Історично склалося так, що через нашу територію проходив Шовковий шлях — стратегічний для міжнародної торгівлі. Тож Україна ніколи не була осторонь торговельних процесів.
Через глобалізацію економіки, процеси обміну інформацією, підписання Україною міжнародних угод щодо співпраці, наміри України вступу до ЄС питання спрощення процедур є надзвичайно актуальним.
Одна з ключових проблем, яку необхідно було вирішити у тарифному регулюванні, — це гармонізація чинного законодавства з міжнародними нормами. Це надасть змогу перейти до застосування єдиних стандартів у митній справі.
Раніше Митний тариф був побудований на основі застарілих норм опису та кодування товарів.
Отже, 4 червня ВРУ ухвалила ЗУ «Про Митний тариф України». Бізнес одразу почав цікавитися подальшим його впливом на підприємницьку діяльність та можливою зміною ставок ввізного мита на товари.
Спойлер: ставки ввізного мита не змінюються.
Відбулося лише доповнення, уточнення кодів, описових частин окремих товарів, приміток до товарних груп.
Однак питання залишається для бізнесу актуальним. Для чого відбулись такі зміни та на які фактори вони вплинуть?
У пояснювальній записці до законопроєкту автори зазначають, що необхідність ухвалення законопроєкту обумовлена погодженням законодавчої бази країни із системою загальновизнаних норм міжнародного права.
Зокрема, згадується необхідність створення Митного тарифу України, в основу якого покладено версію Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).
Остання побудована на основі Гармонізованої системи опису і кодування товарів 2017 року та Комбінованої номенклатури ЄС з урахуванням зобов’язань у рамках СОТ.
До моменту ухвалення нового закону Митний тариф України був побудований на основі застарілих норм опису та кодування товарів.
Унаслідок такої розбіжності український бізнес має проблеми з класифікацією новинок техніки, які застаріла система не може розпізнати.
Крім того, розбіжності у використанні систем кодування товарів створюють проблеми через різні коди товару. Зокрема, один код товару присвоюється країною-експортером, а інший — Україною.
Проблеми класифікації товарів іноді можуть призвести до критичного стану цілої галузі.
Так, у 2017 році через неоднозначне віднесення різних спиртовмісних товарів до кодів УКТЗЕД у спиртовій галузі відбулася криза, яка була обумовлена існуючими проблемами.
Так, миючі засоби, розчинники та розріджувачі, антифризні препарати, присадки до моторного палива з антидетонаційними властивостями, суміші запашних речовин, розчини плівкоутворювальних смол було віднесено до категорії спиртовмісних товарів.
Класифікація спиртовмісної продукції за кодом УКТЗЕД (2207, 2208) спричинила збільшення собівартості на розмір акцизного податку.
Розбіжності у використанні систем кодування товарів створюють проблеми через різні коди товару.А це вже є перепоною у можливості використання вітчизняної спиртовмісної сировини українськими товаровиробниками (неконкурентна ціна). Водночас аналогічну спиртовмісну продукцію імпортують з-за кордону, а підприємства спиртової галузі втрачають внутрішній ринок.
Захист прав бізнесу. Системні рекомендації Ради бізнес-омбудсмена є своєрідним флагманом щодо необхідних змін як законодавства, так і практики його застосування.
Так, ще у 2018 році у системному звіті Рада рекомендувала контролюючим органам забезпечити створення публічного реєстру рішень щодо класифікації товарів, врахувати існуючу судову практику з питань їх класифікації за відповідними кодами УКТЗЕД та застосовувати практику Європейського суду справедливості.
Варто звернути увагу, що судова практика де-факто визнає міжнародні договори частиною законодавства України, а під час класифікації товарів використовуються норми Конвенції.
Суди однозначно стають на бік бізнесу та звертають увагу на класифікацію товарів країною-експортером.
Новий закон про Митний тариф має фактично вилучити можливість таких судових спорів, оскільки гармонізація кодів УКТЗЕД повинна повністю знівелювати можливість різночитання класифікації товарів.
Глобалізація процесів, обмін інформацією вимагає від митних органів постійного впровадження нового, якісного та простішого. Адже діяльність митних органів має бути спрямована на полегшення життя бізнесу та покращення сервісів.
Інтеграція України в митну спільноту ЄС неможлива без забезпечення гармонізованих підходів у галузі класифікації товарів.
Сподіваюся, що прийняття нового закону покращить бізнес-клімат в Україні, що принесе значні дивіденди насамперед її громадянам.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
