Реформа інтелектуальної власності в Україні: на нескінченній фінішній прямій

Членкиня Асоціації правників України, партнерка «Дубинський і Ошарова»

Упродовж останніх років реформування всього і вся в Україні стало трендом. Не обійшлася без бажання бути пореформованою і сфера інтелектуальної власності.

Ще у 2015-му Стратегією сталого розвитку «Україна-2020» за вектором безпеки, орієнтованим на забезпечення гарантій безпеки держави, бізнесу та громадян, захищеності інвестицій і приватної власності була визначена реформа захисту інтелектуальної власності.

1 червня 2016 року Кабінетом міністрів України була схвалена Концепція реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні.

Концепція, серед іншого, передбачала заміну трирівневої системи державного управління сферою інтелектуальної власності дворівневою.

У 2019 році було презентовано проєкт Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності, в якій було наголошено, зокрема, на необхідності інституційного реформування сфери інтелектуальної власності.

У рамках реалізації Концепції 16 червня 2020 року Верховною Радою було ухвалено закон №703-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності». 14 жовтня 2020 року цей закон набрав чинності.

Запроваджена законом дворівнева система правової охорони інтелектуальної власності в Україні передбачає створення:

(1) Національного органу інтелектуальної власності України (НОІВ) —

державної організації, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності та має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях;
при цьому НОІВ виконуватиме окремі публічні функції (владні повноваження) з реалізації державної політики (наприклад, видача охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності), а забезпечуватиме формування та реалізуватиме державну політику в сфері інтелектуальної власності;

(2) Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Отже, два рівня: НОІВ і Мінекономіки, що, подейкують, має забезпечити можливість впровадження «єдиного вікна» для державних послуг IP-сфери.

До повноважень НОІВ, зокрема, віднесено:

приймання заявок, проведення їхньої експертизи, видача охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності;
розгляд заяв про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності та представлення інтересів України у Всесвітній організації інтелектуальної власності та інших міжнародних організаціях відповідно до законодавства;
здійснення підготовки, атестації та реєстрації патентних повірених та ведення відповідного реєстру;
здійснення функцій

(а) «відомства, що отримує», «Міжнародного пошукового органу» та «Органу міжнародної попередньої експертизи» відповідно до Договору про патентну кооперацію,

(б) «Національного відомства» та «Відомства», передбачених Гаазьким і Женевським актами до Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків,

(в) «Національного відомства», передбаченого Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до Мадридської угоди щодо міжнародної реєстрації знаків.

Протягом трьох місяців після опублікування закону не вщухали дискусії щодо того, яким чином буде створено НОІВ, що буде з «Укрпатентом» тощо.

Відповідно до Концепції, а також пояснювальної записки до проєкту закону, НОІВ повинен був утворюватися на базі державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності».

Зрештою 13 жовтня 2020 року з’явилося Розпорядження Кабінету міністрів № 1267-р «Про Національний орган інтелектуальної власності», яким визначено, що державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» виконуватиме функції Національного органу інтелектуальної власності.

Таке формулювання Розпорядження щонайменше викликає запитання на рахунок адекватності процедури «створення» НОІВ, адже на сьогодні ми маємо ДП «Укрпатент», яке виконує функції НОІВ.

При цьому НОІВ не може мати за мету одержання прибутку від своєї діяльності. Отже, чи можемо ми сьогодні ставити знак рівності між НОІВ і «Укрпатентом»? Не впевнена.

Зрозуміло, що бізнесу, скоріше за все, не цікаві всі юридичні тонкощі створення НОІВ, проте точно не байдуже, яким чином НОІВ працюватиме і, звичайно ж, рано чи пізно постане запитання: задля чого все це було?

Основні стейкхолдери хочуть мати ефективний державний IP-сервіс, який відповідає реальним потребам бізнесу, нормально функціонуюче національне патентне відомство, яке не потопає у бюрократичних процесах, а ефективно, якісно і прозоро виконує свої функції.

При цьому зрозуміло, що інституційна реформа державної системи охорони інтелектуальної власності не може бути відірваною від реформи спеціального законодавства у цій сфері та судової реформи, в рамках якої передбачено створення спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності.

Сьогодні все ще залишається актуальною потреба у вдалому завершенні розпочатих багатообіцяючих реформ. Тоді й будуть в Україні відповідний бізнес-клімат, інвестиції, а також багато чого іншого…

Примітка. Ще більше питань щодо галузі інтелектуальної власності можна буде обговорити с топ-експертами вже 28 жовтня на ІР UKRAINE NOW 2020.