Щороку в Україні продається приблизно 0,5% сільгоспземлі, хоча на момент запуску ринку очікувалося, що цей показник складе 3%, повідомив міністр аграрної політики Микола Сольський. Під час війни ринок не зупинився: продаж, надання в оренду, купівля – ці процеси формують непогані прибутки як землевласникам, так і українському бюджету.
Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні скасували 1 липня 2021 року. Продаж розпочався, але з обмеженнями, які мають зняти з 1 січня 2024 року. зібрало інформацію про стан ринку землі в середині 2023 року, за два роки після скасування мораторію.

Параметри ринку сільгоспземлі в Україні
Скільки коштує сільгоспземля в Україні у 2023 році
Вартість землі залежить від регіону. «Так завжди було, а війна стала додатковим аргументом для диференціації. До війни найнижча вартість була на заході України, а в центрі та на сході був приблизно однаковий рівень. Зараз у прифронтових регіонах ціни закономірно нижчі, ніж у західній і правобережній Україні», – сказав у телеефірі Сольський.
Він зазначив, що у 2022 році ціни на землю, якщо «прив'язати гривню до долара», впали. Однак зараз ситуація вирівнялася, і вартість гектара далі зростає. Така тенденція, на думку міністра, буде постійною.

Ціни землю в Україні з 2021 по 2023 роки
Нині середня вартість за гектар становить 39 тис. грн, але ціни дуже динамічні. Наприклад, 2022 року в Івано-Франківській області вартість гектара становила майже 100 тис. грн. 2024 року, коли розпочнеться другий етап реформи й на ринок допустять юридичні особи, ціна на землю зросте, вважає заступник міністра агрополітики Денис Башлик.
Як укладаються угоди з продажу сільгоспземлі
Аграрний міністр говорить, що земля для її власників є «сакральним поняттям», «надією на майбутнє, а надію продають в останню чергу». Тому земля в Україні продається у виняткових випадках: або у великі свята, або коли приходить біда. Відповідно кількість договорів купівлі/продажу порівняно невелика.
У Мінагрополітики не очікують активізацію ринку землі та прогнозують, що будь-яких чинників, які провокують зростання продажів, у майбутньому не буде. Навіть зростання цін не стане приводом для цього, запевнив міністр.
Він додав, що зараз спостерігається активізація продажу землі на сході України, зокрема в прифронтових районах, що «цілком логічно та зрозуміло».

Динаміка ринку землі в Україні у 2021-2023 роках
«Запуск ринку землі дав змогу розвіяти міфи. Наприклад, що ми залишимося без землі взагалі, бо її всю одразу продадуть, і буде хаос. Насправді внаслідок земельної реформи більше немає прихованого земельного ринку. Усі дії щодо землі відбуваються в законній площині, за безготівковий розрахунок», – наголосив Денис Башлик.
Загалом за два роки продали й подарували 275 157 га сільськогосподарської землі, що становить 1% усіх сільгоспземель.
У перший рік відкриття ринку уклали 27 696 угод, у другому – 23 тис., але у 2022 році майже чотири місяці ринок не працював. За перше півріччя 2023 року вже уклали 18 тис. угод.
«Люди й далі продають і купують землю. Це один із показників віри в нашу перемогу», – зазначив Башлик.
Що робити із сільгоспземлею, пошкодженою під час війни
Під час бойових дій величезні площі аграрної землі виявилися замінованими й забрудненими вибухонебезпечними предметами. «Їхня доля цілком зрозуміла: розмінувати, підготувати до сільгоспробіт і сіяти знову, – вважає Сольський. – Це очевидне завдання для фермерів, місцевої влади, власників землі та держави».
Ці роботи вже тривають. На початок липня сапери обстежили 56,6 тис. га деокупованих територій Херсонщини. З цих площ 48,9 тис. га – землі сільськогосподарського призначення.
Після підриву Каховської ГЕС і зникнення водосховища з'явилася можливість відновити майже 200 тис. га українських степів, лугів і заплавних лісів. Наприкінці червня Мінагрополітики провело нараду зі спеціалістами різних відомств, на якій обговорили механізм аналізу придатності до використання цільового призначення цих земель. У результаті чиновники доручили:
- Херсонській і Миколаївській обласним військовим адміністраціям і Держгеокадастру зібрати інформацію про землі сільськогосподарського призначення, що потребують обстеження;
- вченим провести лабораторні дослідження відібраних зразків землі за еколого-агрохімічними показниками;
- за результатами обстеження ділянок розробити план заходів щодо подальшого використання земель сільськогосподарського призначення.