Справа про так звану «націоналізацію» Приватбанку вкотре продемонструвала повну безвідповідальність державних чиновників і регулятора під час виконання своїх безпосередніх обов’язків.
Варто відзначити, що це вже не перший випадок, але саме «справа Приватбанку» демонструє всьому світовому співтовариству і українцям неналежну роботу НБУ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), Кабміну, яка межує з умисним розкраданням коштів бюджету.
І як не намагаються це приховати, виходить не дуже переконливо. Завдяки роботі журналістів широка громадськість все ж таки змогла ознайомитись і оцінити причини судового рішення, що визнало незаконною так звану «приватизацію» Приватбанку.
І якщо в справі повернення сотень мільйонів Суркісу в рішеннях суду прямо вказано на надання доказів представника НБУ, то у справі про націоналізацію ситуація вигладає набагато сумнішою.
При цьому спроби керівництва НБУ і чиновників Кабміну перекласти відповідальність на суди і екс-акціонерів виглядають вкрай непереконливими, особливо після ознайомлення з текстом самого рішення і висновками суду. Крім того, сюди збираються підключити «експертів» МВФ і залякати українців відсутністю чергових непотрібних кредитів,
Отож-бо, по порядку. Судячи з тексту рішення, екс-акціонер Приватбанку Коломойський звернувся до суду з вимогами до НБУ, Кабміну, ФГВФО, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про визнання приватизації незаконною. Фактично він заявляв про позбавлення його права власності на корпоративні права банку у зв’язку з порушенням порядку виведення неплатоспроможного банку з ринку з участю держави.
Суд уважно вивчив аргументи сторін і встановив, що дійсно, таке порушення було, і сам порядок виведення банку з ринку з участю держави не був істотно порушений.
Своє рішення суд аргументував наступним:
- Приватбанк був неправомірно віднесено до категорії неплатоспроможних. На момент віднесення банку до категорії неплатоспроможних інспекторська перевірка регулятором банку не була завершена, її результат не був оформлений звітом в установленому порядку. Саме рішення прийнято на підставі доповідних записок, що не передбачено законодавством.
- Не була встановлена недостатність капіталу як підстава для віднесення банку до неплатоспроможних. При цьому висновки щодо дотримання чи недотримання банком нормативів повинні бути підтверджені висновком аудиторської компанії, що узгоджена Нацбанком. Однак НБУ не надав доказів залучення аудиторів. В окремому аналізі фінансово-господарської діяльності банку, проведеному ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги», прямо було зазначено, що результати аналізу не надають повної перевірки результатів діагностичного дослідження банку. Також зазначено, що цей експрес-аналіз не є звітом оцінки. Однак саме ці неперевірені і нескориговані дані були покладені в основу висновку НБУ про зменшення розміру регулятивного капіталу та необхідність докапіталізації. Крім того, НБУ для висновку про недостатність капіталу станом на жовтень 2016 року застосував постанову, що не існувала на момент такого висновку.
- З понад 40 учасників банку тільки двоє, а саме Боголюбов і Коломойський, направили листа про неможливість забезпечити достатній рівень капіталізації та розглянути можливість капіталізації державою. Однак це прямо суперечить законодавству. Крім того, обставини, що слугували підставами для капіталізації, а саме невиплачені кредити, були усунені. Таким чином, і власне обставин, які слугували підставою для докапіталізації, не існувало. Крім того, в рішенні вказано на наявність загроз акціонерам банку з боку посадових осіб НБУ, які вимагали надати такого листа, в зв’язку з чим розслідується вже дві кримінальні справи.
- Порушенням прямих норм законодавства є також те, що під час купівлі банку державою не відбувся обмін облігацій внутрішньої грошової позики на акції, а покупка відбулася за бюджетні кошти самим Мінфіном. Що саме по собі вже є окремим грубим порушенням.
- З порушенням норм законодавства ФГВФО встановив розмір докапіталізації без залучення міжнародної аудиторської компанії для проведення оцінки фінансового стану банку. Фактично визначення розміру докапіталізації було здійснено не заздалегідь, а вже на етапі націоналізації банку, без залучення міжнародної аудиторської компанії. Таким чином, Кабмін, з порушенням прямих норм законодавства, прийняв рішення про купівлю акцій Приватбанку державою за одну гривню без відповідного висновку ФГВФО.
- Посилання представників Кабміну на рішення РНБОУ про нібито зобов’язання націоналізувати банк суд вважав неприйнятним, оскільки в самому рішенні вказується лише про необхідність Кабміну розглянути пропозицію НБУ щодо капіталізації банку за рахунок держави в установленому законодавством порядку. Також суд вважає необґрунтованим і посилання представників Кабміну на рішення Ради з фінансової стабільності ще від 02.03.2016 року, в той час як націоналізація відбувалася 19 грудня 2016 року, тобто через 9 місяців. При цьому станом на 2 грудня 2016 сам Нацбанк у своєму звіті вказав про відсутність загрози фінансовій і банківській системі країни.
Дивлячись на всі ці порушення, не викликає сумнівів щодо того, якою буде подальша доля цього рішення. Скасувати його можуть виключно з політичних мотивів або в черговий раз обґрунтувавши порушенням юрисдикції і вкотре відправивши суперечку з адміністративного суду, наприклад, до господарського. Але це лише відтягне прийняття рішення, яке, без сумнівів, буде на користь Коломойського.
Фактично завдяки «злагодженій і професійній» роботі чиновників українські платники податків втретє заплатять за банківські маніпуляції. Перший раз це відбулось під час виведення мільярдів доларів, про що свідчить справи як в Україні, так і за кордоном. Вдруге – за так звану націоналізацію. І втретє – як компенсацію екс-акціонерам за незаконно відібрану власність.
На мій погляд, вже зараз варто піднімати питання про притягнення чиновників, що брали участь у цій схемі і не дотримувалися законодавства, до відповідальності, а також вирішувати питання про компенсацію завданого збитку саме за їхній рахунок.