Бізнес досі вважає чоловіків стейкхолдерами в питаннях проєктування, побудови та розбудови міст. І це неправильно. На потреби жінок необхідно орієнтуватись при відновленні українських міст в однаковій мірі з потребами чоловіків. Так ми зможемо добитися максимальної інклюзії і комфорту для всіх. Бізнесу ж це теж буде тільки на користь.
Міста для чоловіків
Наші міста побудовані для чоловіків. Так склалося з давніх давен, коли соціальні ролі були більш чітко розділені, а стереотипи переважали над здоровим глуздом. Головною задачею архітекторів (теж переважно чоловіків) було створення інфраструктури для сталого функціонування економіки. Замовлення на будівництво приходило від влади. Влада теж була в руках чоловіків. Таким чином потреби жінок відходили на другий план. А іноді, на жаль, й набагато далі.
Таким чином перевага в проєктуванні сучасних міст надавалась розвитку дорожньої інфраструктури для швидкого доступу до робочих місць, створенню парковок, стоянок, побудові бізнес-центрів, торгових точок та локацій для ділових зустрічей навкруги. В той же час набагато менше уваги приділялося потребам пішоходів, інфраструктурі і безпеці житлових кварталів та інклюзії в цілому.
Розвиток громадянського суспільства спричинив зміну вектору та відмову від стереотипів. Але відбувається це досить повільно. Причин багато, але одна з основних у тому, що бізнес продовжує орієнтуватись на потреби чоловіків. І це велика помилка не тільки з точки зору побудови громадянського суспільства, але й з точки зору економічної доцільності та доданої вартості.
Хто справжній стейкхолдер містобудування?
Я стикнувся з цим питанням декілька років тому. Ми готували масштабний івент, присвячений темі релокейтів. Там був порівняльний аналіз різних міст, економічної ситуації, податкового законодавства, загального комфорту для життя та роботи при переносі бізнесу в іншу країну. А ще ми провели дослідження ринку, щоб зрозуміти побажання самих розробників та їх сімей при можливому переїзді.
Виявилась велика розбіжність між відповідями чоловіків та жінок у питаннях, повʼязаних із житлом. У чоловіків майже не було побажань, які б стосувалися внутрішньої та зовнішньої інфраструктури. Жінки ж приділяли серйозну увагу безпеці, навколишньому середовищу, розвиненості інфраструктури поряд з житлом. Ще більш прискіпливо до питань підходили матері. Їх цікавили наявність дитячих майданчиків, парків, освітлення, відеоспостереження, пішої доступності дитячих садків, шкіл, магазинів, спортзалів, віддаленість від доріг. Одружені чоловіки у питанні житла здебільшого орієнтувались на побажання дружин.
І якщо подивитись на описані потреби, то всі вони виглядають дуже логічно. Та чомусь про них не замислюється більшість українських девелоперів. Це для мене найдивніше. Бо в гонитві за реалізацією квадратних метрів вони забувають про найголовніше у сучасному бізнесі – додану вартість. А саме вона і має бути рушієм розвитку компаній-забудовників.
Так, інфраструктурний розвиток та оздоблення підвищує вартість проєкту. Та його привабливість зростає більш стрімко. Можливість не просто жити у комфортній квартирі, а мати безпечне, доступне та екологічне оточення для багатьох представників ІТ зараз переважає потенційну економію коштів. Більш того, за моїми спостереженнями, цей тренд вже виходить за межі IT.
Коли забудовники почнуть створювати комфорт для всіх цільових аудиторій, то отримають і значно вищий попит. Разом із тим до побудови комфортного середовища разом із бізнесом почне долучатися і місцева влада. В результаті це перетвориться на взаємовигідний процес бізнесу, влади та споживача.
В Європі цей процес уже розпочався. Там вводяться пілотні проєкти просторів, які будуть відповідати потребам жінок не менше, ніж потребам чоловіків. У Відні це окремі квартали. У Швеції – цілі міста. Головні потреби в них збігаються з нашим опитуванням: це мобільність, безпека, інфраструктура.
Інклюзивна відбудова
Як зрушити це питання з місця в Україні? Ми маємо задумуватись про відбудову та відновлення країни після війни. Жінки мають бути інтегровані в цей процес з усіх сторін: від активної громадськості до архітекторок, проєктувальниць, представниць місцевих адміністрацій, бізнесу.
Починати цей шлях варто вже сьогодні. Паралельно необхідно проводити в Україні освітню кампанію та приводити світові приклади побудови інклюзивних просторів. А досвід переносити на українські реалії.
В Швеції провели експеримент та відновили парк в центральній частині міста Умео, засновуючись на побажаннях дівчат-школярок. Це допомогло зробити публічний простір відвідуванішим та популярнішим, ніж раніше. Ми у STEM is FEM також вирішили залучити українських школярок та студенток до проєктування публічних просторів.
Ми розробили безкоштовний курс з урбаністики для дівчат, у рамках якого учасниці разом із менторками, архітекторками та урбаністками мали підготувати групові проєкти. Кращі роботи будуть доопрацьовані спеціалістами та втілені в життя в українських містах та містечках, постраждалих від війни.
Курс було створено у рамках програми «Мріємо та діємо». Він розпочався восени 2022 року. З того часу дівчата познайомились із основами урбаністики та архітектури, зустрілись із найвпливовішими українськими та світовими спеціалістами та спеціалістками галузі. Серед них архітектор з Цюриху Хан ван де Ветерінг, французька архітекторка та викладачка Гарварда Оділь Дек, одна зі 100 найвпливовіших урбаністів світу Еллен Данхем-Джонс і багато інших. На лекціях вони діляться власним досвідом з теми та допомагають дівчатам сформувати власне бачення майбутнього відновлення країни і взяти в ньому активну участь.
Наприкінці лютого учасниці презентували свої проєкти журі. Вже найближчим часом будуть визначені найкращі роботи. Наступний крок – доопрацювання та реалізація проєктів.
Освітній курс з урбаністики для дівчат – лише один із безлічі варіантів популяризації та залучення жінок до відновлення та відбудови країни. Чим більше буде таких інструментів і можливостей, тим вищій шанс побудувати в Україні справжнє інклюзивне середовище та розвинути громадянське суспільство.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
