Підсумки 2021 року. Економічні

Автор

Сергій Фурса

Як підбити підсумки року? Тим паче для всієї країни?

Є об'єктивні цифри, і вони відомі всім. Тут усе із серії «для Атоса – забагато, для графа де Ла Фер – замало». Економіка зростає, але повільніше, ніж світова. Доходи українців зростають і перебувають на історичному максимумі. Адже так багато, як зараз, українці ніколи не заробляли у своїй історії. Але однаково це значно менше, ніж у сусідній Європі, хоча вже впевнено наздоганяємо цифри нафтової Росії. Гривня залишається сильною. Ба більше, упродовж більшої частини року гривня була дуже сильною. Навіть попри те що Національний банк активно стримував зміцнення національної валюти, до листопада гривня була найсильнішою валютою світу щодо долара. Чому? Просто пощастило із цінами на кукурудзу, зерно, метали, руду. Й айтівці туди ж. Загалом, аби не осіннє загострення в Путіна, гривня закінчила б рік зростанням.

Є суб'єктивні враження. Але тут, як завжди, працює еволюційний механізм, і люди здебільшого бідкаються. Так закладено природою, що ми звертаємо увагу на негатив. Просто тому, що той наш предок, який вважав, що хрускіт гілок у лісі нічого поганого не несе, найімовірніше, рано чи пізно ставав здобиччю шаблезубого тигра. І не міг передати свої позитивні гени в спадок. А от той, хто здатний почути в хрускоті гілок наближення хижака (кінця світу, підступного Сороса або Білла Гейтса з вакциною), виживав і передавав свої гени далі. От зараз ці гени і заправляють балом. Тож загалом не варто вимірювати економічну температуру за соціологічними опитуваннями. Бо вона завжди буде спотвореною. Не кажучи вже про те, що, як говорив Доктор Хаус, «люди брешуть».

Але якщо спробувати відшукати суб'єктивні оцінки в самого автора цієї статті, то, імовірно, він сказав би, що ситуація зараз дуже нагадує йому ситуацію 2007 року. Після якого настав рік 2008-й. Тільки замість інвестиційних банкірів гуляє ІТ-сектор. У світі багато грошей. У світі надулися небачені бульбашки. Ці гроші лізуть з усіх щілин, породжуючи дисбаланси. І знову надувають бульбашки. Так, ніхто ніколи не знає, коли вони луснуть. І поки музика грає, усі танцюють. А Україна нагадує яхту, якій у вітрила вже кілька років дме попутний вітер. І це змушує розслабитися. І вважати себе успішними капітанами. Які, щоправда, купили довідку про завершення капітанських курсів. Але вітер дме, яхта йде собі, навколо бірюзова вода та блакитне небо, можна пити шампанське й не хвилюватися щодо того, що за борт уже давно викинули боцмана та шкіпера, а юнга від гріха якомога далі сам спустив на воду рятувальну шлюпку і гребе щосили до землі.

Що буде, якщо вітер зміниться? Ніхто не знає на яхті, як плисти проти вітру. Та й ситуація така, що того, хто скаже, що це можливо, можуть спалити вже як єретика чи відьму. І поки вітер дме, поки світова кон'юнктура є сприятливою, поки у світі багато грошей і МВФ дуже добрий, заплющуючи очі на пустощі й роздаючи гроші як подарунок, ми пливемо. А от що буде потім, сказати складно. Але про це вважають за краще не думати. Репетиція можливих проблем та реакції на них – енергетичний шок. Який не народився в Україні. Але відгукнувся дефіцитом вугілля й дорогим газом. І бачимо, що розв'язання проблеми постійно відкладається, показуючи, що дуже мало людей на кораблі, які готові взяти на себе відповідальність.

Фактично, поки у світі так багато грошей, локальні дурниці не виявляють себе. Проблеми створюють переважно зовнішні шоки. Як, наприклад, ключове слово економіки 2021 року – «інфляція». Українська інфляція 2021 року – імпортована інфляція, вона народжена під впливом друкарського верстата в США, і навіть ціни на яйця українських курей залежать від того, як багато грошей надрукував дядя Сем. І це той випадок, коли ми не можемо шпиняти українську владу, адже вона не контролює верстат. А Нацбанк, наприклад, проводить абсолютно раціональну політику щодо стримування інфляції. Роблячи все, що може зробити в цьому випадку. А може він не так і багато, адже цю інфляцію породили інші центробанки, які тривалий час запевняли весь світ, що інфляція сама розсмокчеться. Але не розсмокталася.

От такий рік. А ще це той рік, коли знову був привід для сорому. І це про український рівень вакцинації. Що залишається на рівні країн Африки. І це соромно. Дуже. До того ж вакцинація – це найкраща інвестиція для країни у 2021 році. Була. Але ми йдемо власним шляхом. І платимо тисячами життів за відсутність інститутів, що працюють, і кашу в голові в суспільства. Це ще раз доводить, що не дарма Україна має кредитний рейтинг на рівні африканських країн. Ой не дарма. І доки не зміниться суспільство, економіка залишиться на тому самому рівні: «для Атоса — забагато, для графа де Ла Фер — замало».