США запроваджують загальне мито у 10% на імпорт товарів, зокрема з України. Водночас для нашої країни не передбачені підвищені ставки, як, наприклад, для Молдови (31%) чи ЄС (20%).
За даними Мінекономіки, у 2024 році Україна експортувала до США товарів на суму $874 млн, з яких $363 млн припадало на чавун, а ще $112 млн – на труби. Водночас імпорт американських товарів в Україну склав $3,4 млрд.
Українські мита на продукцію зі США залишаються помірними: на автомобілі – 10%, а на нафту та вугілля – 0%.

«Тому зараз у нас є шанси домовитись на інші умови — американська заява чітко говорить про таку можливість. Якщо все залишиться як є, то американське універсальне мито вдарить в основному по малих виробниках. Тому ми вже працюємо над тим, щоб для України були кращі умови», – коментує ситуацію міністерка економіки Юлія Свириденко.
За її словами, якщо ситуація не зміниться, введене мито може найбільше вдарити по малих виробниках. Враховуючи, що Україна постачає у США понад 600 різних категорій товарів (навіть гайкові ключі), серед яких 65 позицій мають експорт понад $1 млн, існує потенціал для пошуку компромісу.
Україна позиціонує себе як надійний партнер США, і справедливі умови торгівлі можуть принести вигоду обом країнам.
Народний депутат Ярослав Железняк вважає, що нові тарифи відкривають для України вікно можливостей.
«Зараз то ЄС, Китай, Індія та інші на продукцію з США у відповідь теж запровадять тарифи…. І тут для нас відкривається вікно можливостей зайти на їх ринок)», – зазначив він.
Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев вважає, що з огляду на невелику частину товарного експорту до США, мито не матиме великого негативного ефекту для України.
«Але взагалі-то вводити 10% мита при дефіциті нашої зовнішньої торгівлі з США у 2,6 млрд. дол. – економічний цинізм вищого гатунку», – зауважує Гетманцев.
Він вважає, що глобальна торговельна війна значно вдарить по економіках наших ключових партнерів, передусім ЄС, що призведе до їх сповільнення. Це, своєю чергою, зменшить обсяги генерованих коштів і звузить можливості фінансової допомоги Україні.
Крім того, уряди країн-партнерів будуть змушені вдаватися до протекціоністських заходів, які зачіпатимуть не лише американські товари, а й ширший спектр ринків. Ці обмеження можуть мати набагато відчутніший негативний вплив на Україну. Достатньо згадати минулорічні обмеження на експорт української агропродукції, які виникли навіть за більш сприятливої глобальної ринкової кон’юнктури.