Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

В Україні новий порядок консервації земель: що це означає та чи можуть забирати землю у фермерів під забудову

Вікторія Берещак
оглядачка ринку нерухомості
Фото: Free-Photos / Pixabay

Фото: Free-Photos / Pixabay

Ще не встиг з’явитися новостворений Порядок консервації земель, як поповзли розмови: а чи не почнуть «віджимати» землю під забудову у фермерів?

Переживання, з огляду на нашу багату рейдерську історію, зрозумілі. Проте, як на мене, бити на сполох зарано.

Передусім слід розібратись, які землі планують консервувати. Ідеться про деградовані землі, поверхні яких пошкоджено внаслідок природних катаклізмів, незаконної зміни рельєфу, безперебійного видобування корисних копалин роками, забруднення хімічними речовинами тощо.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

До тих, що підлягають консервації, також належать малопродуктивні землі, ґрунти яких не демонструють ознак родючості внаслідок, знову ж таки, неправильного їх використання або через надмірне застосування добрив.

Третя категорія — техногенно забруднені землі, ті, що радіаційно небезпечні, забруднені важкими металами та іншими хімічними елементами через виробничо-господарську діяльність людей.

Підписуйтесь на нас в Google News!

Порядок консервації земель, оприлюднений разом із постановою Кабміну, чітко визначає, що консервація здійснюється незалежно від форм власності з ініціативи самого власника або за результатами розгляду подання територіальних органів Держгеокадастру та Держекоінспекції.

Підстава для консервації — укладання договору між власником і місцевим органом влади, у якому містяться важливі відомості: місцерозташування та розмір, кадастровий номер, вид і спосіб консервації ділянки, вартість і строк, на який землю консервують.

Сама консервація здійснюється винятково відповідно до робочого проєкту землеустрою щодо консервації, у якому чітко визначені види та способи консервації, строк, межі ділянок, які консервують на певний час. Замовники такого проєкту — органи виконавчої влади на місцях. Проєкт обов’зково має погоджуватись та затверджуватись у порядку, встановленому в статтею 186 Земельного кодексу. Без створення проєкту та підписання договору про законну процедуру не може бути й мови — винятково про рейдерство, що дає підстави власнику звернутися до правоохоронних органів.

Якщо земля законсервована на певний строк, то протягом цього часу зміна цільового призначення та господарське використання, крім того, що може бути передбачено у проєкті консервації, неможливі.

Тобто схема, за якої фермерів змушують заморожувати та продавати землі за безцінь із метою, наприклад, зміни цільового призначення, малоймовірна та занадто проблематична (якщо будуть чітко виконані приписи Порядку консервації).

Однак ніхто не може відкинути можливості інших схем, наприклад психологічного тиску. Як варіант, землю можна визнати такою, що потребує консервації, залишивши дрібного фермера без заробітку на такий строк, який стане фінансово вбивчий для нього. У результаті він дійсно буде готовий позбутися проблемної ділянки, аби заробити на цьому хоч щось.

У Порядку, до слова, зазначені орієнтовні показники, що характеризують властивості, які зумовлюють потребу в консервації, — таке собі мірило для оцінювання реального стану земель. Окреме питання — прозора, чітка експертиза на місцях.

Однак, на мою думку, механізм консервації певних земельних ділянок дійсно на часі і Порядок, запропонований Кабміном, давно назрів. На жаль, чимала кількість сільськогосподарських земель потребує порятунку та тимчасового перепочинку від недолугого використання. Та й земель, що несуть потенційну загрозу здоров’ю людини через хімічне забруднення, у нас також вистачає.

Наразі важко говорити, як порядок консервації вплине на вартість землі, адже складно оцінити загальну площу подібних ділянок (це ж ще мають вирішувати на місцях, не заплющуючи очі на проблеми). Однак для розуміння: в Україні з метою господарського використання зайнято 92% території, а рівень розораності становить понад 54%. В окремих регіонах цей показник перевалив за 90%. За різними даними, хімічно забрудненими та малопродуктивними в Україні можуть бути від 15 млн до 18 млн га земель.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини