Президент Азербайджану Ільхам Алієв 6 вересня заявив на конференції в Італії: «Росія, Україна та європейські інститути звернулися до нас у зв'язку з продовженням транзиту газу територією України. Кілька місяців ми докладаємо великих зусиль для того, щоб дійти спільного знаменника». Тим самим він підлив олії у вогонь розмов про те, чи буде у 2025 році транзит газу через Україну до Європи. розбиралося у предметі дискусії та у можливих варіантах продовження транзиту.
Чому виникла дискусія щодо продовження транзиту газу через Україну
Наприкінці грудня 2024 року закінчується дія контракту на транзит газу з РФ до країн Євросоюзу. Контракт було укладено між «Нафтогазом України» та «Газпромом». Росіяни відправляють через Україну газ власного видобутку.
Наразі щорічний обсяг транзиту газу з РФ до ЄС через Україну становить близько 15 млрд кубометрів (за контрактом має бути 40 млрд). 2022 року було 150 млрд кубометрів.
Росія готова продовжувати подачу газу через Україну до Європи після завершення чинного контракту, сказав 4 липня російський віцепрем'єр Олександр Новак.
Чи потрібний ЄС російський газ, що йде через Україну
Чиновники ЄС стверджують, що Європа загалом може обійтись без цього газу. Однак Словаччина, Угорщина та Австрія зацікавлені у продовженні постачань через Україну, оскільки у них вибудовано інфраструктуру для отримання саме цього газу, і він дешевший, ніж той, що отримується з інших джерел.
Єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон ще 30 травня сказала, що Євросоюз мав понад два роки, щоб підготуватися до припинення транзиту російського газу через газотранспортну систему (ГТС) України, тому немає підстав просити Україну продовжувати будь-які транзитні контракти з російськими компаніями.
«Ми знайшли альтернативні шляхи постачання, тому ми не маємо необхідності звертатися до українців, щоб вони задумалися про продовження контракту з російськими компаніями», – заявила вона.
Німеччина та Італія замінили російський трубопровідний газ зрідженим, який вони приймають на морських терміналах. Угорщина, Словаччина та Австрія не мають виходу до моря та покладаються на трубопроводи. Для Австрії, де сходяться кілька трубопроводів, постачання організувати простіше. Але постачання газу із заходу на схід для Будапешта та Братислави вимагатимуть дорогих витрат на створення інфраструктури. І за останні два роки вони (особливо Словаччина) майже нічого не зробили для того, щоб позбавитися «голки» російського газу, на якому вони щільно сиділи і сидять. Угорщина ж трохи розширила можливості отримання газу з Болгарії по «Турецькому потоку».
Австрійський міністр з європейських та міжнаціональних справ Олександр Шалленберг 31 липня сказав, що Австрія зможе обійтися без російського газу у разі припинення його транзиту Україною. Він також запевнив, що його країна не чинить тиску на український уряд у цьому питанні. Уряд Австрії «має дуже чітку мету стати незалежним від російського газу до 2027 року». За словами міністра, частка російського газу в Австрії в середньому зменшилась із 80% до 60%.
Однак дані спеціалізованої платформи міністерства захисту клімату, довкілля та енергетики показують, що Австрія у травні цього року імпортувала 90% природного газу з РФ, у квітні – 81%, у березні – 93%.
Позиція України щодо продовження транзиту газу до Європи
Україна не має наміру продовжувати транзитний договір із Росією щодо газу, але у разі запиту з Європи готова обговорювати транзит газу інших постачальників через свою ГТС, заявив 27 серпня президент Володимир Зеленський.
Чи потрібний Україні транзит газу до Європи
ГТС України виконує дві головні функції: транзит газу до Європи та розподіл газу територією країни. Деякі джерела стверджують, що без транзиту не буде й розподілу газу країною, оскільки в трубах не вистачить тиску. Але українська ГТС успішно пройшла незалежні стрес-тести у 2023 та 2024 роках, де моделювалася робота, зокрема, в умовах відсутності транзиту газу. «Українська ГТС довела свою здатність у режимі реверсу постачати газ споживачам», – повідомили в «Операторі ГТС України».
За транзит газу Україна одержує гроші. Але вони можуть не перевищувати витрати, пов'язані із забезпеченням транзиту газу. Глава «Нафтогазу» Олексій Чернишов повідомив, що «зараз «Нафтогаз» переказує понад $1 млрд на рік ВДТСУ, щоб підтримувати роботу газотранспортної системи». А екскерівник ВДТСУ Сергій Макогон говорив, що «Газпром» заплатив «Нафтогазу» за транзит у 2023 році близько $800 млн.
І головне – це гроші країни-агресора. Тому краще від них відмовитись.
Збереження транзитних функцій ГТС України (якщо залишити за дужками, який транспортується газ) сприятиме її інтеграції до європейської ГТС, що вигідно Україні.
Не позбавлена підстав і думка деяких експертів, що якщо в українській ГТС не буде газу з РФ, то це підвищує ймовірність посилення ударів агресора по газовій інфраструктурі.
Як у дискусіях про транзит газу з'явився Азербайджан
Про можливу заміну російського газу азербайджанським на початку 2024 року першим публічно висловився прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. Чернишов не заперечував можливості такого варіанту. Він кілька разів висловлювався на цю тему. Наприклад, 18 липня сказав наступне: «Ми шукаємо альтернативні рішення. Наприклад, на нас виходили бізнеси з Азербайджану. Зокрема, компанія Socar. Але зараз поки що немає готового рішення. І про це рано говорити».
Азербайджан хоче виступити посередником у питанні продовження транзиту газу з Росії до Євросоюзу через Україну. З російським керівництвом, а також з українською владою та ЄС ведуться переговори про продовження поставок після закінчення терміну поточного контракту, заявив президент Азербайджану Ільхам Алієв 20 липня.
Баку намагається діяти «обережно», оскільки раніше його помилково звинувачували в реекспорті російського газу, додав азербайджанський президент. Йдеться про те, що в «азербайджанському» газ може бути лише за документами. Перевірити це буде дуже складно.
Міністр енергетики Чехії Йозеф Сікела написав єврокомісару з енергетики Кадрі Сімсон: «Нам потрібно уникати ситуації, коли ми купуємо газ, який формально не є російським, але який може бути замінений на російський на шляху до України, підриваючи наші зусилля щодо зниження залежності від російських поставок».
Наразі система трубопроводів завдовжки 3500 км від Азербайджану до Італії, відома як «Південний газовий коридор», забезпечує постачання газу до 10 країн, сім із яких є членами Європейського Союзу.
Як можна розв'язувати питання продовження транзиту газу
Зараз є два можливі варіанти.
1. Газ у РФ закуповуватиме ЄС на її кордоні з Україною. Тоді транзитний контракт буде укладено з європейцями.
2. Європейці купуватимуть газ у Азербайджану. Залежно від того, де купується газ (на східному чи західному кордоні України), транзитний контракт буде укладено з Азербайджаном чи європейцями.
Але слід розуміти, що Москва просто так не захоче допустити Азербайджан до постачання газу до Європи через Україну, а своєї труби Баку тут не має. Тому гіпотетична угода може обрости найнесподіванішими умовами.