Україна в центрі великої геополітичної гри. На нас чекає переломний момент

Президент World Trade Center Kyiv

На початку кар’єри, коли я деякий час працював на Уолл-стріт у 1990-х, мені випало вчитися у чудових наставників. Вони методично наголошували на важливості відокремлення «шуму» від справжніх сигналів, які на ранній стадії макротренду можуть бути непомітними. Вони навчили мене знаходити логіку між непов’язаними подіями з усього світу, щоб передбачити позитивний чи негативний вплив на окремі тенденції. Ці уроки були безцінними.

Давайте згадаємо деякі з останніх новин.

1. Україна заблокувала купівлю китайськими інвесторами «Мотор Січі», відомого українського виробника вертолітних двигунів.
2. ЄС обурюється тим, як у Кремлі вчинили з Навальним.
3. Новообраний президент Сполучених Штатів у розпал численних внутрішніх проблем часто згадує про Україну.
4. Він же продовжує жорстку політику Трампа щодо Китаю.
5. Російські телеканали в Україні заблоковані після декількох років ігнорування з боку влади.
6. США ввели санкції проти Ігоря Коломойського — навіть більше, про це оголосив не хто інший, як Ентоні Блінкен! Понад 25 років найвідоміший олігарх України був недоторканним. Хтось сумнівається, що Україна є головним пріоритетом для адміністрації Байдена?
7. Україна підписала угоди про вільну торгівлю з Ізраїлем та Великою Британією.
8. Програма децентралізації в Україні просувається (хоча й мікроскопічними кроками) вперед.

Що це все означає? Які наслідки для народу України? Яким може бути політичний та економічний вплив? І найважливіше питання, як «осідлати нестримне цунамі, яке несеться до українського берега»?

Я поза політикою та представляю неполітичну організацію. Але політика безпосередньо впливає на економіку, тому я стежу за глобальними подіями, і моя думка з цього приводу така.

1. Чотиристороння геополітична боротьба між Китаєм, США, Росією та ЄС має прямий вплив на Україну. Моя рідна країна, країна, яку я люблю — це шахова дошка для великих гравців. Вірогідність військової ескалації в Україну — майже нульова, оскільки всі чотири сторони дуже багато б втратили. Але на економічному фронті все зовсім інакше. Всім чотирьом необхідно, а не просто бажано, задіяти невикористаний економічний потенціал України, щоб досягти політичного домінування в країні та отримати перевагу перед іншими трьома учасниками.
2. Всередині України ми бачимо кроки, які були немислимими навіть рік тому. Санкції США проти Коломойського чітко вказують на те, що «стара гвардія» та тіньова економіка втрачають владу над українською економікою. Закриття телевізійних каналів, що мають глибокі зв’язки з Росією, є ознакою того, що Зеленський починає свою гру — очевидно, за підтримки США.
3. Дії України проти Китаю змушують думати, що американські політики підвісили перед Україною дуже велику морквину в обмін на обмеження або значне скорочення зростаючої торгівлі України з Китаєм.
4. Вільна торгівля з Великою Британією та Ізраїлем (більше торговельних угод ще розробляється) означає, що ми можемо передбачити значне посилення економічної активності між Україною та її торговельними партнерами. Ці угоди усувають багато існуючих перешкод у торгівлі.
5. Централізоване планування, спадок Радянського Союзу, відійшло у минуле. Децентралізація в Україні незворотна. Попереду — кілька складних років, коли закони наздоганяють нову реальність, але майбутнє — світле.

Вперше за 30 років Україна має реальні шанси стати на шлях економічного процвітання для свого народу. За Україною постає незрівнянна геополітична потуга США. Крім того, величезні суми світового капіталу та багато транснаціональних корпорацій з нетерпінням спостерігають за цими подіями. М’яч — на українському боці.