Facebook Pixel

Куди рухатися, щоб Україна продовжувала отримувати допомогу від МВФ та ЄС

Роман Ніцович
Директор з досліджень, аналітичний центр DiXi Group

Фінансова підтримка міжнародних партнерів та донорів — важливе джерело покриття дефіциту держбюджету в умовах, коли внутрішні надходження спрямовуються на безпеку та оборону. Однак програма співпраці з МВФ та макрофінансова допомога ЄС — не панацея від усіх хвороб.

Партнери готові підтримувати Україну, та їхня мета — не просто надати гроші, а закласти передумови для економічного зростання держави, щоб з часом ми могли спертися на власні ноги. Для цього до угод включаються структурні маяки (МВФ) та зобов’язання (ЄС) — тобто зміни, які Україна запропонувала впровадити, щоб посилити макроекономічну стійкість. Лише виконавши їх у погоджений термін, Україна може очікувати надходження чергового траншу.

Значна частка структурних маяків та зобов’язань пов’язана з енергетичною сферою, яка потребує реформування. Це стосується й подальшої інтеграції української енергосистеми з європейською, і покращення корпоративного управління в енергосекторі, і посилення захисту на тлі російських атак. За підсумками 2023 року Україна виконала вчасно лише один із трьох «енергетичних» маяків МВФ і два з чотирьох зобов’язань перед ЄС у цій сфері.

Передача Оператора ГТС державі та оновлення статуту

Партнери приділяють усе більше уваги оптимізації корпоративного управління державних компаній, зокрема оператора газотранспортної системи (ГТС). Кінцева мета — зробити ці підприємства прозорими, ефективними, конкурентоспроможними і здатними залучати інвестиції та генерувати прибуток.

Маяк складався з двох компонентів: передати управління оператором ГТС Міненерго та оновити статут підприємства. Україна зобов’язалася виконати його до кінця липня 2023 року, однак затрималася: 28 липня Верховна Рада ухвалила Закон «Про оптимізацію структури власності оператора газотранспортної системи України», який передбачає передачу ТОВ «Оператор ГТС України» (ОГТСУ) в управління державі в особі Міністерства енергетики, а Кабмін видав відповідне розпорядження тільки 22 вересня. До цього «ОГТСУ» належало АТ «Магістральні газопроводи України», яке 27 жовтня ліквідували.

Другий компонент маяка виконали наприкінці жовтня, коли Міненерго затвердило погоджений із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства оновлений статут «ОГТСУ» — із запізненням на три місяці. Подібні затримки несуть у собі ризик того, що МВФ не погодить наступну виплату, тож на майбутнє Україні слід зважати на встановлені терміни.

Аудит фінансового стану компаній теплопостачання до та після лютого 2022 року

Питання аудиту теплокомуненерго (ТКЕ) далеко не нове. Ще 2019 року уряд доручив Мінрегіону та Держаудитслужбі провести аудит усіх теплопостачальних підприємств, щоб визначити об’єктивність вартості постачання тепла. Тож цей структурний маяк — частина оновленого меморандуму з МВФ після другого перегляду — насправді є лише продовженням давно розпочатого процесу.

Уже за попередніми даними борги колосальні: повідомлялося про сумарну прострочену заборгованість ТКЕ та ТЕЦ перед «Нафтогазом» станом на 21 лютого 2022 року в розмірі 49,1 млрд грн. На початок опалювального сезону 2023 року заборгованість держави з різниці в тарифах становила близько 36 млрд грн, а 2024 року, за попередніми розрахунками, ця сума перевищить 54 млрд грн. Зі слів голови правління компанії Олексія Чернишова, загалом борги теплокомуненерго перед «Нафтогазом» сягають 95 млрд гривень.

Українська сторона пояснює значний обсяг заборгованості ТКЕ некомпенсованою різницею в тарифах та впливом війни. Питання обіцяють вирішити шляхом розробки нової тарифної методології але тільки тоді, коли зменшиться тиск на бюджет, пов'язаний із бойовими діями. Наразі планується залучити незалежних аудиторів, щоб визначити фінансовий стан ТКЕ та розрізнити заборгованості, що утворилися до та після лютого 2022 року. На це залишається трохи більш ніж чотири місяці: встановлений термін виконання маяка — кінець червня 2024 року.

Енергоефективність новозбудованих та реконструйованих будівель

Перші кроки в напрямі провадження енергоефективних стандартів Україна зробила ще до повномасштабного вторгнення: мінімальні вимоги було затверджено в жовтні 2020 року на виконання вимог Закону «Про енергетичну ефективність будівель».

Уже після початку великої війни, в липні 2022 року, ухвалили Закон №2932-IX на посилення енергоефективних заходів та створення умов для комплексної термомодернізації будівель, що передбачає перегляд мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель з урахуванням вимог актів ЄС та Енергетичного Співтовариства. А наприкінці минулого року уряд схвалив Довгострокову стратегію термомодернізації будівель на період до 2050 року (разом із операційним планом заходів на 2024-2026 роки та Концепцією Державної економічної цільової програми підтримки термомодернізації будівель до 2030 року). Водночас триває робота із впровадження законодавства ЄС про відходи, що теж зараховується у виконання цього зобов’язання.

QuoteПопри велику кількість ухвалених документів, зміни відбуваються недостатніми темпами: впровадити високі стандарти енергоефективності будівель Україна зобов’язалася перед ЄС до кінця ІІ кварталу 2023 року, але процес усе ще триває. Зміцнення адміністративно-правової бази — добрий знак, однак час перейти від декларацій до конкретних дій.

План заходів з відновлення енергетичної інфраструктури відповідно до цілей зеленого переходу

Для України це зобов’язання перед ЄС важливе з двох причин. По-перше, важливо мати чітку стратегію відбудови енергетичної інфраструктури, пошкодженої або зруйнованої внаслідок війни, що є критичним для національної стійкості. По-друге, інтеграція в ЄС вимагає впровадження сталих енергетичних та кліматичних політик — зокрема, принципів зеленого переходу, що мають лежати в основі цього Плану заходів.

Ще в липні 2022 року на конференції з питань відновлення у Лугано (Швейцарія) презентували проєкт Плану відновлення України, де, серед іншого, розглядалось відновлення зруйнованих об’єктів з урахуванням принципів зеленого переходу та потреб відбудови. Утім, уряд його так і не затвердив. Згодом рішенням РНБО від 17 жовтня 2023 року на Кабмін покладено завдання протягом трьох місяців затвердити План заходів з відновлення об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, зруйнованих або пошкоджених внаслідок війни з Росією. Про зелений перехід у рішенні не згадувалося.

Наразі уряд працює над новою «дорожньої картою», Українським планом (Ukraine Plan), що буде виконуватись у рамках нещодавно ухваленої Європарламентом програми Ukraine Facility, що міститиме структурні реформи та інвестиційні проєкти до 2027 року, зокрема пов’язані з критичною інфраструктурою.

Таким чином, заходи на виконання цього зобов’язання було лише анонсовано, але не впроваджено, хоча кінцевий термін минув ще в ІІ кварталі 2023 року.

Здобутки є, але куди рости — теж

Попри проблеми та затримки, є й позитивний прогрес. Глава МВФ Крісталіна Георгієва високо оцінила українські здобутки, заявивши, що «Україна заслужила на підтримку міжнародної спільноти дуже розважливими внутрішніми діями». А схвалення ЄС нового чотирирічного пакету фінансування на суму 50 млрд євро — це позитивний сигнал від партнерів, що забезпечить нашій країні міцну фінансову «подушку» й дозволить далі впроваджувати реформи на шляху до євроінтеграції.

В енергетичній сфері також спостерігається поступ. Хоча із передачею акцій Міненерго та оновленням статуту «ОГТСУ» держава й забарилася, інший структурний маяк, пов’язаний з корпоративною реформою оператора — призначення наглядової ради — було виконано в заявлений термін, до кінця жовтня 2023 року. Створення незалежного органу ухвалення рішень дозволить нівелювати режим «ручного управління», поширений в управління державними компаніями.

Крім того, Україна продемонструвала успіхи з виконанням «енергетичних» зобов’язань перед ЄС, зокрема щодо поліпшення роботи газової системи. Україна вчасно впоралася з усіма трьома частинами цього зобов’язання: обранням наглядової ради «Нафтогазу», впровадженням сертифікації оператора газосховища згідно з вимогами законодавства ЄС та запуском корпоративної реструктуризації Оператора ГТС. Європейські партнери також відзначили досягнутий прогрес у реалізації дорожньої карти інтеграції ринків електроенергії України та ЄС.

Рухаючись уперед, Україні важливо дотримуватися встановлених партнерами дедлайнів та не випробовувати їхню гнучкість, адже принцип «гроші за реформи» працює лише за наявності реформ. А також пам’ятати: зобов’язання за програмами фінансової підтримки потрібні не донорам, а в першу чергу Україні. Адже це шлях до сильної економіки та добробуту населення, а також довіри з боку партнерів та іноземного бізнесу.


Матеріал підготовлено за даними моніторингу виконання програми МВФ та макрофіну ЄС станом на січень 2024, підготовленого консорціумом RRR4U. Консорціум RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) – об’єднання чотирьох українських організацій громадянського суспільства за фінансової підтримки Open Society Foundations і Міжнародного фонду відродження. Члени консорціуму – Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]