В січні 2020 року Володимир Зеленський під час виступу на економічному форумі у Давосі пообіцяв надати кожному великому інвестору інвестиційну няню, яка буде вирішувати їх проблеми. Але за злою іронією у 2023 році «інвест-нянями» бізнесмени почали називати численних перевіряючих і силовиків, які навідуються до офісів і перешкоджають нормальній роботі. Опитані The Page юристи окреслюють масштаб проблеми і коментують можливий вплив на ситуацію рішення РНБО «Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану», введене в дію указом президента від 23 січня 2024 року № 21/2024.
Як посилився тиск силовиків на бізнес під час великої війни
Юрій Сухов, партнер, адвокат АО «Арцінгер», наводить у приклад статистику Ради бізнес-омбудсмена, відповідно до якої з четвертого кварталу 2022 року бізнес почав зазнавати активного тиску. Сухов уточнює, що у цей період 73% скарг бізнесу пов'язані з податковими питаннями, а 18,3 % — з діями правоохоронців. Проте співрозмовник The Page зауважує, що перший квартал 2024 року у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року характеризується незначним покращенням.
«Дослідження, проведене в межах проєкту Програми розвитку ООН (UNDP) «Підтримка України», свідчить, що найбільше заважає бізнесу у відновленні непрогнозованість розвитку ситуації в Україні та на внутрішньому ринку — 58,3%. На жаль, на другому місці опинилися непередбачувані дії держави — 50,7%. А окремо респонденти наголосили на перешкодах з боку регуляторних або фіскальних органів — 25,4%», — продовжує Юрій Сухов.
Чому владі довелося втрутитись у протистояння силовиків і бізнесу у 2024 році
Для зниження «градусу напруги» у стосунках бізнесу з силовими органами виникла необхідність у рішенні РНБО «Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану».
Нагадаємо, що це стало реакцією на гучний резонанс навколо арешту засновника інвесткомпанії Concorde Capital Ігоря Мазепи, якому ДБР інкримінує заволодіння державною землею поблизу Київської ГЕС.
Ігор Мазепа у Печерському суді Києва 19 січня 2024 року
«Про що це свідчить? Перш за все про те, що критична маса звернень бізнесу зі скаргами на незаконні дії правоохоронців вийшла за рамки допустимого у правовій та демократичній державі та набула загрозливого розмаху, — коментує Анна Резнікова, старша юристка, адвокатка АО «Арцінгер». — По-друге, відкрита реакція держави на вкрай «незручну» проблему на політичному рівні свідчить про готовність до діалогу влади з бізнесом. По-третє, можна казати про певний пріоритет вектора розвитку нашої країни, яка буде сприяти захисту бізнесу».
Чим небезпечний тиск держави на бізнес
За два роки повномасштабного вторгнення український бізнес не тільки вистояв, але й адаптувався до нових складних умов роботи. Тим не менш, бізнес продовжує зазнавати масштабних збитків від атак ворога.
Зруйнований під час ракетного обстрілу 21 березня 2023 року скоад компанії ROZETKA. Фото: фейсбук
«Разом з тим тиск війни на бізнес у 2023 році посилився тиском правоохоронців. Безумовно, це негативно впливає на наповнення державного бюджету та розвиток інвестиційної привабливості України в очах наших стратегічних партнерів», — зауважує Юрій Сухов.
Тобто силовики, що перешкоджають нормальній діяльності підприємців, образно кажучи, діють наче «злі інвест-няні», які відлякують інвесторів та погіршують інвестклімат. Негативні наслідки цього явища відчуватимуться роками.
«Цинічність та байдужість до бізнесу, який намагається працювати в умовах війни, дійсно є безпрецедентною. Руйнація здорового бізнес-середовища обов'язково призведе до проблем в акумуляції іноземних інвестиції на післявоєнне відновлення та розбудову України», — попереджає Анна Резнікова.
Чого очікувати бізнесу від рішення РНБО про забезпечення економічної безпеки під час воєнного стану
«Офіс Генпрокурора надасть підготовлений спільно зі Службою безпеки України, Державним бюро розслідувань, Національною поліцією України та Бюро економічної безпеки України звіт про результати проведеного аудиту та прийнятих рішень за результатами виявлених порушень, наприклад — про закриття окремих кримінальних проваджень, скасування процесуальних рішень тощо, — окреслює очікувані результати вищезгаданого рішення РНБО Юрій Сухов. — Водночас ефективність захисту бізнесу буде у подальшому залежати від системного удосконалення чинного законодавства та пошуку ефективних механізмів контролю за його дотриманням правоохоронцями».
Уточнимо, аудит вжитих щодо суб'єктів господарювання обмежувальних заходів щодо кримінальних проваджень переліченим установам доручили провести у тримісячний термін. Відведений час спливає 23 квітня 2024 року.
Проте Юрій Сухов прогнозує, що подальший тиск на бізнес, хоч і не в масштабах всієї країни, вочевидь, триватиме, оскільки систему, що складалася роками, неможливо подолати в один момент. На думку співрозмовника The Page, історія змін у кримінальному процесі дозволяє стверджувати про вкрай тяжкий і довгий шлях, який має пройти наша держава перед тим, як бізнес відчує реальні зміни.
The Page має намір детально розібрати тему наїздів на бізнес. Якщо підприємцям, котрі зіткнулися з проявом свавілля, є що розповісти про це публічно чи анонімно, вони можуть написати редакції editors@thepage.ua.