Глобальні тарифи – локальні наслідки: чому торгова війна США-КНР може вдарити по зеленій енергетиці України
Початок квітня 2025 року став поворотним моментом для світової економіки. Президент США Дональд Трамп запровадив безпрецедентні мита на імпорт з десятків країн, включаючи ЄС, Китай, Канаду та Мексику.
У центрі уваги опинилась чиста енергетика, яка відтепер стикається з новими глобальними ризиками.
Чи стосуються ці події України? Безпосередньо майже ні. Але опосередковано – ще й як.
Україна не в епіцентрі, але під хвилею
Серед країн, які постраждали від нових американських тарифів, України немає. Обсяги експорту української продукції до США обмежені, а частка обладнання для ВДЕ (відновлюваних джерел енергії) у цьому експорті – мізерна.
Тариф у 10% на українські товари та послуги, що експортуються до Сполучених Штатів, не має жодного критичного впливу. Та все ж наслідки нової тарифної політики США не варто недооцінювати.
Річ у тім, що США залишаються одним із ключових донорів української енергетики. За останні три роки Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) забезпечило Україну обладнанням, що дозволило оперативно відновлювати зруйновану інфраструктуру.
І тепер, коли адміністрація Трампа планує скоротити бюджет Держдепу та USAID удвічі, доля подальших програм підтримки під загрозою. Саме це, а не тарифні обмеження, може мати найболісніший ефект для нашої зеленої трансформації.
Донорська допомога під питанням
Скорочення зовнішньої підтримки вже відчутне. На відміну від 2022–2023 років, коли постачання обладнання, когенераційних установок і мобільних котелень дозволяло стримувати енергетичну кризу, 2025 рік почався з обмежених можливостей.
При цьому ризики зростають. Згідно з даними Мінінфраструктури, у 2024 році через атаки було втрачено 10 ГВт генеруючих потужностей, а втрати енергетичного сектору перевищили $90 млрд.
Відновлення йде, але лише частково: за словами міністра енергетики Германа Галущенка, вдалося повернути до системи лише 5 ГВт потужності.
На цьому фоні згортання програм USAID та скорочення фінансування на міжнародні проєкти виглядає як стратегічна загроза – особливо для сектору ВДЕ, який активно розвивається саме завдяки співпраці з донорами та іноземними інвесторами.
Інвестиційна конкуренція посилюється
Нові мита США фактично ізолюють американський ринок від основних постачальників чистих технологій, зокрема китайських батарей, сонячних панелей і вітрових турбін.
Це призведе до подорожчання компонентів, нестабільності ринку і, як визнають навіть самі американські аналітики, до зниження інвестиційної привабливості США у секторі ВДЕ. Як наслідок, великі фонди починають шукати нові ринки.
З одного боку, це можливість для України, з іншого – черговий виклик. Адже на тлі глобального перерозподілу капіталів країни з новими «зеленими» енергетичними проєктами, зрозумілими регуляціями та стабільною підтримкою інвесторів отримають перевагу.
Якщо Україна зможе оперативно адаптувати свою політику, створити умови для швидкого підключення нової генерації до мережі та зменшити борги перед інвесторами, вона зможе скористатися новим «вікном можливостей».
ВДЕ в Україні: прориви та бар’єри
2024 рік став рекордним за обсягами введення розподіленої генерації – майже 1 ГВт. У першому кварталі 2025 року – ще понад 100 МВт. Особливо активними стали громади та бізнес, що розгортають малі СЕС і когенераційні установки навіть у прифронтових регіонах.
Приклад українських компаній показує: можна реалізовувати складні проєкти швидко. У 2024 році ми ввели в експлуатацію газотурбінну установку Mitsubishi потужністю 23,8 МВт лише за чотири місяці завдяки паралельному проєктуванню та будівництву, модернізації мереж і командній синергії з партнерами.
Компанія також встановила СЕС загальною потужністю 152 кВт і наразі працює над масштабнішими об’єктами.
Але бар’єри залишаються. Заборгованість перед виробниками зеленої електроенергії перевищує 25 млрд грн. Значна частина боргів – у валюті, що загрожує курсовими втратами.
Крім того, досі не розв’язано земельні проблеми для нових проєктів ВДЕ, а процедура підключення до мереж триває занадто довго.
Чому українська зелена енергетика повинна реагувати зараз
Світовий порядок у сфері чистої енергії змінюється просто на очах. США фактично відсікають себе від глобального ланцюжка постачання технологій. Інвестори шукають нові ринки. Донорська допомога – під питанням.
Для України це не катастрофа, але й не час для самозаспокоєння. Щоб не опинитися на периферії нового зеленого світу, нам потрібно:
- врегулювати розрахунки з інвесторами;
- лібералізувати доступ до мереж для резервної генерації;
- запустити механізми підтримки для нових СЕС, ВЕС і когенерації;
- переналаштувати партнерства, зокрема з ЄС, Канадою, Кореєю, Японією;
- посилити роль українських компаній.
Енергетична конкуренція майбутнього розгортається вже сьогодні. І від того, наскільки ми будемо готові до неї, залежить не лише економічне зростання, а й енергетична безпека держави.
Автор: Євген Корф, директор ТОВ НВП «ЕНЕРГО-ПЛЮС»