Фото: RENE RAUSCHENBERGER/Pixabay
Моє бачення того, що Україна може стати інтелектуальним логістичним центром світу, базується на трьох стовпах економічного успіху: людських і природних ресурсах та географічному розташуванні.
Але Україна завжди мала ці три активи. Було б логічно подумати, що якщо б цього ще не сталося, немає жодних причин, чому це відбудеться. Проте масивний та нестримний розвиток технологій дав Україні потужні можливості. Україна легко може стати країною з найсучаснішою у світі логістичною інфраструктурою.
Чому так?
- Зараз найбільшою потребою світових транснаціональних компаній є диверсифікація ланцюгів постачання. Пандемія чітко виявила слабкі ланки в різних галузях та географічних регіонах.
- Вартість придбання активів та ведення бізнесу в Україні значно нижча, ніж у більшості країн світу.
- Україна знаходиться в центрі Європи, уклавши угоди про вільну торгівлю з ЄС та іншими країнами (та очікується ще більше).
Міжнародні компанії, які здійснюють дистриб'юторську діяльність в Україні та/або збирають або виробляють в Україні, знижують не тільки вплив тарифів, а й досягають значної економії логістики та робочої сили.
Наступне запитання, звичайно, «Як?»
Однією з найбільших спадщин радянського минулого України є її інфраструктура аеропортів, морських портів, річкових портів та залізничних станцій. На жаль, більшість цієї інфраструктури залишається іржавіти протягом 30 років. Але ця занедбана спадщина є стрижнем можливостей України.
Подивіться на 71 аеропорт, розташований по всій країні. Ось покроковий спосіб їх використати.
- Лідери уряду та бізнесу в муніципалітеті співпрацюють для створення 10-річного стратегічного плану розвитку.
- Муніципалітет формує державно-приватне партнерство (ДПП) та надає йому права на аеропорт та прилеглу землю (у більшості випадків навколо аеропорту є багато невикористаної землі).
- Домовляємося з місцевим забудовником комерційної нерухомості.
- ДПП розробляє чітку проєктну пропозицію та візуалізацію нового логістичного центру.
- Міжнародні компанії забезпечують гарантії щодо розміщення в хабі.
- Фінансування забезпечене.
- Беріть, будуйте!
Типова структура угоди виглядатиме приблизно так:
- 10% капіталу від місцевого самоврядування (переважно фізичні активи).
- 10% капіталовкладень від місцевого забудовника.
- 10% капіталовкладень від одного або кількох міжнародних стратегічних партнерів (у більшості випадків буде кілька міжнародних партнерів). На додаток до капіталу міжнародні партнери можуть надавати ноу-хау з управління, фінансові та людські ресурси, а головне, гарантовані канали дистрибуції.
- 10% капіталовкладень від місцевого експлуатаційного партнера, який експлуатуватиме будівлю та створюватиме робочі місця в Україні.
- Решта фінансування, 60%, становить 10-річний довгостроковий борг. Можна залучити багато джерел позикового капіталу та інших фінансових інструментів, коли вже покрито 30-50% власного капіталу.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора