Чи постраждала українська економіка від підтримки західних партнерів

фінансист, Dragon Capital

Кажуть, що інформаційний галас, піднятий нашими західними партнерами, шкодить економіці України. Що ж, давайте шукати шкоду!

Найочевидніша – курс гривні.

Але курс гривні вже повернувся до позначки 28 грн за долар. На валютному ринку не було паніки. Депозити залишалися в банках. Не було черг в обмінниках. Зокрема, тому, що останніми роками рухомий валютний курс привчив людей до того, що гривня може рухатися в обидва боки. І розгойдувати ситуацію тут намагалися друзі Коломойського, а не західні партнери.

Нацбанк справді витратив трохи більш як мільярд доларів із резервів. Але для цього резерви і є, щоб згладжувати валютні коливання.

І якщо ви вважаєте, що це багато, то згадаймо, що коїлося на валютному ринку під час російської агресії, коли точилися бої під Дебальцевим. Саме тоді курс відлітав до 34 гривень за долар, а паніка була надзвичайно високою.

А весь інформаційний галас, піднятий Заходом, дає можливість мінімізувати ризики саме цього сценарію. Коли Путін наважується на військову агресію. Це зберігає не лише життя українців (а також росіян і білорусів), а й економіку України. Щойно Захід озвучує сценарій, Путін уже не може його використати. Немає ефекту раптовості. Та й образ Путіна укорінюється як образ агресора. Особливо коли різноманітні страшні сценарії з кремлівських конвертиків «на всі випадки життя» публікують таблоїди а-ля Bild. Таке читають звичайні люди, а не вошиві інтелігенти, і саме голоси цих людей є важливими на виборах. І тепер набагато більше таких людей вважають, що Росія хоче й може напасти на Україну. Отже, і політики змушені займати більше проукраїнську позицію. А це теж чинник, який зупинятиме Путіна.

Захід, здійнявши галас і даючи гроші та зброю Україні, показав Путіну, що ціна його вторгнення буде великою. А далі все вже залежить від ступеня його божевілля. Зокрема й подальша динаміка гривні.

Що ще шкодить економіці? Налякані інвестори?

Тут виходить, що особливо немає кого лякати. Як співали колись у радянській пісні: «Якщо у вас немає собаки, її не отруїть сусід». Ми не мали черги з інвесторів, які ладні інвестувати в економіку України, а тепер передумали. Усіх цих інвесторів давно налякали інвестиційні «мачухи» від СБУ, ДБР і прокуратури. Впоралися самі й давно.

Хто злякався, то це портфельні інвестори. Їхній переляк вплинув на курс гривні, але ми бачимо, що ефект мінімальний. Їхній переляк вплинув і на зовнішній ринок, на ринок українських єврооблігацій. Але це виявилося не так і погано. Чому? Насамперед тому, що український Мінфін вийшов і купив дешевше за номінал, значно дешевше, частину боргу, який мав погасити вже у вересні. Значне заощадження грошей вийшло. Наших із вами грошей. Плюс українські єврооблігації, окрім Мінфіну, стали активно викуповувати українці, що вдихнуло життя в український фондовий ринок, який перебуває в комі. Дрібниця, але приємно.

Що ще?

Важливий момент – зовнішні інвестори залишаються наляканими й після такого стресу найближчим часом не купуватимуть новий український борг. Це означає, що український уряд не зможе запозичити на зовнішньому ринку цього року, принаймні найближчими місяцями. Чи це погано? Для української влади дуже погано. Але не для громадян. Чому? Бо така ситуація змушує українську владу більше залежати від офіційних кредиторів. Повторюючи історію 2014 — 2015 років, коли було проведено основні реформи. Зокрема й ті, які зробили нашу економіку стійкішою, як-от реформи курсоутворення та Нацбанку. Та й молоді патрульні поліцейські, які не бояться вийти в ефір і можуть відмовитися від сумки із «солодощами», з'явилися саме тоді. Так от, у 2022 році українська влада як ніколи потребуватиме підтримки МВФ, Світового банку, ЄС і США. Отже, буде змушена робити реформи, наприклад боротися з корупцією. Тільки бабло може перемогти таке зло. Бо, як бачимо, без чарівного пенделя ніхто не хоче боротися з корупцією. І просто відкрито саботує обрання антикорупційного прокурора. Мабуть, тому що ще не всі важливі люди «пішли тихенько в ліс».

Реформи допомагають економіці України. А шкодять їй корупціонери. Отже, закритий зовнішній ринок, як ми бачимо, імовірно, корисний для економіки України, а не шкідливий.

Тож некоректно говорити, що економіка України дуже страждає. Так, це неприємно. Але проблеми створюють не наші західні партнери, а Путін. А партнери допомагають нам проблеми розв'язувати. І дуже часто просять українську владу просто не заважати. Хоча й від цього мешканці Печерських пагорбів дуже часто не можуть утриматися. Не дарма у Вашингтоні українську владу називають контрпродуктивною.

Хороша новина, що Штати та ЄС допомагають не українській владі, а всупереч їй. І всупереч їй значно наростили підтримку. Що в довгостроковій перспективі дуже позитивно впливатиме зокрема й на ситуацію в економіці.

А Путін? Його безумство залишається чинником ризику. Але вплинути на нього ми не можемо зовсім.