Глава Міненерговугілля Ігор Насалик переконував колег-міністрів, що вартість електроенергії для населення не підвищиться. Фото: УНІАН
Перше засідання Кабінету міністрів після невдалої відставки Володимира Гройсмана пройшло напружено. Уряд спробував виправити помилки, допущені попереднього разу. Але, здається, вийшло ще гірше. А ще (за старою доброю традицією) «хлопчиком для биття» знову виявився «Нафтогаз».
Після попереднього засідання, коли Володимир Гройсман поспішив піти у відставку, цього разу довелося відновлювати статус-кво.
Він нагадав (ймовірно тим, хто раптом забув), що за рішенням Верховної Ради продовжує працювати на посаді прем’єра. А тому, як і раніше, вимагає від усіх членів уряду «персональної відповідальності» і злагодженої роботи при подальшому впровадженні реформ.
Цей заклик міністри сприйняли спокійно і навіть відчужено, не відриваючи поглядів від своїх смартфонів. Навколо була тиша, звичайна для засідання уряду. Схоже, всі розуміли, що сьогодні коротким десятихвилинним засіданням, як попереднього разу, не обійдеться.
Почав прем’єр зі своєї «улюбленої» теми — зажадав від «Нафтогазу» продавати газ на внутрішньому ринку за ціною імпортного паритету, тобто дешевше. Для переконливості аргументації Гройсман обізвав НАК «ненажерливим монополістом».
У «Нафтогазі» відреагували блискавично. Прес-служба компанії на сторінці в Facebook повідомила, що ціна для населення наступного місяця і так знизиться. І в залежності від націнки облгазів складе 7,6−8,2 тис. грн за тисячу кубометрів.
Щоб «Нафтогазу», очевидно, було легше знижувати ціни, уряд затвердив новий механізм формування ціни на газ для населення. Настільки складний, що збив з пантелику експертів. «Цікаво, як будуть юридично вирішувати це питання?», — спитав на своїй сторінці у Facebook провідний аналітик інвесткомпанії Dragon Capital Денис Саква. Він вважає, що документ внутрішньо суперечливий.
А щоб зовсім вже показати свою владу над «Нафтогазом», прем’єр вирішив «нацькувати» на НАК цілу когорту перевіряючих — від Рахункової палати з АМКУ до ДФС, і навіть народного депутата Вікторію Войціцьку.
«І не дай Бог, вони не відкриють документи, як і за скільки вони там купують на зовнішніх ринках, — пригрозив прем’єр.
Найзапекліші баталії зав’язалися, як і очікувалося, навколо «спроби №2» Кабміну «по-правильному» затвердити ряд важливих постанов, необхідних для запуску нового ринку електроенергії з 1 липня.
Цього разу уряд вирішив відкрито обговорити всі ризики майбутніх рішень.
Втім, незважаючи на критичні зауваження з боку багатьох учасників ринку, представника президента Андрія Геруса і лист НКРЕКП, у результаті документи все ж були прийняті в варіанті Міненерговугілля.
Дискусія вийшла спекотною. Д неї приєдналися віце-прем’єр Володимир Кістіон (його вважають затятим прихильником своєчасного старту енергоринку), віце-прем’єр з соціальних питань Павло Розенко, і навіть глава МВС Арсен Аваков. Останнього цікавило питання, яке виникає сьогодні у мільйонів українців:
«А чи правда, що «Роттердам+» зникне через місяць?» — підглядаючи чи то у смартфон, чи то в папірець з папки, запитав Аваков у міністра енергетики Ігоря Насалика, який сидів навпроти.
Глава МВС Арсен Аваков обережно цікавився долею компанії ДТЕК після запуску ринку електроенергії. Фото: УНІАН
Ліквідувати схему зажадав і Гройсман.
«Потрібно ліквідувати ці Роттердами з плюсами і мінусами», — заявив він. Хоча не зрозуміло, хто заважав це зробити набагато раніше, а не зараз, коли зі стартом реформи в ній взагалі не буде ніякого сенсу, адже ціни на електроенергію буде визначати ринок.
Прем’єр сьогодні взагалі був вимогливий і рішучий. Він звернувся до НКРЕКП з тим, щоб регулятор не допустив зростання цін на електроенергію не тільки для населення, але і для промисловості.
Міністр Насалик зі свого боку «гарантував», що ціна для населення не зросте, а для підприємств підвищення не перевищить 5 – 6%. Хоча це і викликало запитання: а в чому тоді ринок, якщо уряд може обмежувати ціни?
На пряме запитання Павла Розенка, чи покладаються на приватні компанії спеціальні обов’язки, Насалик відповів ствердно, але якось заплутано:
«Всі учасники ринку будуть брати в цьому участь через сплату тарифу на диспетчеризацію».
Але багатьом все одно було незрозуміло. Тож міністр з питань молоді та спорту Ігор Жданов запитав:
«Я б хотів, щоб ви мені простою мовою пояснили: а чи будуть покладені ці спецобов’язки на ДТЕК?
Глава Міненерго вчергове спробував пояснити, що за дешеву електроенергію для населення напряму заплатять державні компанії «Енергоатом» і «Укргідроенерго», а ДТЕК Ріната Ахметова та інші приватні виробники безпосередньо нести тягар спецобов’язків не будуть.
Також були прийняті ще кілька документів, в тому числі про процедуру продажу е/е за двосторонніми договорами державними генеруючими компаніями на електронних аукціонах.
Тут пощастило «Українській енергетичній біржі» — перші три місяці торги відбуватимуться на її майданчику. Напередодні заступник голови МЕРТ Максим Нефьодов і представники «Прозорро.Продажі» запропонували свій механізм. Гройсман обіцяв подумати і дав їм три місяці на доопрацювання.
Завершити засідання на мажорній ноті не вдалося. Останнім пунктом стояло кадрове питання. А саме – призначення Володимира Євдокимова директором ДП «Оператор ринку», компанії, яка створюється в рамках реформи електроенергетики. Євдокимов раніше працював з колишнім главою НКРЕКП Дмитром Вовком і пов’язаний із введенням формули «Роттердам+».
У деяких міністрів виникли сумніви в тому, чи немає у нього конфлікту інтересів і чи не пов’язаний він з корупційними схемами.
Це змусило прем’єра задуматися. Він доручив провести додаткову перевірку, і вже за її підсумками вирішувати, чи набуде чинності рішення про призначення.
«Давайте так: інтернет інтернетом, ми рішення ухвалимо, а потім подивимося на ситуацію. Якщо там були якісь невідповідності з законодавством, ми просто не введемо рішення в дію», — резюмував прем’єр.