Кінець «терору». За погрози колекторів штрафуватимуть на мільйони?

член Асоціації правників України, адвокат АО «Донець і партнери»

Фото: Andrew Khoroshavin/Pixabay

У Верховній Раді 21 жовтня зареєстрували законопроєкт, який обіцяє захистити боржників від колекторів.

Йдеться про проєкт № 4241 про захист боржників під час врегулювання простроченої заборгованості, про що відзвітував НБУ, який готував документ спільно з нардепами та омбудсменом. Що він передбачає?


Законопроєкт вводить таке поняття, як реєстр колекторських компаній, відповідальним за ведення такого реєстру є НБУ.

Отже, лише ті компанії, які є в такому реєстрі, можуть офіційно вести переговори з позичальниками.

НБУ визначатиме не тільки метод розрахунку загальної вартості кредиту, але й вимоги до колекторських компаній та їхньої діяльності.

З огляду на часом дивну політику НБУ в інших сферах те, як це відбуватиметься, — дуже велике питання. Очевидно, потрібно буде створювати профільні підрозділи із залученням туди практиків зі сфери стягнення боргів.

Окремо радує те, що в разі отримання кредиту позичальника інформуватимуть про право кредитора залучати колекторів і право позичальника скаржитися на дії колекторів до Нацбанку.

Кредитор не має права залучати колекторів, якщо це прямо не передбачено умовами договору кредиту.

Отже, чекайте подібний пункт у кредитних договорах дрібним шрифтом або із зірочками, а якщо це договір приєднання до умов і правил на сайтах — такі речі мають бути в індивідуальній частині договору.

Без цих положень договір є нікчемним (хоча давайте відверто, хто читає договори кредиту?). Про все це (нюанси, які описано вище) кредитор має попереджати на своїх інформаційних стендах, сайтах, у додатках тощо.

Колекторським компаніям теж доведеться в аналогічний спосіб інформувати позичальників про порядок роботи з простроченням.

У разі перевідступлення боргу новому кредитору з'являється обов'язок повідомити про це боржника. Водночас новий кредитор мусить мати ліцензію на операції з кредитами чи факторингу.

Окремо до закону «Про споживче кредитування» буде внесено розділ ІІІ-ІV.

Він присвячений колекторським компаніям, вимогам до них, переліку та порядку надання документів НБУ для реєстрації в реєстрі колекторських компаній.

Знов-таки прямо вказано, що юрособі, якої немає в реєстрі колекторів, заборонено займатися колекторським бізнесом (чекаємо на створення нового ринку з новими гравцями).

Водночас абсолютно незрозумілим є зауваження про те, що вищевказана вимога не поширюється на кредиторів, які й так мають право вимоги за законом (отже, служби стягнення банків не втратять своєї актуальності).

Що можна робити колекторам:

  • телефонувати, зустрічатися з позичальниками;
  • відправляти повідомлення, зокрема й у месенджери;
  • писати листи на роботу або за місцем проживання/реєстрації, але з позначкою «вручити особисто».

Під час першої взаємодії колектор має:

  • представитися;
  • назвати свої дані;
  • назвати дані своєї організації;
  • повідомити підстави для спілкування з позичальником;
  • озвучити суму боргу в розрізі справи;
  • повідомити про відсотки, штрафи тощо.

Також новий кредитор на вимогу позичальника впродовж 5 днів зобов'язаний надати документи, які підтверджують право вимоги, розрахунок боргу та інші документи за кредитом.

Без надання такої інформації повторна взаємодія із позичальником заборонена. Колектори будуть зобов'язані фіксувати факт і результат кожної взаємодії з позичальником і попереджати його про це.

А також зберігати всі носії інформації про результати такого контакту впродовж 3 років.

Колекторам буде заборонено:

  • відпрацьовувати третіх осіб без їхньої згоди;
  • вивчати графік роботи позичальника, час і місця відпочинку, поїздки по Україні та поза її межами, місця зустрічі з друзями та соціальні мережі.

Також будуть заборонені:

  • погрози, обман;
  • спілкування з позичальниками з 20:00 до 8:00;
  • спілкування більш як двічі на добу;
  • приховування свого номера;
  • використання автододзвонювання/автообдзвонювання;
  • створення та розсилання фотоколажів;
  • розсилання погроз на кшталт «виселення»;
  • створення та використання документів, схожих на повістки або рішення судів;
  • телефонування, контактування з будь-ким, хто не є стороною за договором, і вимагання від них виплати боргу;
  • контактування з позичальником, якщо він прямо сказав, що в нього є представник (прямо зазначено: якщо в позичальника є представник, колектор не має права спілкуватися з позичальником безпосередньо).

За порушення встановлених правил НБУ може застосувати до колекторської компанії санкції аж до виключення з реєстру та відкликання ліцензії.

Сума штрафу — від 3 тис. до 6 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6,3 — 12,6 млн грн).

У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: kolonka@thepage.ua

Читати на The Page

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора