За «Північний потік-2» ми не отримаємо реальної компенсації. І це факт. За втрат від відсутності транзиту у 2 млрд доларів щорічні інвестиції на загальну суму в 1 млрд доларів — це смішно.
Візит президента в Білий дім ввічливо відкладають, користуючись відомо фразою «Так, але потім», що у багатьох народів означає «Ні».
Чому?
Чому це все сталося в той момент, коли українська влада була готова дати руку на відсіч, що нас підтримуватимуть у будь-якому випадку? Вони ж були впевнені в цьому. Можна творити що завгодно, нас усе одно підтримають. Тому що геополітика. Саме тому так і сталося.
Геополітика головного мозку — небезпечна хвороба.
Представник МВФ Джеррі Райс нещодавно дав підказку. Здається, те ж саме говорять непублічно представникам української влади. Проблеми з реформою корпоративного управління в енергетичному секторі. Так це звучало. Крім стурбованості ситуацією в НБУ і НАБУ.
Гадаючи, що українській владі все пробачать і нікуди не подінуться, українська влада пішла на порушення домовленостей, знехтувала власними зобов'язаннями і заради пари мільярдів доларів пішла на зміну глави правління «Нафтогазу». Пішла шляхом, який суперечив реформі корпоративного управління. Пішла ламати реформу, до якої був причетний сам Байден, ще будучи віце-президентом США. Уже потім пішли рішення щодо «Північного потоку-2» (потім не означає внаслідок, але...). Уже потім Блінкен повернувся з Києва злий на українську владу, повторюючи в кожному інтерв'ю «Нафтогаз», «Нафтогаз», «Нафтогаз». Уже потім візит у Білий дім все переноситься та переноситься.
Але водночас планується. А значить, США чекають від нас, що країна стане на шлях виправлення.
Отже, можна припустити, що американці чекають дій у Києві. Дій у напрямку відновлення статус-кво в «Нафтогазі». НАЗК уже зробило пас. Уже дало можливість звільнити Вітренка та повернути контроль над компанією правлінню та спостережній раді. Є підозри, що якби в понеділок Вітренко був відправлений у відставку, то вже у вівторок з'явилася б дата візиту президента України до Вашингтона. І є підозра, що якби не старання СБУ, яке почало пильно придивлятися до членів наглядової ради «Нафтогазу», то наглядова рада вже давно ухвалила б таке рішення. Про це свідчить заява незалежних членів наглядової ради «Нафтогазу». До яких СБУ прийти не може.
А проте віз і нині там. Вітренко в «Нафтогазі». А в Білому домі дуже напружений розклад і дуже важко знайти час для зустрічі з президентом України.
Чи буде Захід підтримувати Україну? Так. Чи готовий Захід більше підтримувати Україну? Більше, ніж формальні гарантії або жалюгідні 1 млрд доларів? Готовий.
Але для цього Захід має бути впевнений, що в Києві у владі його союзники, які дотримують слова та розділяють спільні цінності.
І так, навряд чи останнє можна довести, заграючи з Китаєм...
М'яч — на українському полі. І головне для Києва, як і в багатьох інших сферах, нарешті підтвердити, що нам можна довіряти. Тоді і союзники готові підтримувати сильніше. Тоді й інвестори готові кредитувати під менші відсотки. А розмовами про дружбу з Китаєм або дефолт довіру на заслужиш.
А поки що ми втрачаємо час. Який дуже дорого коштує.
Текст опубліковано з дозволу автора
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
