Українське відновлення буде не схожим на будь-який інший історичний кейс. Міжнародний досвід відновлення зазвичай відбувається після природних катастроф або громадянських воєн. Якщо в країні стається стихійне лихо – страждає лише окремий район, інші частини країни приймають переселенців і заробляють гроші на відбудову. Якщо сталася громадянська війна – потрібно відновити інфраструктуру, відновити злагоду в суспільстві та зміцнити державні інституції.
Війна Росії доторкнулася до всіх куточків країни. Ми не можемо відбудувати постраждалі регіони десь в безпечному місті. Війна триває, і нещодавно відбудоване може бути знову зруйнованим. Інша відмінність – українське суспільство не розділене громадянською війною, а державні інституції сильні як ніколи та користуються підтримкою населення. Як тоді спланувати українську відбудову?
Відбудова – не лише стіни, а нова версія країни
Відбудувати країну – це не просто відновити те, що зруйнувала війна. Відбудова – ціла система відносин між зацікавленими сторонами. Військові конфлікти перетворюють країну: змінюють економічну структуру, логістичні маршрути, географію промислових секторів, демографію та погляди на те, якими мають бути відбудовані будівлі тощо.
Щоб перетворити країну настільки радикально, потрібно добре спланувати відновлення. Держава та громадянське суспільство мають це контролювати, а після завершення проєкту слід провести оцінку ефективності витрачених коштів.
Українському населенню це потрібно не менше, ніж міжнародним організаціям. Саме українці повинні бути впевненими – будується те, що потрібно.
Щоб досягти консенсусу, між собою мають подружитися держава, місцеве самоврядування, громади й бізнес. Основні принципи такої співпраці – прозорість, контроль та підзвітність. А відбудовані об’єкти мають перейти у власність місцевих громад, щоб вони утримували їх. Інакше стан відбудованого швидко зіпсується.
Після землетрусу в Гаїті у 2010 році міжнародні організації відновлювали житло, забезпечуючи його електрикою, водопроводом та сантехнікою. Проте підтримувати ці будинки в належному стані було нікому. Перевірка у 2021 році показала, що сантехніка в будинках зносилася, а дренажні канави забиті сміттям. Цей кейс показує, що комунікація про потреби на місцях дуже важлива.
Чому громадам важливо висловлювати свою думку
Часто міжнародні донори працюють на швидкі результати, оскільки їм потрібно звітувати про успіхи. Вони часто не переймаються, як система працюватиме, коли допомога скінчиться. Донори більше схильні працювати з центральною владою, оскільки це спрощує контроль та облік коштів. Проте цей підхід може не враховувати потреби регіонального рівня, і місцеве населення може залишитися поза увагою.
Наприклад, при відновленні Індонезії після цунамі у 2006 році американська агенція міжнародного розвитку USAID планувала побудувати автомагістраль із семиметровою проїжджою частиною та двометровими узбіччями. Уряд США вирішив профінансувати один значний американський проєкт, який мав би викликати резонанс, замість низки менших проєктів.
Але проєкт дороги зіштовхнувся з тривалими переговорами щодо компенсації за землю та спротивом місцевого населення. Дорога мала пройти по кладовищу, а індонезійці відмовлялись переносити могили.
Місцеві жителі побоювалися швидкісного трафіку і закидали камінням автівки, що швидко рухалися. Вони хотіли продавати закуски та чай в кіосках на узбіччі дороги, але донори не прорахували цю можливість у будівництві. Через затримки з будівництвом дороги американці погрожували забрати гроші та перекинути їх на допомогу Лівану.
Український бізнес також співпрацює з великими донорами, і в приватних розмовах вони кажуть про нерозуміння донорами специфіки будівельних процесів та складних інженерних систем в Україні.
Як зловживали на непрозорих тендерах на відбудову
Тендери на відбудову мають бути прозорими. Краще об’єднати їх в одну платформу, де також буде розподілена робота для проєктів відновлення. Якщо тендери будуть непрозорі – будуть зловживання.
В Афганістані практикували «перевертання контракту» (contract flipping), коли основний підрядник продавав контракт субпідряднику, попередньо взявши відсоток від вартості контракту. Цей процес повторювався до тих пір, поки кінцевий підрядник не завершував роботу за ті гроші, що залишились. Щоб запобігти такій практиці, USAID вимагала від головного підрядника виконувати не менше 15% робіт і обмежила кількість рівнів субпідрядників до двох.
У цьому кейсі найбільший ризик становлять контракти з фіксованою ціною, яка не залежить від витраченого часу чи ресурсів. Інший ризик – проєкти з кількома рівнями субпідрядників, бо USAID не могла оперативно контролювати субконтракти.
Чому всі скоро вивчать принципи ESG
Відбудова також повинна враховувати принципи сталості та екологічності (ESG, environmental, social, governance). Бізнес має дбати про використання місцевих ресурсів та зменшення впливу на навколишнє середовище – на це є запит суспільства.
Це важливіше не стільки уряду, скільки самому бізнесу. Багато пошкоджених об’єктів є промисловими підприємствами, які належать приватним компаніям. Бізнесу важче отримати грантову чи бюджетну допомогу, тому частіше відбудова відбувається за власні або кредитні кошти власників підприємств.
На практиці це означає використання місцевої сировини та брухту в металургії, переробку і використання будівельних відходів, а також використання транспорту, який мінімально впливає на довкілля.
З цією метою в Україні існує державний нагляд за будівництвом. Його необхідно зробити більш прозорим, щоб громадськість могла моніторити процес та у разі потреби звертати увагу на порушення.
Державна інспекція з архітектури та містобудування (ДІАМ) відзначає, що деякі проєкти будівництва нових об’єктів не відповідають вимогам сталості та енергоефективності. Наприклад, будівництво готельного комплексу на Київщині не врахувало аспекти енергозбереження, що суперечить Закону України «Про енергетичну ефективність будівель», який визначає об’єкти, де сертифікація енергетичної ефективності є обов’язковою.
Також в одній зі шкіл Вінниччини взагалі не передбачили доступність для осіб з інвалідністю, пояснивши це тим, що наразі серед учнів немає таких, яких можна віднести до маломобільних, а якщо з’являться, то вони будуть навчатися дистанційно.
Відбудова – це комплекс дій, який не зводиться лише до фактичного будівництва. Вона потребує спільних зусиль уряду, бізнесу та громадськості. Успіх відбудови полягає в комплексному підході та дотриманні принципів сталості, енергоефективності та доступності.
Важливо враховувати потреби та особливості кожного регіону, дозволяючи місцевому населенню брати участь у відбудові власних спільнот. Це сприятиме створенню більш стійких та життєздатних об'єктів.
Крім того, державний нагляд за будівництвом повинен бути максимально прозорим та відкритим для громадськості. Це дозволить уникнути можливих порушень і забезпечить відповідність проєктів принципам сталості та екологічності.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
