Жовтень 2022-го. Триває восьмий місяць повномасштабного вторгнення росії в Україну. На головній площі містечка Ладижин, що на Вінниччині – гуртуються люди. Через кілька хвилин місцеві, переселенці та військові співатимуть разом з гуртом KOZAK SYSTEM українських пісень. Такі вуличні концерти проходять у межах всеукраїнського туру «Співаймо заради перемоги» і в інших містечках України. Такі ініціативи не тільки підіймають дух і мотивують, але й спонукають до інтеграції переселенців у невеликих населених пунктах, яких тільки в Ладижині – понад 3 тисячі.
Культурні заходи – тільки один з пазлів, які допомагають сформувати соціальні зв’язки переселенців у громадах. Однак, для системного підходу варто розуміти й фактори, які сповільнюють цей процес. Тому ми спільно з громадською організацією «Горизонт змін» та нашим фондом провели дослідження про інтеграцію ВПО в Україні та за кордоном. У ньому виявили: серед причин, які заважають адаптації, є прагнення повернутися до колишнього життя, нерозуміння самими громадами нових можливостей від припливу людей у регіони та мовне питання. Детальніше про все – нижче.
«Хочу колишнє життя»
Важливим фактором, який уповільнює інтеграцію ВПО в громади, є психологічні чинники: більшість переселенців сприймають переїзд та проживання в іншому місці тимчасовим явищем. Люди прагнуть якомога скоріше повернутися додому. Тому почасти ігнорують можливості інтеграції та адаптації.
Це для них ніби зрадити свій дім, свою малу батьківщину. Мовляв, якщо я почну пускати корені, то я вже наче не очікую повернутися. З іншого боку ставлення роботодавців до цього, як до тимчасового, також заважає і працевлаштуванню. Тому тут важливо підтримати людей – створити умови для кращої інтеграції.
Відсутність стратегічного бачення інтеграції ВПО в самих громадах
Станом на кінець минулого року, коли ми проводили дослідження, то не знайшли жодної системної програми, яка б дійсно була таким комплексним планом. Але, приміром, уже зараз, в січні-лютому – такі програми напрацьовуються.
Мовне питання: об'єднує і сповільнює інтеграцію
Від початку повномасштабної війни мова почала об'єднувати українців. У громадах чимало людей прагнуть покращити своє володіння українською мовою – і це є важливим фактором інтеграції, бо саме мовне питання називають найчастіше причиною напруги між переселенцями та місцевими жителями.
Люди, які приїхали зі сходу, півдня чи півночі – дехто з них не володіє українською мовою. Багато розуміють українську і говорять, але на такому рівні, що соромляться користуватися в повсякденному житті. Тому є величезний запит на мовні курси та україномовні клуби, де можна поспілкуватися та відпрацювати отримані знання. Приміром, мовні курси із сертифікатами про закінчення «Філіжанка мови по-рівненськи», розмовні клуби українською мовою, перегляд та обговорення кіно українською.
Сьогодні перед громадами стоїть надзавдання. Потрібно системно працювати одразу в кількох напрямках: інформаційна підтримка ВПО, психологічна та юридична допомога, культурні та освітні заходи, а також питання працевлаштування – створення нових робочих місць, перепрофілювання та розвиток підприємництва. Адже інтеграція не дорівнює забезпеченню базових потреб (розселення, харчування та побут), натомість є запит на долучення людей до всіх сфер життя громади – побутової, економічної, культурної, політичної.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
