У середньому у світі очікувана тривалість життя за 1990-2019 роки збільшилася на 7,8 року. Але пандемія пригальмувала тенденцію, тому приріст за 1990-2021 роки виявився дещо нижчим – 6,2 року. У результаті середньосвітова очікувана тривалість життя до кінця 2021 досягла 71,7 року. Для порівняння: 1950-го вона становила лише 49 років.
Такі результати отримані в рамках дослідження «Глобальний тягар хвороб» (The Global Burden of Diseases). На сьогоднішній день це найповніше дослідження захворюваності та смертності у світовому масштабі. Проєкт, у якому беруть участь сотні вчених та наукових організацій із десятків країн, очолює Інститут з вимірювання показників здоров'я та оцінки стану здоров'я Університету штату Вашингтон. Фінансує проєкт Фонд Білла та Мелінди Гейтс.
Топ-10 глобальних причин смерті у 2019 році
У порядку зменшення найнебезпечніших хвороб у 2019 році були:
- Ішемічна хвороба серця.
- Інсульт.
- Хронічна обструктивна хвороба легень.
- Інфекції нижніх дихальних шляхів.
- Неонатальні порушення (тобто будь-які причини, які ведуть до смерті в перший місяць життя).
- Хвороба Альцгеймера та інші деменції.
- Рак легень.
- Діабет.
- Хронічні хвороби нирок.
- Діарея (зазвичай пов'язана із кишковими інфекціями).
Майже таким же список був і 1990 року. Однак після 2019 року до рейтингу втрутився COVID-19. У 2021 році він вийшов на друге місце після ішемії, відтіснивши інсульт на третій рядок.
У цілому нині інфекційні хвороби повільно, але стабільно здають позиції. Вже у 2019 році з топ-10 основних причин смерті зник туберкульоз, який у 1990-му посідав 7-ме місце. А 2021 року топ-10 залишила і діарея, відтіснена на 14-те місце. У міру зростання тривалості життя на перший план виходять вікові захворювання, впоратися з якими набагато складніше. Так, хвороба Альцгеймера перемістилася з 9-го місця 1990-го на 6-те 2019 року. Очікується, що найближчим десятиліттям ця причина смерті переміститься в топ-5.

Динаміка зміни чисельності населення
Тривалість життя та смертність у різних регіонах
У кожному із семи виділених дослідниками макрорегіонів очікувана тривалість життя у 1990-2021 роках зросла, попри пандемію. Найбільший приріст показала Південно-Східна Азія, Східна Азія та Океанія – 8,3 роки. З другого краю Південна Азія – 7,8 року. Почасти тут дався взнаки ефект низької бази порівняння: бідні країни нарешті почали справлятися з проблемами, з якими давно впоралися багаті. Свою роль зіграла здатність протистояти пандемії. Так, Китай став однією з небагатьох країн, де очікувана тривалість життя навіть у 2019-2021 роках зростала, а не падала (якщо довіряти китайській офіційній статистиці).
Для деяких країн серйозною проблемою є хвороби, які в інших місцях є екзотикою. Сильну географічну прив'язку мають інфекції нижніх дихальних шляхів, кишкові інфекції, малярія, СНІД, туберкульоз, кір, неонатальні порушення тощо. Частково це пов'язано з кліматом: наприклад, малярійних комарів в Африці набагато більше, ніж у Європі. Але головна причина – стан охорони здоров'я та рівень санітарії.
У 2017 році лише 3,4 млрд осіб (45% тогочасного населення Землі) мали туалет, підключений до каналізації. Інші задовольнялися скромнішими зручностями, а 673 млн осіб (близько 9% населення) взагалі «користувалися кущиками». Якщо додати до цього теплий клімат і погане водопостачання, вийдуть ідеальні умови для поширення кишкових інфекцій.
Ситуація поступово покращується. Так, ще 2000 року «кущиками» користувалися 21% населення. У світі залишається все менше країн із відверто поганою санітарією. Туди і стягуються «антисанітарні» захворювання.