Нацбанк опублікував новий Звіт про фінансову стабільність. На думку першого заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової, аналіз звіту дає змогу зробити шість основних висновків.
1. Українська економіка відновлюється після 2020 року, але повільніше, ніж хотілося б
Карантинні обмеження 2021 року спричинили зниження приросту ВВП на 0,8 п.п. Подальше зростання гальмують: малий обсяг приватних інвестицій (до старих проблем у правовому полі захисту прав інвесторів додалася невизначеність через пандемію та її наслідки для світової економіки), швидке зростання імпорту та повільне відновлення сфери послуг.
Зросла загроза ескалації Росією воєнного конфлікту.
Водночас українська економіка має достатній запас міцності для протистояння ризикам: рівень боргу прийнятний, міжнародні резерви великі, фінансовий сектор стійкий і добре капіталізований.
Ризики фінансового сектору перебувають на низькому рівні.
У реальному секторі відновлення нерівномірне. Зростання доходів підприємств за три квартали становило 39%, проте відбувалося воно переважно завдяки підвищенню цін. Реальне відновлення відбувається набагато повільніше, але окремі галузі вже досягають максимуму завантаження виробничих потужностей.
Динаміка індексу фінансового стресу
2. У світі відзначається рекордна інфляція
Тиск на ціни натепер фундаментальний. Період м'якої монетарної політики завершується навіть у розвинених країнах. Вартість запозичень для країн з економікою, що розвивається, зростатиме.
2021 року Україна отримала суттєву допомогу від МВФ. Співпраця з МВФ залишається вкрай важливою. Уже тепер потрібно думати про нову програму, тому що поточна закінчується влітку.
3. Українські банки стійкі
Після річної перерви НБУ 2021 року знову провів стрес-тести банків. Результати виявилися набагато кращі, ніж у 2019 році. За базовим сценарієм банки потребують докапіталізації на 5,3 млрд грн, а за негативним – на 41,7 млрд грн. Це відповідно у сім та у два рази менше, ніж у 2019 році.
Карта ризиків фінансового сектору цього разу майже не містить червоного кольору, тобто всі ризики невисокі чи помірні. Найбільший ризик – у сфері макроекономіки. Це інфляція, низькі інвестиції, невисокі темпи зростання: серед сусідів Україна має найменший очікуваний темп цьогорічного приросту реального ВВП.
4. Іпотека зростає, але до масовості ще дуже далеко
Обсяг іпотечного кредитування у 2021 році зріс на 50% у річному вимірі. Але він зростає від дуже низької бази. Стримують зростання низка неврегульованих на законодавчому рівні питань.
Підтримала зростання державна програма «Доступна іпотека». Хоча обсяги кредитів за нею набагато менші порівняно зі звичайними програмами банків: за 9 місяців 2021 року було використано лише 20% річного бюджету програми.
5. Темпи зростання кредитування бізнесу дуже високі
У 2021 році відзначено найвищі показники зростання чистих гривневих кредитів із 2013 року – на 40% у річному вимірі. Головні причини такого зростання – зниження вартості кредитів і висока потреба в обігових коштах. Про масштабні інвестиційні проєкти за допомогою кредитних коштів поки що не йдеться.
Найшвидше зростали кредити для малого та середнього бізнесу. Державна програма «5-7-9%» була додатковим стимулом, але не вирішальним. Лише кожен четвертий гривневий кредит надано в межах цієї програми.
6. Банки прагнутимуть залучати довгі депозити
Конкуренція банків за строкові вклади посилюється, тому зростатимуть ставки за довгими депозитами.
Кошти на поточних рахунках – це 80% банківського фондування. Така структура поки що не заважає кредитуванню. Однак якщо банки нарощуватимуть портфелі іпотеки, автокредитів та інвестиційних проєктів бізнесу, їм потрібно буде залучати довші кошти від громадян. Для цього необхідно збільшувати депозитні ставки.
Нові регуляторні заходи для банків
У звіті наголошується, що прибутковість банків і запас капіталу дають змогу запровадити низку регуляторних змін, які відкладалися на час боротьби з пандемією.
Отже, з 1 січня 2022 року передбачається:
- запровадження мінімальних вимог до покриття капіталом операційного ризику в розмірі 50% розрахункового розміру зі збільшенням до 100% із 1 січня 2023 року;
- підвищення ваги ризику незабезпечених споживчих кредитів із 125 до 150%;
- підвищення ваги ризику за ОВДП в іноземній валюті до 50 і до 100% із 1 липня 2022 року;
- підвищення частки вартості непрофільних активів, що віднімаються від основного капіталу, до 50%.
Протягом року буде запроваджено й інші зміни.
Читайте також
