективності примусового виконання рішень судів досягається завдяки добре розгалуженій системі страхування – 70-75% рішень судів виконується через відшкодування збитків страховими компаніями».
Сергій Педак
Керуючий партнер ЮК «Титан»
Плюси та мінуси
За оцінками експертів, після нововведення вся «паперову бюрократію» нарешті буде перенесено в онлайн. Це зменшить витрати й підвищить ефективність виконання рішень.
Плюси нововведення:
1). Спрощення процедури виявлення рахунків боржників, накладення арешту та списання коштів у рахунок боргу.
2) До внесення цих змін банки не могли ділитися даними про рахунки, оскільки були пов’язані законом про банківську таємницю. Тепер такі дані можуть отримати: Державна виконавча служба, відповідні підрозділи прокуратури, СБУ, Держбюро розслідувань, Національна поліція, Нацбанк, Антимонопольний комітет, Державна патрульна служба, приватні виконавці, комісія з цінних паперів та фондового ринку та багато інших державних установ.
3). Поширення автоматизованого арешту коштів порушника на всі категорії виконавчих проваджень.
4). Автоматизоване отримання інформації за банківськими рахунками громадянина, у якого є борг.
Нововведення спростить процедуру виявлення рахунків боржників, накладення арешту та списання коштів.
З одного боку, усе це позитивно впливає на ефективність виконавчого провадження, з іншого — таку систему можна використовувати для реалізації безлічі зловмисних комбінацій. Наприклад, несумлінний конкурент може дізнатися про обсяг коштів на банківських рахунках завдяки ознайомленню з матеріалами виконавчого провадження.
Ще один зворотний бік: державний виконавець може просто «забути» зазначити, що борг списується «в межах сум, вказаних у виконавчих документах». Тож, наприклад, у разі штрафу за порушення ПДД у розмірі 170 грн вам накладуть арешт на все майно.
«Запровадження АСВП і зобов'язання банків надавати інформацію і блокувати рахунки боржників значно спростить стягнення боргів і збільшить шанси на виконання судових рішень. Але це підірве й без того низьку довіру до українських банків. Люди намагатимуться тримати готівку або зберігати гроші в криптовалютах. Тіньовий сектор економіки зросте. У Європі банківська таємниця, хоча й у значно обмеженому вигляді, залишається. Автоматизованої системи виконавчого провадження там немає. Тому стягнення боргів за кордоном — тривалий і складний процес, який далеко не завжди закінчується успішно».
Олександр Хмелевський
незалежний експерт, к.е.н.
Цікаво те, що наразі законодавчо не визначено пряму відповідальність виконавців за арешт грошових коштів (майна) у сумах значно більших (абсолютно не співмірних), ніж ті, які вказано у виконавчих документах. Доводити перевищення влади та службового становища або зловживання службовим становищем доводиться боржнику. Остання інстанція – суд.
«Якщо бути об`єктивним, то в нас усе зробили як завжди. На жаль, багато приватних виконавців приймають до провадження документи, які не передбачені законом. Трапляються ситуації, коли виконавчі провадження відкривають за підробленими документами. Здебільшого виконавці не несуть за це жодної відповідальності — Мін’юст закриває на це очі. Тому виходить така ситуація, коли стоять поряд віз і «мерседес». Ми знімаємо з «мерседеса» колесо та ліпимо на віз. А він не їде. Знімаємо лобове скло та чіпляємо на віз — однаково не їде. Так вийшло й з автоматизованим списанням боргів. Тут немає реального системного підходу до розв'язання питання.
Звісно, останнім часом спростилося стягування коштів із боржників. Але я вважаю, що одночасно має бути й автоматичне повернення збитків боржникам, які постраждали від незаконних дій виконавців. Адже наразі людині доводиться судитися роками, щоб відшкодувати свої збитки. Якщо виконавець винен, то його рахунки теж мають бути автоматично заарештовані, а кошти списані. Тим паче його відповідальність є застрахованою за законом. У всьому має бути баланс».
Немає реального системного підходу до розв'язання питання.
Зі свого боку Юрій Криворучко розповів The Page, що в період карантинних обмежень багато відділів Державної виконавчої служби не пускають громадян всередину приміщень навіть для подання заяв і запитів, скарг і звернень, не говорячи вже про ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень.
У разі звернення до органів Нацполіції із заявою про внесення до ЄРДР відомостей про злочин із боку виконавців провадження або не відкривається взагалі, або блокується всіма можливими засобами. І тільки втручання адвоката може зрушити ситуацію з мертвої точки, але не гарантовано. І громадянин-боржник змушений подавати скаргу на дії та бездіяльність виконавця до суду.
Закордонний досвід процедури виявлення рахунків боржників
ХОРВАТІЯ
1 січня 2011 року запровадила електронний арешт коштів боржників, що містяться на рахунках у банківських установах, через Фінансове агентство (FINA). Через кілька років після нововведення увійшла до десятки країн, які подолали злісну заборгованість. Вона стала сьомою, хоча була на 52-му місці серед країн.
ЛИТВА
Схема стягнення є настільки оперативною, що дає змогу практично за один робочий день виявити, арештувати та стягнути необхідну суму з рахунку боржника.
Єдина інформаційна система так званих грошових обмежень направляє інформацію про арешт від виконавця до всіх банків, що функціонують у країні. Система самотужки списує гроші. Якщо борг закрито, арешт автоматично знімається.
НІМЕЧЧИНА
Злісним неплатникам арештовують зарплатні кошти, залишаючи мінімум на проживання. На тих, хто намагається приховати статки або доведено отримує зарплату готівкою, чекає штраф або навіть три роки за гратами.
БІЛОРУСЬ
У країні порівняно нещодавно — з початку січня минулого року — запрацювала Автоматизована інформаційна система виконання грошових зобов’язань (АІС ВГЗ). Власником її є Нацбанк. Алгоритм схожий на наш — за інформацією системи банк блокує та списує кошти порушника.
У низці країн Європи також арештовують рахунки. Але в Литві, наприклад, арешт знімають миттєво після списання коштів, а в Німеччині — залишають мінімум на проживання.
Висновки
Віднині банки в Україні зобов’язані надавати інформацію про наявність і стан рахунків боржника за запитом виконавців і державних служб. Автоматизація процедури дає можливість майже миттєво списати кошти з рахунку боржника.
Однак, на жаль, нововведення повністю недоопрацьоване й викликає чимало запитань. Особливо у сфері відповідальності виконавців. І поки боржник звертатиметься до суду із заявою про визнання дій виконавця незаконними та вимогою скасувати арешт усіх коштів, крім тих, що зазначені у виконавчих документах, він не зможе розпоряджатися своїми коштами. І виникає питання: хто компенсуватиме ці втрати?