Міністерство закордонних справ Румунії просить негайно припинити всі днопоглиблювальні роботи в дельті Дунаю, які проводить Україна. Про ці роботи Міністерство інфраструктури повідомило 17 лютого.
А 16 лютого дипломатичними каналами Румунія закликала Україну не проводити ці роботи. 18 лютого про ці роботи в кулуарах говорили глави МЗС двох країн. 20 лютого міністр закордонних справ Румунії та представники інших держструктур провели зустріч з українським послом Ігорем Прокопчуком, на якій повторили прохання негайно припинити всі днопоглиблювальні роботи в дельті Дунаю.
На зустрічі румунська сторона заявила про відсутність домовленостей щодо проведення таких робіт, які можуть зашкодити екології регіону. Крім того, Румунія вимагає в екстреному порядку надати доступ своїм гідрографічним судам в українські води Кілійського відгалуження, що утворює кордон між Румунією та Україною, для виявлення змін, що відбулися там із 2005 року. «Згода української сторони допоможе прояснити ситуацію в дельті Дунаю, а також забезпечити повну довіру між сторонами як партнерами та сусідніми державами, що поділяють одні цінності», – йдеться в заяві МЗС.
16 лютого румунська влада повідомила Єврокомісію, що не згодна з пропозицією про включення Кілійського та Бистревського рукавів Дунаю до європейської транспортної системи TEN-T, оскільки необхідно, щоб проєкт судноплавного каналу, ініційований Україною, суворо відповідав нормам міжнародного права, особливо природоохоронним нормам.
Які роботи проводить Україна в дельті Дунаю
З 16 лютого прохідна осадка суден на ділянці від гирла Бистре річки Дунай до 77-го кілометра Кілійського гирла становить 6,5 м, а від 77-го кілометра до 116-го кілометра Кілійського гирла – 7 м. На початку повномасштабного вторгнення максимальна осадка там становила всього 3,9 м, повідомив віцепрем'єр Олександр Кубраков.
«Збільшення рівня осадки відбулося в рамках програми ЄС «Шляхи солідарності» (Solidarity Lanes), що покликана сприяти розвитку альтернативних логістичних маршрутів для українського експорту», — пояснив міністр.
Дунайський портовий кластер за останній рік суттєво розвинув експортну спроможність. З березня минулого року перевалка вантажів у портах Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ зросла втричі. Загалом з них було експортовано 17 млн тонн вантажів, зокрема 11 млн тонн продовольства.
«Ми продовжуємо днопоглиблювальні роботи в українській частині Дунаю. Збільшити припустиму осадку суден нам вдалося вперше за часів незалежної України. Завдяки цьому ми зможемо забезпечити ефективніше та безпечніше судноплавство між Чорним морем і річкою Дунай, а також збільшити вантажопотік через Дунайські порти», – прокоментував Кубраков.
Він стверджує, що експлуатаційні роботи в українській частині Дунаю реалізуються в співпраці з Єврокомісією, Румунією та Дунайською комісією.
Карта дельти Дунаю
Судноплавство та екологічні проблеми в дельті Дунаю
Територія дельти Дунаю розділена між Україною та Румунією. Водночас румунам належить найглибоководніший і найширший шлях із річки в Чорне море (Сулинський канал).
Після замулення гирла Прорва в 1997 році Україна втратила власний глибоководний шлях. Частина суден, що направляються в українські порти Кілія, Ізмаїл і Рені, проходять через гирла Бистре та Усть-Дунайськ, а більша їхня частина змушена йти Сулинським каналом Румунії.
Для виправлення ситуації уряд України у 2003 році ухвалив рішення про створення власного судноплавного каналу через гирло Бистре. Після завершення першого етапу днопоглиблювальних робіт рух суден ним було відкрито у 2004 році.
Від самого початку проти цих робіт активно виступають екологи, зокрема українські. Устя Бистре проходить через Дунайський біосферний заповідник. Є обґрунтовані побоювання, що будівництво та експлуатація цього каналу призведе до негативного впливу на саму дельту та на берегову приморську зону гирла Бистре. Крім того, будівництво дамб може спричинити транскордонні наслідки через зміни характеру процесів ерозії та руху наносів. Поглиблення каналу призведе до підвищення обсягу стоку води через нього, що вплине на характер стоку інших рукавів і може мати негативні наслідки для дельти Дунаю.
Читайте також
