Пандемія коронавірусу поділила життя людей на до і після. Багатьом представникам малого та середнього бізнесу довелося починати все ледве не з початку: шукати нові ніші, об’єднуватися, створювати шеринг-платформи для налагодження бізнес-зв’язків та роботи з клієнтами. Чи не вперше в Україні під час карантину з’явилися такі послуги, як онлайн-няня або онлайн-фотосесія. Бізнес почав шукати шляхи заробітку і знайшов, зробивши крок до цифрової трансформації.
В один день мільйони компаній втратили увагу свого клієнта і були вимушені адаптуватися до нових реалій. Під час коронакризи це не лише дотримання санітарних норм, дистанції, носіння маски та вимірювання температури – це втрата робочих місць, невизначеність щодо орендних канікул, неможливість малого бізнесу втриматися на ринку та купа інших негараздів.
Фотографи, ведучі, бровісти, майстри манікюру, няні, вчителі музики та ще сотні представників різних сфер постали перед вибором: або зникнути з ринку на якийсь час, або втілювати бізнес-ідеї вдома.
Ми поцікавилися у представників бізнесу, як коронавірус і карантин змінили попит на їхні послуги, який бізнес вдалося перевести в онлайн і як шерингова економіка, або ж економіка спільного споживання, змінилася під час карантину.
Онлайн-няня: досвід, попит і організація бізнесу
Компанії, які надавали послуги нянь, у період карантину та коронакризи перейшли на роботу онлайн. Для того щоб зберегти клієнтів, вони почали вигадувати додаткові бонуси, запустили акції, знизили ціни.
Сервіс допомоги з дітьми ParaSolka ввів додаткову послугу логопеда та психолога, а також запустив кампанію з підтримки родин, де хворіють батьки. Як повідомила 
керівниця сервісу Марина Слободянюк, щоб пережити вплив коронавірусу на бізнес, довелося вигадувати новий формат.
«Ми не очікували, що карантин затягнеться на такий довгий термін. Фактично втратили два тижні. Потім ще тестували формат онлайн, бачили неприйняття в дітей та батьків.
Наші спеціалісти — найкращі у живому спілкуванні з дітьми. Натомість коли діти бачать улюблених нянь лише на екрані, вони готові приділити їм максимум пів години своєї уваги. Переживаємо зараз реорганізацію, оскільки планували до кінця травня запустити новий формат дитячих садочків «садочок у під’їзді», проте відклали його на незрозумілий термін», — зазначила керівниця сервісу.
За її словами, під час карантину послуги онлайн-няні не користувалися попитом, однак нововведення на кшталт онлайн-логопеда та онлайн-психолога аудиторії сподобалися, замовлення зросли. Проте загалом ціни на послуги довелося знизити зі 160 грн за годину до 100 грн/год.
Онлайн-фотосесія: економія коштів і більші можливості
Удар від коронавірусу відчули на собі й фотографи, адже, здавалося б, фотосесія – останнє, що турбуватиме людей під час світової пандемії. Однак ідею онлайн-фотосесії, яка спала на думку італійським фотографам, швидко підхопили в усьому світі.
Столичний фотограф Ірина Чевжик розповіла, що це цікавий досвід навіть для тих, хто жодного разу не брав участі у фотосесії, адже відкриває більше можливостей. По-перше, не потрібно витрачати кошти на студію, дорогу, візажиста.
По-друге, фотосесія онлайн – це можливість вибрати фотографа з будь-якого куточку світу, не оплачуючи його переліт та оренду техніки. Онлайн-фотосесії почали проводити за допомогою мобільних застосунків, зокрема, FaceTime та Skype.
«Наскільки мені відомо, для ідейного натхненника, італійського фотографа, це є творчий проєкт і він не бере за це гроші. В Україні теж можна знайти пропозиції безкоштовної фотосесії. Але зустрічала ціни і 500, і 750, і 1,2 тис. грн, максимум – 3 тис. грн. Вважаю, що ціна послуг фотографа завжди має суб’єктивну оцінку. Для порівняння: в Росії вартість онлайн-фотосесії, якщо її конвертувати, в середньому 2-3 тис. грн», — зазначила фотограф.
Загалом коронавірус змусив бізнес співпрацювати, зацифровуватися, трансформуватися. Але такі дії стали лише кроком до пошуку нових форматів — усе ж більшість індустрій зазнали кризи. Щоб підтримати бізнес, держава зробила кілька кроків.
По-перше, з’явилися державні програми підтримки для малого та середнього бізнесу, які під час карантинних заходів націлені втримати економіку країни. Одним з перших документів став підписаний президентом законопроєкт щодо додаткових соціальних гарантій через COVID-19.
Відповідним документом на період карантину було скасовано штрафи за несплату ЄСВ. Окрім того, дозволили не застосовувати штрафні санкції за порушення податкового законодавства, в період карантину з підприємців не стягувалася плата за орендовану землю.
Уряд відповідною постановою також підтримав людей, які втратили роботу під час коронакризи, виділивши на це 6 млрд грн.
Читайте також
