В Україні з 14 липня набув чинності закон №1349-IX про захист прав споживачів під час врегулювання простроченої заборгованості (антиколекторський закон). Він регулює роботу колекторських компаній і встановлює вимоги до поведінки колекторів у процесі стягнення боргів, повідомив Нацбанк.
Чого не можуть робити колектори
Новий закон забороняє колекторам:
- будь-яким способом взаємодіяти з боржником з 20 години вечора до 9 годин ранку, а також у вихідні, святкові та неробочі дні. Зокрема, заборонені дзвінки, зустрічі та повідомлення;
- за власною ініціативою взаємодіяти з боржником більш як два рази на добу (але не сказано, чи можна робити це на підставі безпосереднього наказу начальства — прим. ред.);
- використовувати автодозвон понад 30 хвилин на добу;
- передавати особисті дані боржника, інформацію щодо його заборгованості третім особам;
- використовувати в разі надсилання повідомлень теми, які можуть містити загрозу або сприйматися боржником як загроза (наприклад, напис типу «повідомлення про виселення»);
- приховувати номер телефону або адресу, з яких надходить повідомлення або здійснюється дзвінок;
- завдавати шкоди особистій і діловій репутації боржника (наприклад, розміщувати фотографії позичальника на порносайтах, розклеювати образливі оголошення, залишати в під'їзді боржника написи тощо);
- вводити боржника в оману щодо розміру заборгованості та наслідків невиконання зобов'язань;
- шантажувати боржника, погрожувати, завдавати шкоди йому або його майну.
Також закон захищає від колекторів членів сім'ї боржника, представників, спадкоємців, поручителів та інших осіб, які взаємодіють із боржником. Наприклад, колектор не має права надалі спілкуватися з контактною особою, якщо вона заборонила їм це спілкування.
Реєстр колекторів
Новий закон зобов'язав колекторські компанії до 13 серпня зареєструватися в спеціальному реєстрі колекторів. Реєстр стане своєрідним фільтром, який відсіє «любителів» і залишить у правовому полі тільки ті компанії, які мають бездоганну репутацію і діють правовими методами. У НБУ відзначили, що до набрання чинності законом через відсутність регулювання процесу стягненням боргів міг займатися хто завгодно, зокрема будь-яка юридична особа без ліцензії на фінпослуги. Такі компанії навіть не могли перевірити. Однак тепер займатися стягненням боргів зможуть тільки ті компанії, які:
- не порушують закони про захист прав споживачів;
- мають бездоганну репутацію;
- мають прозору структуру власності;
- керівники та співробітники яких відповідають кваліфікаційним вимогам.
Нацбанк також встановив кваліфікаційні вимоги до колекторів. Їх, кінець кінцем, лише дві: знати закони про захист прав споживачів і не мати судимості.
Що загрожує колекторам і кредиторам, якщо вони порушують права боржника
Якщо на колекторську компанію або кредитора, який користується її послугами, є одна підтверджена скарга від споживача, то регулятор накладе на них такі стягнення:
- письмове застереження з вимогою виправити помилку;
- штраф на кредитодавця, нового кредитора (кредитор, який перекупив прострочену заборгованість — прим. ред.) або колекторську компанію.
Якщо ж цих скарг дві або більше:
- тимчасову заборону колекторській компанії здійснювати врегулювання простроченої заборгованості;
- вилучення відомостей про колекторську компанію з реєстру колекторських компаній;
- тимчасова зупинка або відкликання (анулювання) ліцензії кредитодавця або нового кредитора.
