Facebook Pixel

Чи буде обвал української гривні

Павло Кухта
колишній виконувач обов'язків міністра економіки України

Наразі ми щодня бачимо в обмінниках, як падає курс гривні. Якщо ще 1 січня долар коштував 27,3 гривні, то тепер це вже 28,4 гривні. Здебільшого це падіння сталося в останні кілька днів.

Що ж відбувається?

Побоювання інвесторів щодо можливої російської агресії проти України переросли в паніку. Вони почали масовий розпродаж як російських, так і українських цінних паперів. У понеділок, 17 січня, дохідність українських єврооблігацій із найближчим строком погашення у вересні 2022 року злетіла вище 26% — це дуже високий рівень дохідності державних облігацій. І хоча у вівторок, на тлі візиту держсекретаря США Блінкена до Києва, вітчизняні євробонди почали відновлюватися (дохідність найкоротших повернулась до 18%), це все ще захмарно високо. У понеділок індекс московської біржі зафіксував падіння на 6,5% — найбільше з весни 2020 року. Індекс РТС (основний індикатор фондового ринку Росії) упав більш ніж на 7%.

Поки що паніка не призвела до великих проблем усередині української фінансової системи: внутрішні інвестори купують державні облігації, а банківська система працює в штатному режимі. Але, безумовно, швидка девальвація та вихід з України іноземних інвесторів можуть дестабілізувати ситуацію. Особлива небезпека — якщо падіння гривні спровокує паніку серед населення. Це мало б найнеприємніші наслідки в українській економіці.

Адже саме дестабілізація і є мета військових погроз Росії. Якщо росіянам і справді вдасться підкосити українську економіку, просто спровокувавши паніку серед інвесторів і населення, то вони без жодного пострілу досягнуть своєї мети — дестабілізації України.

Наразі конче важливі правильні дії як із боку громадян України, так і з боку держави. Національний банк має достатні фінансові ресурси: золотовалютні резерви становлять майже 31 млрд доларів США, і це один із найвищих показників за всю історію незалежності. Цього з лихвою вистачить, щоб не допустити різкої девальвації. Адже для неї наразі немає об’єктивних економічних підстав, лише політично вмотивовані дії Росії.

Зі свого боку, людям треба утримуватися від паніки. Не треба в гарячці бігти в обмінники міняти свої гривні на долари. Чи знімати всі гроші з депозитів і класти під матрац (від російських бомб матрац їх все одно не захистить). Водночас дійсно треба бути обережними: мати план дій на випадок справді серйозних економічних проблем, не набиратися кредитів та не робити зайвих витрат, допоки ситуація не нормалізується.

Нарешті, держава має подбати про доступне фінансування, необхідне для утримання на плаву державного бюджету. Адже доступ до зовнішнього фінансування нині фактично обрізаний — жодна держава не витягне платити за боргами десятки відсотків. Критичну важливість має фінансова підтримка з боку країн-партнерів та міжнародних організацій. Доки на іноземних ринках триває паніка, треба максимально чітко дотримуватись умов відповідних програм із міжнародними партнерами та вести з ними діалог про збільшення обсягів фінансування. В умовах паніки на ринках це основний спосіб тримати на плаву державний бюджет.

Текст опубліковано за згодою автора.

Оригінал

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора