2020 рік. Щорічна конференція Women in Nuclear Ukraine. Майже два роки до повномасштабної війни. Серед запрошених спікерів: представники енергетичних підприємств, державні діячі, науковці, громадський сектор. Але серед всіх найбільше врізався в пам’ять виступ представниці Міністерства закордонних справ України. Вона показала фото з церемонії підписання Будапештського меморандуму, сумно посміхнулася та сказала: «Ми всі бачимо результати сьогодні». І, звісно ж, на тому фото – жодної жінки. Це наштовхує на просте логічне питання: якби тоді існувала гендерна рівність або хоча б розмови про неї, можливо, сьогодні ми б вже дивилися на змінену картину світу? Звісно, історія не знає частинки «б», тож нам залишається лише рефлексувати на цю тему.
Неможливо переоцінити роль жінок в енергетиці та управлінні, адже ця роль є надзвичайно важливою, особливо в умовах повномасштабної війни. Жінки-енергетики демонструють високий професіоналізм та стійкість, забезпечуючи безперебійну роботу електростанцій та енергетичну безпеку України, а також відновлення пошкодженої інфраструктури, і все це вони роблять нарівні зі своїми колегами-чоловіками.
Незважаючи на гендерні стереотипи, з якими жінки стикаються щодня у своїй роботі, вони продовжують сумлінно виконувати свої обов’язки, замовчуючи наявні проблеми, що потім призводить до негативних наслідків, зокрема й для їхнього ментального здоров’я. Тому питання гендерної рівності – завжди на часі.
Командна робота за принципами DEI у держустановах: міф чи реальність?
На мою думку, застосування принципів DEI (різноманітність, рівність та інклюзія) може вирішити гендерний розрив та забезпечити більшу інклюзивність. Чому ці принципи є важливими? Тому що вони сприятимуть розбудові суспільства, де абсолютно різні люди (з різними думками, освітою, досвідом, світоглядом) можуть брати участь у прийнятті рішень, розвивати свій потенціал і відчувати себе частиною спільноти. Таким чином, впровадження програм професійного та особистісного розвитку для жінок та формування команди амбасадорів гендерного паритету у держустановах та на держпідприємствах сприятиме активнішому включенню жінок у важливі рішення.
Однак необхідна адаптація цих принципів до українського контексту. Оскільки досить поширеною є проблематика, яка полягає у відсутності розуміння та прийняття топ-менеджментом державних підприємств переваг в інклюзивності, різноманітності та рівноправності. Саме тому критичним є проведення відповідних тренінгів для топ-менеджменту, щоб запобігти унеможливленню залученості жінок до відповідних процесів. Питання полягає не в просуванні феміністичних рухів, а у тому, що саме жінки в управлінні й енергетиці, на відміну від чоловіків, є найбільш вразливою та найменш представленою (інклюзивною) групою, а отже – потребують всебічної підтримки.
Участь жінок у конфліктній трансформації – запорука успіху
Конфліктна трансформація застосовується в різних контекстах, включаючи міжнародні конфлікти, конфлікти національного рівня, сімейні конфлікти та інші сфери. Метою її застосування є не лише припинення конфлікту, але й створення підґрунтя для майбутнього миру та співпраці.
Співпраця між стейкхолдерами на різних рівнях у контексті конфліктної трансформації в сферах енергетики, технологій та інновацій є ключовою для створення стійкого миру та розвитку суспільства. Це сприятиме створенню справедливого, рівноправного та інклюзивного суспільства, де всі, незалежно від їхньої статі, можуть брати участь у процесах, впливати на результат та реалізовувати свій потенціал.
Конфліктна трансформація – це «гра в довгу», а отже, потребує агентів змін з високим рівнем емоційного інтелекту, який більше притаманний жінкам, відповідно до соціологічних і психоемоційних досліджень. Даний процес має на меті трансформувати негативну енергію конфлікту у позитивні соціальні та політичні зміни в суспільному житті.
Під час мого нещодавнього виступу на Всеукраїнському інформаційно-просвітницькому форумі STEM and FEM, який був організований Донецьким державним університетом внутрішніх справ, я висвітлила ключові напрями та аспекти, які, на мою думку, мають потенціал сприяти подоланню гендерних розривів. Деякі з них вже зазначені вище, але особливий наголос хотілося б зробити зокрема й на тому, що загальний успіх полягає у синергії чоловіків та жінок. Спільна робота та гармонійна взаємодія чоловіків і жінок є важливим елементом досягнення успіху в усіх сферах діяльності, зокрема й в енергетиці. Згадаємо ще раз легендарне фото підписання Будапештського меморандуму: високою здається ймовірність, що історія вже ж таки могла бути сьогодні з приставкою «б»…
То що там з кроликами та зміями?
Немає сумнівів, що ми, як ніколи, потребуємо лідерів з емпатією, які сприяють створенню більш гуманного та підтримуючого робочого середовища. Вже багатьом зрозуміло, що після нашої Перемоги ми матимемо грандіозні виклики, зокрема у контексті кадрового питання, або, якщо більш сучасно, human capital.
У боротьбі з такими викликами жінки не стоятимуть осторонь, навпаки, вони також будуть боротися поруч із чоловікам, як це роблять наразі у лавах Збройних сил України. Якраз це ще раз підкреслює важливу роль жінок у конфліктній трансформації.
Топ-менеджменту енергетичних підприємств потрібно залучати жінок, які перебувають у вразливій ситуації через війну, до технологій. Створення можливостей та підтримка для жінок у вразливих ситуаціях є важливим аспектом їхнього включення в інноваційні та передові сфери, наприклад у будівництво та обслуговування (експлуатацію) малих модульних реакторів.
Але нам всім ще потрібно виділити саме ядро проблеми, яке полягає в розумінні гендерної рівності, а не підміні понять. Переважна більшість людей з абсолютно різних сфер, з якими я щоденно спілкуюся, не розуміють, для чого нам взагалі потрібна гендерна рівність Часто цю проблему недооцінюють або сприймають як неважливу. Проте гендерна рівність – це насправді не про образи чи фемінізм, а про реальний внесок жінок у важливі сфери та власне визнання їхніх високих досягнень, потенціалу та професіоналізму. Жінкам важлива активна підтримка, зокрема шляхом створення мережі контактів, які можуть допомогти їм у розвитку їхньої кар’єри та подоланні викликів. Спільна праця, відкритість до різноманіття та рівноправ’я – це те, що допоможе перетворити «кроликів» і «змій» в агентів позитивних змін – тих змін, які так потрібні нашій країні!
Бо, допоки «кролики їдять змій», гендерна рівність буде лише прагненням, а не необхідністю.
