Одразу відповім можливим хейтерам: я — за вільну та економічно сильну європейську Україну. Саме тому хочу поговорити на не дуже, скажімо так, вигідну тему.
Чому невигідну? Тому що простіше бути на боці більшості, не йти «проти хвилі». Але я все ж ризикну, бо тема дуже важлива.
Йдеться про гучне рішення Міжвідомчої комісії щодо додаткового мита на автомобілі МАЗ. Гучне, оскільки воно було ухвалене в закритому режимі, з порушенням статей 2 і 19 Договору про зону вільної торгівлі.
Згідно з думкою юристів, комісія зобов'язана була провести консультації (зокрема з ВААІД) для врегулювання спірного питання. Замість цього вона ввела санкції на $100 млн на імпорт в Україну автобусів, тролейбусів, вантажних автомобілів, самоскидів та інших видів комунальної техніки.
Причому, як це було зроблено: на підставі звернення асоціації «Укравтопром» (куди входять 5 автобусних підприємств), без будь-яких доказів, обгрунтувань, із численними порушеннями.
Практично відразу спрацював «ефект бумеранга». У відповідь на наші дії Білорусь ввела режим індивідуального ліцензування на імпорт українських товарів. Під обмеження потрапили наші експортери керамічної плитки, шпалер, радіаторів, холодильників, кондитерських виробів, соків, пива.
Ми опинилися на порозі повномасштабної торгової війни з країною, яка входить до топ-6 споживачів українських товарів і послуг.
Хтось скаже: нам потрібно обмежити контакти з Білоруссю, тому що в країні порушують права людини.
Але давайте будемо мудрими і почнемо захищати наші національні економічні інтереси.
Чи варто Україні порушувати міжнародні договори? — Ні.
Чи варто йти на поле політики, не прораховуючи всіх економічних ризиків? — Ні.
Чи варто йти на поводу в однієї групи виробників, щоб поставити під загрозу десятки тисяч робочих місць в Україні? — Ні.
Можливо, я не правий, але, схоже, що в цьому конкретному випадку ми побачили спробу банального лобізму. Коли хтось, прикриваючись ура-патріотизмом, намагається не пустити конкурентів, створити монополію та заробляти надприбутки.
Це ми вже проходили, коли в 2011-му шляхом введення спецмита намагалися заборонити ввезення в Україну авто з ЄС і Японії! Потім з Узбекистану! І якщо я тоді був проти заборони ввезення авто з ЄС, Японії, США, Кореї, то буду послідовним, і я проти заборони ввезення авто з Білорусі!
Адже це шлях у нікуди. Ми як країна не станемо сильнішими, якщо вводитимемо загороджувальні мита в таємному режимі на догоду групі лобістів.
Замість цього, давайте думати, що потрібно, щоб в Україні виробляли якісні та конкурентні автобуси, тролейбуси, вантажні автомобілі та іншу техніку.
Це — шлях сильних.
До речі, суд призупинив рішення Міжвідомчої комісії. Не потрібно пояснювати, чому він це зробив.
Упевнений, результат цієї суперечки буде на користь чесної конкуренції, а от стосунки з білоруськими підприємствами можуть бути зіпсовані надовго, а я не хочу цього, як не хотів в 2011 році погіршення відносин із автозаводами ЄС, США, Японії! Тоді правда перемогла і обмеження на автоімпорт з ЄС та інших країн були зняті! Упевнений, що правда знову візьме гору!
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора