Минуло майже два місяці після прийняття рішення РНБО щодо економічної безпеки та стабільності у період воєнного стану, яке мало зупинити тиск з боку силовиків на українській бізнес. 
у циклі публікацій з’ясовує, як працює механізм і чи дотримуються силовики покладених на них зобов’язань. Цього разу ми розпитали про ситуацію у юристів, які працюють з актуальними запитами бізнесу.
Що дало бізнесу рішення РНБО щодо економічної безпеки та стабільності у період воєнного стану
Нагадаємо, метою рішення РНБО, введеного в дію указом президента від 23 січня 2024 року № 21/2024, було зниження напруги, яка виникла через суспільний резонанс навколо арешту власника однієї з найвідоміших інвесткомпаній України Concorde Capital Ігоря Мазепи.
Ігор Мазепа у Печерському суді Києва 19 січня 2024 року
На переконання Сергія Бойка, адвоката, радника юридичної фірми VB partners, цей крок влади носить більше декларативний характер, адже бізнес не відчув зниження напруги у відносинах із правоохоронцями.
Бойко стверджує, що правоохоронці досі не здійснили наступні передбачені рішенням РНБО кроки:
- аудит вжитих до бізнесу обмежувальних заходів в межах кримінальних проваджень;
- аудит всіх кримінальних проваджень щодо бізнесу;
- утримання від процесуальних дій за кримінальними провадженнями, які блокують роботу бізнесу;
- консолідація розслідувань усіх кримінальних проваджень щодо бізнесу в єдиному органі – Бюро економічної безпеки України (БЕБ).
«Надмірна активність силовиків нікуди не поділась, — вважає Сергій Бойко. — У бізнесу й надалі проводять обшуки, вилучають техніку, комп’ютери, арештовують майно. Яскравими прикладами стали обшук у виробника бронежилетів «Балістика», а також арешт приміщення діагностичної лабораторії Synevo у лютому 2024 року. За рахунок суспільного розголосу вдалося оперативно локалізувати дії правоохоронців».
Олександр Довгий, директор компанії «Балістика», розповів у коментарі , що процесуальні дії на об'єкті компанії 13 лютого 2024 року насправді проводились у «цілком пристойній, гуманній формі» протягом чотирьох годин. За його словами, ці події дійсно призвели до великого резонансу, а прецедент розглядався на тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради відносно цього питання.
Фірмовий магазин «Балістика». Фото: фейсбук компанії «Балістика»
Тим часом інші опитані юристи констатують полегшення ситуації для підприємців і у своїй практиці не стикалися з прецедентами «маски-шоу» серед своїх клієнтів з 23 січня.
«Ні, таких випадків не було. Навпаки, бізнесмени, з якими ми спілкувалися, відзначали покращення та полегшення умов ведення бізнесу. Так, вони все ще не ідеальні, але позитивні зрушення вже є», — відповів Віталій Сокуренко, адвокат АО Legal Strategy.
Щоб з’ясувати, як триває виконання рішення РНБО щодо економічної безпеки та стабільності у період воєнного стану, також звернувся із запитом до таких згаданих у документі силових органів:
- Офіс генерального прокурора;
- Державне бюро розслідувань;
- Національна поліція;
- Бюро економічної безпеки;
- Служба безпеки України.
Щойно видання отримає відповіді — повідомить читачам офіційну позицію відповідної організації.
Що крім обшуків заважає бізнесу
Крім, власне, «маски-шоу», на які встановлює мораторій рішення РНБО, силовики, за словами опитаних юристів, застосовують інші методи тиску на бізнес.
Друге явище, про яке повідомляє Бойко — «туризм» правоохоронців, які дедалі частіше шукають для себе «зручне» правосуддя. Адже саме судді мають надавати дозвіл на обшук в компанії, арешт рахунків чи майна, і пошук «лояльного» судді може зіграти вирішальну роль.
Своєю чергою Злата Симоненко згадує такі явища, які останнім часом призводять до економічних наслідків для бізнесу:
- віднесення компаній до ризикованих;
- блокування податкових операцій;
- блокування банківських рахунків;
- арешт нерухомого майна компаній;
- арешт технічних баз компаній;
- вилучення товару тощо.
Коли тиск на бізнес був найбільшим і яким є зараз
Стосунки бізнесу і держави були непростими протягом усієї історії незалежної України. На думку Віталія Сокуренка, найбільшого тиску з боку силових органів бізнес все ж таки зазнавав у 1990-ті роки.
Раніше в коментарі для спецпроєкту «Як спрощенка за 25 років перетворила УРСР в Україну» Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, згадував, як у 1990-ті підприємців перевіряли по 300 разів на рік. Адже податківці виїжджали відомчими автобусами на ринки трохи не щодня й розходилися рядами збирати данину. Тоді це було для них легкою можливістю для заробітку. Бо дрібні підприємці на той момент ще не наважувалися опиратися і не могли найняти юриста.
Ринок на стадіоні Олімпійський у Києві в 1990-ті роки
Ба більше, саме бізнес став однією з рушійних сил, яка підтримала Революцію Гідності, що посприяло усуненню режиму Януковича. Відтоді будь-які прояви посилення тиску бізнес-спільнота не залишає без відповіді.
Маски-шоу. Фото: відкриті джерела
«Можна особливо відзначити роботу держави у створенні умов для розвитку та ведення бізнесу в останні п’ять років. Тут варто згадати впровадження застосунку «Дія», запуск БЕБ, як єдиного органу, який має боротися з економічними злочинами, створення механізмів, які мають захистити бізнес від зловживань чи тиску з боку силових структур, зокрема під час проведення процесуальних дій», — зазначає Віталій Сокуренко.
Проте у підтвердження тенденції зростання кількості небезпечних прецедентів тиску на бізнес Сергій Бойко посилається на таку динаміку звернень до Ради бізнес-омбудсмена у порівнянні з І кварталом 2023 року:
- ІІІ квартал: +30%;
- IV квартал: +62%.
Підсумуємо, що будь-який тиск на бізнес з боку держави гальмує розвиток української економіки і суспільства.
На думку Олександри Томашевської, зараз посилення тиску на бізнес у вигляді обшуків і виїмок просто не на часі, оскільки сьогодні, враховуючи мобілізацією, податковий контроль, економічні чинники, дефіцит обігових коштів та валютні обмеження, основним пріоритетом у підприємців є виживання.
Як в Україні боролися з «маски-шоу»
Спроби зупинити тиск на бізнес, або так звані «маски-шоу», тривають в Україні після Революції Гідності. Зокрема, в 2017 році ухвалили так званий закон «Маски-шоу стоп» (Документ 2213-VIII). Цей закон, серед іншого, заборонив вилучати техніку під час обшуку, якщо про це прямо не йдеться в ухвалі слідчого судді. Замість цього силовики отримали можливість копіювати інформацію з цифрової техніки.
Цей крок став реакцією на численні прецеденти вилучення під час обшуків всієї техніки з офісів, включно з серверами та особистими ноутбуками та мобільними телефонами працівників. Такі дії силовиків тоді надовго паралізували роботу бізнесів, у тому числі — IT-компаній. Адже силові органи часто продовжували діяти так, як звикли за часів Януковича. Тим часом бізнес-спільнота вже не бажала з цим миритися.
Проте згодом, у 2018 році, з’явився так званий закон «Маски-шоу стоп 2» (Документ 2548-VIII). А надалі періодично обговорюються ініціативи під умовною назвою «Маски-шоу стоп 3» тощо. Невже впроваджені заходи не працюють?
«Так, дійсно, було дуже багато ініціатив, і, на жаль, не всі вони доведені до кінця або виявилися саме такими, як того бажали», — коментує Віталій Сокуренко. Тим не менш, за словами співрозмовника , з кожної такої ініціативи надалі відбирали найкраще, щоб втілювати в майбутньому.
Злата Симоненко підтверджує, що проблема полягає не лише у законодавстві, а й у його виконанні та виконавцях (прокурорах, слідчих). Останні часто нехтують нормами законодавства, що регулюють процесуальні питання, бо за порушення для них немає жодної відповідальності.
Як зупинити тиск на бізнес в Україні
Сергій Бойко розповів , що на запит бізнес-асоціацій адвокати VB Partners визначили наступні найгостріші проблеми, які варто вирішити першочергово для недопущення незаконного впливу силовиків на підприємців:
- тривале розслідування правопорушень, що дозволяє значний час тиснути на бізнес за допомогою слідчих дій, реальної потреби в яких немає;
- безпідставні обшуки, кількість яких постійно зростає, а дозвіл на них надається без врахування альтернативних шляхів досягнення його цілей;
- необґрунтоване вилучення майна, без прив’язки до злочину, яке неможливо оперативно повернути;
- процесуальні зловживання слідства та повторні слідчі дії, які ініціюють після їх скасування. За словами Сергія Бойка, таке коло правовим шляхом розірвати неможливо, що підштовхує бізнес до пошуку альтернативних корупційних шляхів виходу з ситуацій;
- порушення предметної і територіальної підслідності, метою чого є пошук лояльних суддів, слідчих та прокурорів, готових надати дозвіл на обшуки, арешти і запобіжні заходи;
- невиконання слідством невигідних йому судових рішень, через що бізнес не має можливості швидко повернути вилучене майно і впливати на хід провадження;
- «самоусунення» прокурорів від нагляду за законністю кримінального провадження, через що скарги на слідчих не розглядаються, вказівки та доручення не надаються.
Спроби врегулювати ключові проблеми між бізнесом і силовиками можуть знову зіткнутися з супротивом на рівні виконавців. Бо, як зауважує Злата Симоненко, для нормальної дії законодавства потрібні виконавці, що розуміють та усвідомлюють наслідки неправомірних дій.
Проте рух бізнесу, спрямований на захист своїх прав, вже навряд чи можна спинити. Більш того, ця стратегія для компаній часто виявляється переможною.
має намір детально розібрати тему наїздів на бізнес. Якщо підприємцям, котрі зіткнулися з проявом свавілля, є що розповісти про це публічно чи анонімно, вони можуть написати редакції [email protected].
Читайте також
