Не розумію постійного ажіотажу щодо ухвалення рішень з монетарної політики, особливо щодо рівня облікової ставки. Закон України «Про НБУ» не виділяє якісь особливі засоби та методи грошово-кредитної політики.
Так, Національний банк встановив облікову ставку на рівні 11 % з 31 січня 2020 року, знизивши її на 2.5 в.п. Як експерт можу сказати, що рівень облікової ставки має знаходитись в межах 7-8%. Він включає 4,1% (рівень інфляції в 2019 році) плюс 3 відсоткових пункти — рівень нейтральної ставки для України.
Зниження облікової ставки на 2.5 в.п. до 11% є правильним, але запізнілим кроком на шляху пом’якшення монетарної політики.

Зниження облікової ставки на 2.5 в.п. до 11% є правильним, але запізнілим кроком на шляху пом’якшення монетарної політики.
Потрібно пам’ятати, що відповідно до «Основних засад грошово-кредитної політики на 2020 рік та середньострокової перспективи» облікова ставка більше не є ключовим інструментом грошово-кредитної політики. Цей визначений Конституцією документ зобов’язує правління НБУ використовувати всі форми та засоби ГКП (грошово-кредитної політики — прим. ред.).
Крім того, фактичний вплив монетарної політики впродовж 2019 року був навіть більш жорстким, ніж очікувало правління НБУ (тенденція розпочалась у другій половині 2018 року і через часовий лаг між прийняттям рішення з монетарної політики та її впливом на інфляцію триватиме впродовж першої половини 2020 року), що може бути пояснене недооцінкою впливу ревальвації гривні на уповільнення інфляції.
Попри номінальне пом’якшення монетарної політики впродовж всього 2019 року (облікова ставка впродовж квітня-вересня знизилась на 1.5 в.п. до 16.5%), фактичне пом’якшення монетарної політики (на горизонті дії монетарної політики) розпочалось лише в останньому кварталі 2019 року.
Монетарна політика 2019 року була логічним продовженням курсу ужорсточення монетарних умов 2018 року. Навіть зменшення рівня облікової ставки в січні 2020 року на 2.5 в.п. суттєво не вплине на пом’якшення монетарних умов у першій половині 2020 року.
Крім того, в 2018-2019 роках правління НБУ допустилося низки грубих помилок, які вплинули на жорсткі рішення з монетарної політики.
Фактично хибні прогнози та припущення призвели до формування наджорсткої монетарної політики в 2019 році. Тільки втручання ради НБУ та мої виступи в пресі змусили правління НБУ вдатися до пом’якшення монетарних умов наприкінці 2019 року. Зниження облікової ставки на 2 в.п. до 13,5 % було запізнілим кроком на шляху пом’якшення монетарної політики.
Фактично хибні прогнози та припущення призвели до формування наджорсткої монетарної політики у 2019 році.
Запізнілим було рішення щодо підняття ліміту інтервенцій на валютному ринку до $50 млн на день. Це треба було робити ще на початку листопада. В умовах, коли показник інфляції за останній рік становить 4,1%, спостерігається фактично промислова дефляція, показник облікової ставки на початок 2020 року на рівні 13,5% можна було б вважати гальмівним на шляху пом’якшення монетарної політики.
До зниження облікової ставки правління підштовхнула різка критика з боку ради НБУ та громадськості. Діяльність правління НБУ, яке стримувало зниження облікової ставки, завдала суттєвого удару подальшому економічному зростанню, призвела до сповільнення кредитування економіки, до зростання дисбалансів у зовнішній торгівлі.
Це ще раз доводить, що теперішня політика НБУ є ситуативною, не підкріпленою реальними науковими обґрунтуваннями, спрямована на збільшення залежності від зовнішнього фінансування та робить Україну вразливою до екстраординарних подій на зразок криз 1998 та 2008 років.
Повільне зниження облікової ставки на тлі низької інфляції робить проблематичним кредитування великих підприємств у національній валюті.
Це також є «перегрівом» монетарної політики: коли значення інфляції нижчі за інфляційний таргет, то можуть становити реальну небезпеку для подальшого зростання ВВП та наповнення державного бюджету.
Грубі помилки правління НБУ наприкінці 2018-го та на початку 2019 року зі встановлення облікової ставки на основі хибних припущень і прогнозів мають далекосяжні наслідки і, можливо, мають ознаки гальмування політики прискореного розвитку країни.
Можна сказати, що відновлення кредитування в 2019-му провалено. Навіть якщо правління Нацбанку знизило б облікову ставку на 3% на засіданні 12 грудня чи на 2.5 % 30 січня, то це кардинально не переламає ситуацію — починати зниження ставки потрібно було ще навесні (про що я говорив і писав неодноразово).
- Читайте також: «Пророки апокаліпсиса» і Давос
Нині реальна ставка для України має становити до 7-8% річних (рівень нейтральної ставки для України — 3%), зважаючи також на теперішній рівень інфляції за індексом споживчих цін.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора