Глобальні ризики економіки наростають. Фото: IMF
Глобальна економіка ще не оговталася від наслідків пандемії ковіду, зараз вона перебуває під впливом війни в Україні та стоїть перед все більш похмурими та невизначеними перспективами. Багато знижувальних ризиків, про які йшлося у квітневому випуску огляду МВФ «Перспективи розвитку світової економіки», почали реалізовуватися. Про це написав економічний радник та директор дослідницького департаменту МВФ П'єр-Олів'є Гурінша.
Що відбувається зараз у світовій економіці
Вища, ніж очікувалося, інфляція (особливо у США та основних країнах Європи) провокує посилення глобальних фінансових умов. Уповільнення економічного зростання в Китаї виявилося значнішим, ніж передбачалося, через спалахи COVID-19 та заходи щодо самоізоляції. Також є додаткові негативні наслідки війни в Україні. Внаслідок цього глобальний обсяг виробництва скоротився у другому кварталі цього року.
Згідно з базовим прогнозом МВФ, глобальне економічне зростання сповільниться з 6,1% минулого року до 3,2% у цьому році та 2,9% наступного року, що на 0,4 та 0,7 процентного пункту нижче, ніж прогнозувалося у квітні. Це пов'язано з уповільненням зростання у трьох найбільших в економічному плані регіонах світу: США, Китаї та зоні євро.
Прогноз глобальної інфляції був підвищений, частково за рахунок зростання цін на продовольство та енергоносії. Цього року інфляція, як передбачається, досягне 6,6% у країнах з розвиненою економікою і 9,5% у країнах з ринком, що формується і розвиваються (що більше на 0,9 і 0,8 процентного пункту, відповідно). Інфляція залишиться підвищеною протягом тривалого періоду.
Головні актуальні ризики для світової економіки
Гуринша зазначив, що зараз найбільш актуальними є такі понижувальні ризики:
- війна в Україні може призвести до зупинки потоків газу з Росії до Європи;
- інфляція може зберегтися на високому рівні;
- більш жорсткі глобальні фінансові умови можуть спровокувати сплеск кризових боргових ситуацій у країнах з ринком, що формується, і що розвиваються;
- нові спалахи COVID-19 та періоди самоізоляції можуть чинити додатковий тиск на економічне зростання Китаю;
- зростаючі ціни на продовольство та енергоносії можуть стати причиною послаблення продовольчої безпеки та зростання соціальних заворушень;
- геополітична фрагментація може ускладнити глобальну торгівлю та співробітництво.
У разі сценарію, за якого деякі з цих ризиків реалізуються, включаючи повне припинення постачання російського газу до Європи, інфляція зросте, а зростання світової економіки сповільниться до 2,6% цього року та 2% наступного. Темпи зростання нижче відзначалися лише п'ять разів з 1970 року. Згідно з цим сценарієм, економічне зростання в США та зоні євро буде майже нульовим у наступному році, що негативно позначиться на решті світу.
Пріоритетні завдання економічної політики у нинішніх умовах
Поточні рівні інфляції у світі пов'язані з явним ризиком для макроекономічної стабільності зараз і в майбутньому, тому повернення їх до цільових показників центральних банків має стати першочерговим завданням.
Посилення грошово-кредитної політики неминуче буде пов'язане з реальними економічними витратами, але зволікання з цим лише посилить проблеми. Центральні банки, які почали посилювати політику, повинні дотримуватися цього курсу, доки не вдасться приборкати інфляцію.
Цілеспрямована бюджетна підтримка здатна пом'якшити негативний вплив на найбільш уразливі групи населення. Але оскільки багато державних бюджетів зараз виснажено, то необхідні підвищення податків та зниження державних видатків.
У міру того як країни з розвиненою економікою підвищують відсоткові ставки для боротьби з інфляцією, фінансові умови для країн з ринком, що формується, погіршуються. Тому вони повинні належно використовувати макропруденційні інструменти для захисту своєї фінансової стабільності.
Внутрішні заходи економічної політики з метою розв'язання проблеми високих цін на енергоносії та продовольство мають бути спрямовані насамперед на тих, хто найбільше зазнає цього впливу, без спотворення цін. Урядам слід утриматися від накопичення запасів продовольства та енергоносіїв, прагнути ліквідації таких перешкод для торгівлі, як заборони експорту продовольства.
Як і раніше, потрібні негайні багатосторонні дії з метою обмеження викидів та підвищення інвестицій для прискорення переходу до «зеленої» економіки. Війна в Україні та зростаючі ціни на енергоносії змушують уряди як тимчасовий захід звертатися до таких викопних видів палива як вугілля. Директивні та регулюючі органи повинні забезпечити, щоб такі заходи були тимчасовими.
Нинішня енергетична криза показує, що політика енергетичної незалежності з використанням екологічно чистих джерел енергії може бути сумісною з метою забезпечення національної безпеки.
***
«З квітня перспективи значно погіршилися. Незабаром глобальна економіка може виявитися на межі нової рецесії, лише через два роки після попередньої. На тлі грандіозних проблем та конфліктів зміцнення співпраці залишається найкращим способом покращення економічних перспектив», – вважає Гурінша.