Французька преса заспокоїла західний світ, повідомивши про те, що Україна все-таки продовжить активну співпрацю з МВФ і що зміна уряду на цьому співробітництві ніяк не позначиться.
Американська преса аналізує, чи допоможуть встояти курсу гривні інтервенції на валютному ринку. Міністерка закордонних справ Швеції висловила свою позицію щодо стану і перспектив Мінських домовленостей, а також щодо пріоритетів Швеції під час її головування в ОБСЄ.
Французьке видання Le Figaro заспокоїло своїх читачів, які сумнівалися у подальшому продовженні співпраці України з Міжнародним валютним фондом, навівши цитату нового прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля про те, що Україна продовжуватиме продуману фіскальну політику і кооперацію з МВФ.
Він також додав, що ця кооперація є для України пріоритетною, і запевнив, що зміну уряду було проведено лише для підвищення швидкості реалізації обіцяних реформ. Захід спочатку засумнівався в цих намірах, але, схоже, заявлений курс України не буде змінено.
- Читайте також: Давоські няні, ейфорія від розміщення єврооблігацій і зовнішній вигляд швейцарського села, що страждає
Позитивно також було відзначено присутність ексміністерки фінансів Оксани Маркарової на останній зустрічі нового міністра фінансів Ігоря Уманського з представником Фонду в Україні Йостою Люнгманом минулої п'ятниці. Захід високо цінував Оксану Маркарову на посаді міністерки фінансів, тому її відставка викликала сумніви щодо намірів Києва продовжувати політику реформ, якої очікує від України Міжнародний валютний фонд.
У вівторок Україна здійснила інтервенцію на валютному ринку, продавши $250 млн, аби утримати гривню в світлі паніки на світових ринках через епідемію коронавірусу, а також падіння на третину світових цін на нафту, які похитнули рубль в сусідній Росії. Про це повідомляє видання Forbes. Інтервенція була проведена блискавично і закінчилася до обіду за місцевим часом. Нацбанк запевнив, що готовий невдовзі знову вийти з інтервенціями на валютний ринок, якщо попит на валюту залишатиметься таким же високим.
Крім того, регулятор вважає, що попит зумовлений психологічним чинником і є короткостроковим. На сьогодні резерви Нацбанку в твердій валюті складають $26,8 млрд, що є найвищим показником з 2012 року.
Минулого тижня, у відповідь на політичний та економічний струс, викликаний змінами в Кабінеті міністрів України, Нацбанк уже продав $307 млн, після чого на тому ж тижні знову купив $150 млн.
- Читайте також: Тур Помпео довколишнім «російським зарубіжжям» і клеймо корупційної безнадійності України
Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU, вважає, що регулятору незабаром необхідно буде знову виступити з повторними інтервенціями на валютному ринку, але якщо ситуація на світових ринках погіршуватиметься, то марнування валютних резервів для утримання курсу за будь-яку ціну не матиме ніякого сенсу.
Прогнози підтвердилися, оскільки наступного дня, у середу, Нацбанк знову вийшов з інтервенцією на ринок, цього разу продавши ще $350 млн. Михайло Демків зазначив, що існують й інші фактори нестабільності, а саме – новий Кабінет міністрів і невизначеність щодо майбутнього Національного банку, який останнім часом піддавався критиці з боку президента України.
Зміна уряду в Україні збентежила інвесторів і викликала падіння попиту на внутрішні боргові зобов'язання. 10 березня Міністерство фінансів вперше провалило аукціон з продажу облігацій внутрішньої позики. Правда, в цьому міністерство звинуватило нестійку ринкову кон'юнктуру.
- Читайте також: Неминучі виплати за дуже цінними паперами, війни з олігархами і як Росія обійде санкції США
Однак іноземні інвестори втратили апетит до українських облігацій вже з середини лютого, з початку циркуляції чуток про зміну уряду. Минулого року інвестори купили облігацій на суму $5 млрд, що допомогло тоді закрити діру в бюджеті за відсутності програми підтримки МВФ.
Саме тому новий міністр фінансів поспішив минулого тижня запевнити МВФ у тому, що нова трирічна програма кредитування на загальну суму $5,5 млрд, яка зависла в повітрі через невиконання певних зобов'язань з боку України, включаючи проведення земельної реформи, усе ще знаходиться в пріоритеті. У світлі цього новий міністр фінансів планує найближчим часом податися з офіційним візитом до Вашингтона.
Після свого візиту до Москви, Києва і на Донбас міністр закордонних справ Швеції, член соціал-демократичної партії Анн Лінде поділилася своїми враженнями про стан та перспективи досягнення миру в регіоні. Про це пише французька газета Le Monde. Анн Лінде вважає, що ніяких причин скасовувати європейські санкції відносно Росії немає. На її думку, конфлікт на Донбасі не є замороженим, а знаходиться в його активній фазі.
Для Європи дуже важливо пам'ятати, що агресія на сході України і анексія Криму продовжують визначати відносини з Росією.
На всій лінії «зіткнення» довжиною 420 км на сьогодні є лише 5 пунктів перетину. Через один з них, а саме міст у Станиці Луганській, щодня переходять близько 10 тис. осіб. Лише за січень і лютий у зоні розведення було вбито 35 військових, і це більше схоже на театр активних військових дій.
За словами міністерки, для Європи дуже важливо пам'ятати про те, що агресія на сході України і анексія Криму продовжують визначати відносини з Росією. Після бесіди в Москві з її колегою Сергієм Лавровим Анн Лінде бачить проблему в тому, що Росія, як і раніше, відмовляється визнавати свою роль у цьому конфлікті. У цих умовах важко досягти реальної мирної угоди.
- Читайте також: Чи хочуть США бачити на карті Україну, чого тільки не робить з людьми дружба і нова російсько-турецька
Вона задоволена тим, що на зустрічі 27 країн-членів ЄС у Загребі минулого тижня всі учасники були одностайні в тому, що через більш ніж 5 років після початку конфлікту на Донбасі причин для ослаблення санкцій немає. Адже просування щодо виконання Мінських угод дотепер не спостерігається. Єдиним позитивним моментом є конструктивна позиція Володимира Зеленського. Позиція ж Росії не змінилася ні на йоту.
Варто нагадати, що з 1 січня 2021 року Швеція головуватиме в ОБСЄ. Швеція підтримує ініціативу президента Франції Еммануеля Макрона в частині створення нової архітектури європейської безпеки. Проте в частині його бажання у зв'язку з цим відновити діалог з Росією, міністерка закордонних справ Швеції вважає, що тут необхідний обережний підхід. Адже для Швеції як для країни середнього розміру надзвичайно важливими є принципи територіальної цілісності, дотримання прав людини та непорушності кордонів.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора