Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Україна потопає у смітті: як із цим боротися?

Олександр Ярощук
аналітик, докторант НаУКМА
Україна має навчитись ефективно переробляти сміття.

Україна має навчитись ефективно переробляти сміття.

Війна відсунула на другий план багато проблем. Однією з них є проблема сміття. І вона, на жаль, стає все більшою. Наведу приклад із міста Кам’янка Черкаської області. Щороку я помічаю, як ліс і лісопосадки, що знаходяться поряд з моїм будинком, перетворюються на місце, де люди викидають купи сміття. Якщо ще декілька років тому сміття можна було побачити в окремих місцях, то нині воно з’являється в кожному закутку. І це незважаючи на те, що у громаді організовано вивіз сміття. Але, на жаль, більшість не хочуть сплатити одноразово 30-50 грн за цю послугу.

Чому так відбувається?

Низька культура поводження зі сміттям в Україні

Перш за все, у нашому суспільстві відсутня як така культура поводження зі сміттям. Людям просто байдуже, де його викидати – аби не тримати у дворі і не платити. Жителі багатоквартирних будинків, які платять за вивіз сміття у примусовому порядку, не цікавляться, де сміття опиниться потім.

Українці часто залишають сміття на узбіччі. Фото: О. Ярощук

Українці часто залишають сміття на узбіччі. Фото: О. Ярощук

Це свідчить про низьку освіченість жителів України у такому простому побутовому питанні. З іншого боку, це також свідчення того, що в країні не розроблено стратегії боротьби з цією проблемою, закони не діють ефективно, держава не розуміє, що робити зі сміттям і як переконувати людей діяти відповідально. Окрім цього, в країні не існує системи переробки сміття і повторного використання ресурсів. Ті проєкти, які існують, – лише крапля в морі.

Через відсутність працюючої системи управління відходами і низьку обізнаність громадян у сфері поводження з відходами більшість сміття або потрапляє на полігони, або засмічує ліси, лісопосадки, річки і поля. Наприклад, за даними неурядової організації «Екологія. Право. Людина», в Україні переробляється лише 2,8% сміття, тоді як на полігони потрапляє 94,1%. У порівнянні з тим, яка ситуація в Європі, це – катастрофа. Так, у країнах ЄС в середньому переробляють 28,6%, у Польщі – 42,5%, а у Швеції – 48%. Сьогодні Швеція переробляє 67% упаковок і повторно їх використовує. Тому у середньому в Європі захороняють на полігонах лише 25% сміття.

Російська агресія ще більше ускладнила ситуацію. На територіях, де велися бойові дії, утворено величезні обсяги відходів через зруйновані росіянами будівлі і спалені машини. У місцях, де розташовувалися загарбники, досі зостаються купи сміття, в яких є не лише пластик і папір, але й вибухові речовини.

Євроінтеграційний стимул для змін у сфері управління відходами

Угода про асоціацію України з ЄС вимагає від України прийняття європейського законодавства у сфері управління відходами. Впровадження відповідних європейських норм не лише покращить ситуацію у цій сфері, але й наблизить нас до вступу у ЄС.

Тут варто наголосити, що лише в червні 2022 року Верховна Рада прийняла рамковий закон «Про управління відходами», який імплементує норми Директиви ЄС №2008/98/ЄС про відходи.

Закон про управління відходами вперше запроваджує європейську ієрархію управління відходами. Згідно з ним, перевага надається запобіганню утворенню відходів, повторному використанню та переробці. Окрім цього, також мають запрацювати принципи «забруднювач платить» і принцип «розширеної відповідальності виробника». Також у законі прописано такі принципи, як територіальна наближеність та формування конкурентного середовища у сфері управління відходами.

Окрім директиви про управління відходами, Україна має також розробити законодавство у сфері управління відходами видобувної промисловості, захоронення відходів та управління промисловими викидами.

Хоча цей закон прийнято, хотілося б наголосити на іншому важливому аспекті – принципах споживання, раціонального використання ресурсів та культури поводження з відходами як на особистому, так і на державному рівні.

Вирішення сміттєвої кризи по-шведськи

Найкращий приклад управління відходами демонструє Швеція. Країна за понад пів століття кардинально збільшила переробку сміття і зменшила його захоронення на полігонах. На останні відправляють менше 1%, і лише те, що сьогодні технологічно немає змоги переробити.

Половина сміття, яке утворюється в країні, переробляється. Інша половина спалюється на заводах з утворенням тепла та електроенергії. Звісно, під час поводження зі сміттям варто віддавати перевагу його переробці та повторному використанню. Спалювання – крайній захід, який можливий лише якщо суворо дотримуються екологічні нормативи, а технології спалювання утворюють мінімальну кількість викидів у навколишнє середовище.

Чому Швеції вдалося вирішити проблему сміття?

По-перше, у Швеції давно почали стимулювати переробку і повторне використання. Уряд запровадив обовʼязковий роздільний збір сміття за фракціями, створив умови для збору і переробки. Також проводилася робота з жителями країни, аби ті знали, як правильно поводитися з відходами.

По-друге, у 2000 році Швеція запровадила податок на використання полігонів (landfill tax). Цей фінансовий стимул сприяв тому, що ні споживачам, ні бізнесу не було вигідно здавати відходи на утилізацію. З іншого боку, у країни зʼявилися кошти для того, щоб рекультивувати полігони та інвестувати у покращення переробки.

Декілька порад щодо сміття для України та українців

Україна вже зробила перші кроки. Вагомим етапом стало прийняття вищезазначеного закону, який впроваджує принцип ієрархії в систему управління відходами. Але є ще декілька важливих нюансів, на яких варто наголосити.

По-перше, українці мають навчитися раціонально споживати та правильно поводитися зі сміттям. З іншого боку, виробники мають раціонально підходити до пакування: надавати перевагу більш екологічним видам пакування, зменшувати кількість упаковок та матеріалів для пакування, працювати зі споживачами задля повторного використання ресурсів або їх переробки.

По-друге, всюди в Україні має запрацювати система роздільного збору сміття. Кожен громадянин України повинен мати можливість здати відходи на переробку або компостування (мова про органічні відходи). У містах у пішій доступності до будинків мають розміщуватися пункти роздільного збору відходів, а не просто сміттєві ящики, в які кидають все поспіль.

У даному випадку мені найбільше імпонує навіть не європейська, а японська модель. Остання передбачає роздільний збір за більш ніж 20 фракціями: окремо складаються різні види скла, пластику, паперу і картону, промислові вироби, різні види батарейок і батарей, зарядні пристрої, кабелі тощо.

Сюди також варто додати, що не може бути і мови про відкриття нових гігантських полігонів твердих побутових відходів. А переважна більшість з тих, які існують, мають бути закриті та рекультивовані. Також вже існуючі полігони на декілька десятиліть можуть стати чудовим альтернативним джерелом газу метану.

По-третє, потрібно стимулювати розвиток бізнесу, який буде зацікавлений у зборі таких відходів та їх переробці. Те, що ми звикли називати сміттям, у більшості випадків є вторинним ресурсом. Навіщо викидати скляні пляшки, як це часто роблять наші співгромадяни, коли їх можна переробляти не один десяток разів!? Більшість відходів можуть з користю використовуватися в багатьох секторах економіки.

По-четверте, окрім стимулів, має також працювати і відповідальність за забруднення навколишнього середовища: адміністративну відповідальність не потрібно скасовувати.

На жаль, ця проблема ще довго буде з нами, однак якщо візьмемо за ціль досягти європейських стандартів у цій сфері, ми зможемо порівняно швидко перейти до нової системи. Тим більше, що така система зможе не лише покращити вигляд нашої країни, але й дати суттєвий поштовх для розвитку економіки.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі
Всі новини