Рада директорів центробанку РФ 26 липня підвищила ключову ставку відразу на 2 п. п. — до 18%. На день раніше Нацбанк України зберіг свою облікову ставку на рівні 13%. Ці ставки не можна порівнювати за величиною, оскільки вони встановлені в різних економіках. Однак Україна-жертва агресії кілька місяців до кінця липня стабільно знижувала ставку. Водночас країна-агресор довго стримувала зростання ставки, але все-таки різко підвищила її. пояснює, чому стан економіки Росії змусив її центробанк підвищити ключову ставку.
Довідка. Облікова (ключова) ставка центробанку — фактично вартість кредитів, які ЦБ видає комерційним банкам, що впливає на ціну кредитів на ринку та ставки за гривневими депозитами. Змінюючи величину ставки, тобто фактично вартість грошей для економіки, ЦБ прагне регулювати рівень інфляції країни. Залежність така: якщо ставка вища, то вигідніше тримати гроші в банках, а не вкладати в економіку. При цьому чим більше грошей лежать у банках, тим менше стимулів для зростання інфляції.
Як у РФ підвищували ключову ставку
ЦБ РФ утримував ставку на рівні 16% із грудня 2023 року, хоча багато економістів говорили, що така ставка давно не відображає стан економіки, накачаної військовими бюджетними видатками. Ставку утримували з політичних міркувань, але тепер уже не можна було вдавати, що з економікою нічого не відбувається.
Повідомляючи про підвищення ставки, російський регулятор зазначив, що розглядатиме доцільність подальшого підвищення на найближчих засіданнях, перше з яких заплановано у вересні. «Якщо буде потрібно, ми не виключаємо і додаткового підвищення ключової ставки», — заявила глава ЦБ Росії Ельвіра Набіулліна.
За її словами, раніше ЦБ називав чотири тригери для підвищення ставки, і всі вони реалізувалися. Інфляція зростає, висока споживча активність зберігається, з'явилися також нові проінфляційні ризики через санкції — вони пов'язані з труднощами у зовнішньоторговельних розрахунках російських імпортерів. Дефіцит робочої сили на ринку праці посилюється, а позитивний розрив в економіці або її перегрів (ситуація, коли вона зростає швидше за потенціал і зростання попиту випереджає можливості розширення пропозиції. — ) зберігається. За оцінками ЦБ, у першому півріччі перегрів економіки був максимальним за останні 16 років — сильнішим востаннє він був напередодні кризи 2008 року.
Набіулліна зазначила, що «резерви робочої сили та виробничих потужностей практично вичерпані». Це може призвести до того, що економіка сповільнюватиметься навіть за умов стимулювання попиту, що означатиме стагфляцію (ситуація, коли економічний спад поєднується зі зростанням цін. — ). Посилення політики ЦБ дозволить запобігти такому сценарію, зазначила глава ЦБ.
Як у РФ погіршили макроекономічний прогноз
Розуміючи, що дефіцит робочої сили стає одним із ключових обмежень для нарощування виробництва, компанії роблять значні інвестиції у підвищення продуктивності праці, зазначила Набіулліна. Але ефекти від цих інвестицій виявляться лише з часом. При цьому витрати компаній на купівлю обладнання продовжують зростати через високу інфляцію та обмеження санкцій. Це знижує можливості бізнесу щодо підвищення продуктивності праці та технічного переозброєння.
З огляду на дані щодо ВВП за перше півріччя, ЦБ підвищив оцінку зростання ВВП на 2024 рік до 3,5–4,0%. Наступного року темпи уповільняться до 0,5–1,5%. До 2027 року економіка має вийти на темпи 1,5–2,5%.
Одночасно із зміною ставки ЦБ сильно переглянув свій макропрогноз. Тепер він не впевнений, що за підсумками навіть 2025 року інфляція повернеться до мети в 4% — на кінець наступного року ЦБ дає прогнозний діапазон 4–4,5%. Інфляційний прогноз на 2024 рік погіршено з 4,3–4,8% до 6,5–7%. Крім того, ЦБ суттєво підвищив очікування за середньою ключовою ставкою до 2027 року. З кінця липня до кінця 2024 року вона прогнозується в діапазоні 18–19,4%, тобто регулятор припускає підвищення ставки до 20% вже цього року. У 2025 році – 14–16% (у квітні він очікував 10–12%).
Варіант із «шоковою терапією», тобто підвищенням ставки одразу на 5–7 п. п., не розглядався, сказала Набіулліна. Такі кроки зазвичай роблять, щоб усунути ризики для фінансової стабільності або коли реакція грошово-кредитної політики на зростання інфляції вже сильно запізнилася, пояснила вона. «Ні того, ні іншого у російській ситуації зараз немає», — запевнила вона.
На середньостроковому горизонті баланс ризиків для інфляції залишається зміщеним у бік проінфляційних, йдеться у прогнозі. Основні проінфляційні ризики пов'язані зі зміною умов зовнішньої торгівлі (у тому числі під впливом геополітичної напруженості), зі збереженням високих інфляційних очікувань та відхиленням російської економіки вгору від траєкторії збалансованого зростання. Дезінфляційні ризики в першу чергу пов'язані з більш швидким уповільненням зростання внутрішнього попиту, ніж очікується у базовому сценарії.
Як аналітики оцінюють зростання ключової ставки в РФ
Рішення про підвищення ключової ставки було абсолютно передбачуваним, інфляційний тиск зростав з квітня, суперечки між аналітиками йшли лише про те, наскільки сильно наважаться її підняти, підкреслив Сергій Алексашенко, ексзаступник голови ЦБ РФ, який давно живе в США. Він вважає, що підвищуючи ставку на 2 п.п. раз у півроку, центробанк підживлює інфляційні очікування у громадянському секторі економіки та цим розганяє інфляцію. Приборкати її можна було введенням ставки на рівні 20% і вище. Взявши зараз кредити під 15–16% річних, бізнес розраховує повернути їх за рахунок прискорення інфляції.
Щодо оновленого макропрогнозу, то єдине, на що потрібно всерйоз звертати увагу, це прогноз ключової ставки на друге півріччя – від 18 до 19,4%, вважає Алексашенко. Це говорить про те, що подальшого зростання інфляції уникнути не вдасться. «У зв'язку з цим довіряти прогнозу, який говорить про інфляцію нижче 7% за підсумками року, я не став би», — додав експерт.
«Рівень ставки в 18% повністю схожий на наші оцінки необхідного рівня ставки, виходячи з оцінки перегріву економіки в 2,5% ВВП, ринкових очікувань зростання цін у наступні 12 місяців у 8%, а також нейтральної реальної ставки в 4%», — сказав головний економіст Bloomberg Economics з Росії та Центральної та Східної Європи Олександр Ісаков. За його оцінками, максимальний рівень перегріву економіки, насамперед щодо ринку праці, припаде на III квартал 2024 року.