Ми звикли вважати, що слово «кредит» не має до нас жодного стосунку, поки нам не доведеться взяти або дати кому-небудь гроші в борг. Саме поняття боргу ми звикли асоціювати зі словом «кредит». Що ж таке кредит насправді?
Якщо спробувати об'єднати сотні визначень слова «кредит», які можна знайти в інтернеті, і вивести якусь універсальну формулу, то вийде, що кредит — це певна економічна цінність, яка довірена іншій стороні на обумовлений час.
Пам'ятайте безсмертний діалог у творі Ільфа і Петрова?
«... — Гроші вперед, — заявив монтер, — уранці — гроші, ввечері — стільці або ввечері — гроші, а на наступний день вранці — стільці.
— А може бути, сьогодні — стільці, а завтра — гроші? — допитував Остап.
— Я ж, дуся, людина змучена. Такі умови душа не приймає».
Крім незаперечної художньої цінності, він є яскравим прикладом переговорів про умови надання кредиту.
При цьому приклади кредитів (ви, можливо, здивуєтеся) бувають, на перший погляд, абсолютно далекими від класичних:
- Банки надають позики своїм клієнтам;
- колеги позичають співробітникам гроші до зарплати;
- постачальники надають покупцям продукцію на умовах відстрочки платежу;
- покупці виробляють авансові платежі, надаючи, таким чином, кредит продавцям;
- співробітники починають працювати першого числа і отримують зарплату двадцятого...
Список прикладів можна продовжувати до нескінченності. Та ж сама попередня оплата в магазині продавцеві — це теж кредит, тільки в інший бік.
Подобається нам це чи ні, але елемент кредитування присутній у всіх комерційних операціях. Елемент кредитування — це економічна цінність, яку одна сторона довірила іншій.
Предметом розбіжностей героїв Ільфа та Петрова була не ціна стільців, а умови кредиту, точніше, хто кого кредитуватиме: монтер Остапа або Остап монтера. Спробуйте уявити, як би виглядала ця угода, якби ніхто нікого не кредитував.
Навіть якщо монтер однією рукою триматиме стілець, а іншою братиме гроші, все одно матиме значення, хто перший відпустить.
На практиці ідеально поєднати передачу товару або надання послуги з оплатою неможливо. Одна сторона повинна повірити іншій, інакше угода просто не відбудеться.
Слово «кредит» походить від латинського el credere, тобто «довіра». Як уже було сказано вище, для здійснення операції необхідно, щоб одна сторона повірила іншій.
Саме в цьому і полягає найважливіша властивість кредитування — його здатність забезпечувати торгівлю:
- фінансування банків дозволяє компаніям розвивати обсяги продажів;
- фінансування постачальників дозволяє дистриб'юторам доставляти продукцію в роздрібні точки;
- великі обсяги торгівлі дозволяють інвестувати в розвиток виробництва та створення робочих місць, збільшуючи споживчий попит.
Відсутність же кредитування, навпаки, веде до уповільнення зростання торгівлі.
Немає віри — немає торгівлі...
Пам'ятаючи знаменитий принцип «реклама — двигун торгівлі/прогресу», можна з упевненістю сказати, що кредит — це паливо. Якщо реклама забезпечує бажання споживача купити, то кредитування дає йому таку можливість.
Водночас, рухаючи торгівлю вперед, кредитування створює і складності. Ключових проблем дві: необхідність фінансування та кредитний ризик. Вони обидві з'являються в будь-якій транзакції.
Позичаючи колезі грошей до зарплати, не зайвим буде переконатися, що залишку вистачить самому. І ще бажано, щоб колега не забув про свій обов'язок у день зарплати, інакше термін кредитування може виявитися надмірно довгим.
У бізнесі ситуація аналогічна: пропонуючи відстрочення платежу клієнтам, необхідно бути впевненим у наявності грошей для оплат кредиторам. Починаючи нову програму кредитування, банк переконується в наявності достатнього покриття ресурсами.
Найбільш довірений колега може просто забути повернути гроші. Однак, крім забудькуватості, є безліч причин, за якими кредити не повертаються. Ризик неповернення існує завжди, навіть із самим надійним клієнтом. За статистикою міжнародних рейтингових агентств, найкращий рейтинг ААА має на увазі ймовірність банкрутства 0,092% або 92 на 100 тис. Це трохи, але це не означає нуль.
До того ж фінансовий стан як компаній, так і людей постійно змінюється, і далеко не завжди в кращий бік. Влаштовуючись на роботу в успішну компанію, молодий співробітник ризикує втратити роботу через банкрутство підприємства. Будучи кредитором, він також схильний до кредитного ризику.
Підсумовуючи сказане вище, додам, що кредитування, надане самому собі, генерує неприємності в повній відповідності з законами Мерфі. Щоб уникнути проблем із управлінням кредитом, слід приділяти серйозну увагу в прямій залежності від її розміру — чим вище сума, тим більше уваги. Головне при цьому ставитися до кредитування усвідомлено.
Для досягнення справжньої ефективності необхідно одночасно вирішувати два ключових завдання: підтримка продажів або торгівлі та забезпечення надходження платежу від клієнта.
Дилетантське, поверхове ставлення до управління кредитом загрожує плачевними наслідками.
У будь-якому разі основна мета кредитування — це підтримка торгівлі. І тільки системне, ефективне, професійне управління кредитом у компаніях створює культуру кредитування, що дозволяє їм досягати видатних успіхів у бізнесі.
Зокрема, про культуру кредитування поговоримо на безкоштовній онлайн-дискусії «Ти керуєш чи тобою керують? Customer and Supplier RM », яка відбудеться 7 квітня 2021 року в 12.00. Обговоримо з Мариною Треповою (IPSM) і Андрієм Полигаевим (SАР) тему управління відносинами з постачальниками та підрядниками і про те, як збудувати довірчі стосунки між ними.
Що потрібно знати? Важливо спиратися на кредитоспроможність конкретної юридичної особи, а не власника або групи. До того ж, компаніям необхідно максимально відповідально підходити до термінів відстрочок платежів. Все повинно бути збалансовано з двох сторін.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
