Питання необхідності пенсійної реформи в Україні активно обговорюється вже понад 20 років. Війна на короткий час зняла його з актуального порядку денного, але зараз дискусії відновилися. Головні теми дві: як реформувати існуючу солідарну систему і як і коли розпочинати впровадження обов'язкової накопичувальної системи. Першу тему обговорювали під час конференції, організованої «Центром економічної стратегії». The Page наводить основні тези.
Основні проблеми існуючої пенсійної системи
Головна проблема – демографічна криза. За оцінкою Мінсоцполітики, в Україні зараз мешкає 31 млн осіб. Даються взнаки високий рівень смертності, низька народжуваність, еміграція, низький рівень очікуваної тривалості життя. Співвідношення кількості працездатних до пенсіонерів скорочується – вже зараз один платник єдиного соціального внеску (ЕСВ) містить одного пенсіонера.
Зниження рівня заміщення (відношення пенсії до зарплати) не створює стимулів для населення брати участь у солідарній системі. У 2014 році цей рівень був 51%, а у 2024 – 35%.
Інша проблема – неформальна зайнятість, яка знижує наповнення Пенсійного фонду. Наразі сукупна зайнятість становить 12,3 млн осіб, ще 3,2 млн осіб працює неформально, 8 млн осіб віком 15-70 років перебувають поза робочою силою (студенти, непрацюючі пенсіонери та ін.). 1,9 млн застрахованих осіб платять ЄСВ на рівні мінімального. Залучення до ринку праці осіб з інвалідністю та жінок залишається низьким.
Зміна піраміди населення
Тому реформа має сприяти відновленню довіри до пенсійної системи, щоб залучити людей до формального ринку праці.
Ще одна проблема – існуюча пенсійна система є дуже складною. В Україні діє понад 10 різних «підсистем» обліку пенсій: вони мають різні правила, підходи та формули для визначення розміру пенсії. Є 55 типів доплат та близько 100 надбавок, кілька розмірів мінімальної пенсії.
В результаті середні пенсії, нараховані за різними законами, суттєво відрізняються (дані станом на 1 січня 2024 року):
- 4902 грн – за загальним законом;
- 8997 грн – за Списком 1 пільгових професій;
- 12 910 грн – згідно з законом про ЧАЕС;
- 134 367 грн – довічне грошове утримання суддів.
Як українці ставляться до пенсійної системи
Олександр Шубін, заступник голови Федерації профспілок України, повідомив, що за їхніми оцінками, молоді люди (до 30 років) на пенсію від держави вже не сподіваються, а розраховують на власні сили.
У 2014 році розмір ЄСВ зменшили до 22% у розрахунку на те, що бізнес виведе із тіні робочі місця, а люди зрозуміють, що зарплата в конвертах позбавляє їх пенсії. Але цього не сталося, тому основний тягар підтримки пенсійної системи ліг на держбюджет. У 2017 році спробували переглянути систему, але довіра до неї не підвищилася: українці не вважають пенсійну систему справедливою.
Звідки гроші надходять у пенсійну систему
Дарія Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики, навела прогноз трансфертів із держбюджету до Пенсійного фонду:
- 2025 рік – 237,4 млрд грн;
- 2026 – 321,6 млрд грн;
- 2027 – 351,9 млрд грн.
Чому мало грошей у пенсійній системі? Значна частина українців не сплачує пенсійні внески (вони входять до складу ЄСВ) або платять їх у мінімальному розмірі. «При цьому люди не знають чи забувають, що розмір їхньої пенсії залежатиме від цих внесків», – зазначила Марчак.
Як можна реформувати існуючу пенсійну систему
Галина Третьякова, голова парламентського Комітету з питань соціальної політики, вважає, що проблеми солідарної пенсійної системи можна вирішити лише на макроекономічному рівні.
Зокрема, реальний прожитковий мінімум зараз утричі вищий за заморожений другий рік у держбюджеті. Підвищити його не так просто. 2016 року до прожиткового мінімуму прив'язали багато зарплат у держорганізаціях. Якщо його зараз підняти до 6000 грн, то для виплат мінімальних пенсій, які натепер отримують близько 30% пенсіонерів, потрібно 340 млрд грн. А для виплат зарплат – 475 млрд грн.
«Тому потрібно відв'язати зарплати від прожиткового мінімуму, але така пропозиція зустрічає сильний політичний опір», – сказала Третьякова.
Проблеми системи соціального страхування також є макроекономічними:
- розміру ЄСВ у 22% не вистачає для забезпечення необхідних виплат;
- ручний розподіл сум ЄСВ за чотирма видами соціального страхування;
- застаріла корпоративна система управління фондами соцстраху;
- наявність пенсійних спецрежимів, де враховується не вік людини, а її стаж
та ін.
За словами Третьякової, вдалося вирішити лише дві макроекономічні проблеми у страхуванні: відбулася верифікація реєстрів і з 2022 року індексація пенсій проводиться не в ручному режимі, а на підставі закону.
Марчак повідомила, що Мінсоцполітики розробило законопроєкт щодо реформування солідарної пенсійної системи. Його затвердить Кабмін та розгляне парламент. Головна ідея реформи – розмір пенсії повинен залежати тільки від розміру сплачених людиною внесків та кількості років їх сплати. При цьому підвищувати вік виходу на пенсію не заплановано.