Головний козир українських аграріїв у тому, що вони працюють і розвиваються зовсім без чи з мінімальною підтримкою держави. Це робить їх дуже мобільними, адаптивними та ефективними, заявив генеральний директор компанії Kernel Євген Осипов на конференції Grain Ukraine-2023. 
наводить основні тези його виступу.
Цілі Kernel на найближчі два — три роки
«Ми фундаментально віримо в те, що Україна – одна з країн, які можуть годувати світ і забезпечувати продовольчу безпеку. Ми конкурентоспроможні у світовому масштабі», – вважає Осипов.
Інвестиційна стратегія Kernel зараз не змінюється. Компанія й далі інвестує, завершує на Хмельниччині будівництво свого найбільшого олійно-переробного заводу — його запуск планується на початку 2024 року. Потужність переробки – 1 млн тонн соняшнику на рік.
У компанії вважають, що Україна й надалі буде лідером із виробництва соняшнику, проте обсяги виробництва зернових культур, ймовірно, знижуватимуться, оскільки можливості експорту зараз обмежені.
Внутрішня логістика найближчими роками не буде напруженою, але все, що пов'язано з експортом, буде складним через вузьке гирло у вигляді «зернового коридору».
«Тому наше завдання — нарощувати перероблення всередині країни, забезпечувати максимально ефективну логістику для наших партнерів для експорту їхньої продукції», – додав Осипов.
Євген Осипов, генеральний директор «Кернел» на конференції Grain Ukraine-2023
Як у Kernel приймають інвестиційні рішення
Останніми передвоєнними роками інвестиційна програма компанії становила $800 млн. Кошти вкладають на основі сценаріїв розвитку ринків, якими їх бачать у Kernel.
Перед війною в компанії вважали, що Україна може виробляти 130 млн, а на піку 150 млн тонн зернових і олійних культур на рік, тому аграрна інфраструктура має бути синхронізованою із цими обсягами виробництва.
Ще один напрямок інвестування – альтернативна енергетика. У компанії з 2018 року розвивають проєкт із виробництва енергії з біомаси, що утворюється на її олійноекстракційних заводах (приблизно 500 тис. тонн на рік). Спочатку було бажання отримувати з відходів електроенергію та продавати її. Але минулого року зрозуміли, що цей проєкт має ще одну важливу мету: забезпечення своїх підприємств електроенергією.
Для гарантування стабільної роботи олійноекстракційних заводів на них вже встановлено або запускаються в роботу генерувальні установки. Вони не тільки повністю забезпечують власні потреби в електроенергії, приблизно 70% енергії, що виробляється, передається в локальну мережу. Отже, поблизу кожного заводу з'являється енергетичний острів, який забезпечує роботу місцевих підприємств і комунальних служб, приватних споживачів.
Як в умовах війни змінилася логістика
«Для всього аграрного ринку логістика зараз – найважливіше питання», – вважає гендиректор Kernel. У компанії інвестували в альтернативні канали експорту олії та шроту, основних продуктів переробки соняшнику. Kernel зараз має термінал на Дунаї, новий термінал у морському порту «Південний», сухопутний канал постачання до Європи. Будується новий термінал у Рені.
«Основна ідея тут така: ми розуміємо, що українські аграрії змінюють сівозміну на користь олійних культур, тому що їхній урожай менше важить, що полегшує логістику. В Україні вироблятиметься великий обсяг соняшнику, ріпаку та сої, тому переробка має бути здатною обробити ці обсяги. Потрібно також забезпечити можливість експорту продукції найбільш ефективними каналами, тобто з найменшими витратами», – пояснив Осипов.
Приблизно на 80% заплановане вже реалізували, решту розраховують зробити до кінця 2023 року.
До повномасштабної війни основний експорт Kernel йшов через термінал у Чорноморську. Після завершення реконструкції його потужність становить 1 млн тонн на місяць, але через блокаду портів цей канал майже не працює.
У компанії впевнені, що альтернативи морським портам немає й після завершення війни, коли їх відкриють, щонайменше 90% агропродукції експортуватимуть морем.
Значущість для аграріїв синхронізації українського законодавства з ЄС
Європейський ринок є великим, платоспроможним, але для Kernel це не більш як 25% експорту. Основні напрямки – країни Близького Сходу, Північної Африки та Азії.
«За таких умов для нас важлива уніфікація законодавства, сертифікація цих ринків, а не вимог ЄС», – вважає Євген Осипов.
Він зазначив, що агровиробництво у Європі не настільки експортоорієнтоване, як в Україні. Також ЄС дуже підтримує своїх фермерів, а українські аграрії такої підтримки ніколи не отримають.
Частина українського агроринку буде орієнтована на Європу, тому її робота має бути синхронізована з ЄС. Але іншій частині необхідна синхронізація із законодавством інших країн. «Це завдання складне, такого ніхто не робив, але в нас немає іншого варіанту. Ми переконливо просимо уряд враховувати це», – додав Осипов.
На що аграрії пропонують звернути увагу державі
Аграрії вважають: якщо йдеться про їхню галузь, потрібно звернути особливу увагу на два аспекти:
- сірий експорт, який усе ще є. «Ми його бачимо в статистиці, частина валютної виручки не повертається до країни. У цьому плані висувалися різні ініціативи, але поки що робиться мало», – вважає Осипов;
- стимулювання перероблення всередині країни – «про це довго й багато говориться, але ми поки що на собі нічого не відчули».
У сфері оподаткування керований конфлікт бізнесу та держави є завжди. «На мою думку, важливіші не ставки податків, а система адміністрування, прозорість під час ухвалення рішень», – сказав Осипов. За його словами, Kernel постійно кредитує державу коштом експортного ПДВ на $250 — 300 млн. Щоразу компанія має пройти важкий шлях, щоб повернути ці гроші, і всі «білі» експортери перебувають у такому становищі.
Читайте також
