Сьогодні, 10 жовтня, оголошено лауреатів Нобелівської премії з економіки 2022 року. Ними стали американці Бен Бернанке, Дуглас Даймонд і Філіп Дібвіг «за дослідження банків і фінансових криз».
Грошова частина премії 2022 року становить 10 млн шведських крон (приблизно 900 тис. доларів). Якщо лауреатів кілька, то гроші ділять між ними в співвідношенні, яке вкаже Академія наук. Цього року премію розділять порівну.
За що дали Нобелівську премію з економіки у 2022 році
«Лауреати цього року значно покращили наше розуміння ролі банків в економіці, особливо під час фінансових криз. Важливий висновок їхнього дослідження полягає в тому, чому життєво важливо уникати краху банків», — йдеться в офіційному повідомленні.
Сучасні дослідження пояснюють, чому ми маємо банки, як зробити їх менш уразливими під час криз і як крах банків посилює фінансові кризи. Їхні підвалини були закладені Беном Бернанке, Дугласом Даймондом і Філіпом Дібвігом на початку 1980-х років.
Щоб економіка функціонувала, заощадження мають бути спрямовані на інвестиції. Однак тут виникає конфлікт: вкладники хочуть мати миттєвий доступ до своїх грошей у разі непередбачених витрат, тоді як підприємства та домовласники мають знати, що їх не змусять достроково погашати кредити. У своїй теорії Даймонд і Дібвіг показують, як банки пропонують оптимальне розв'язання цієї проблеми. Виступаючи як посередники, що приймають депозити від багатьох вкладників, банки можуть дати змогу вкладникам отримати доступ до своїх грошей, коли вони того бажають, а також пропонувати позичальникам довгострокові кредити.
Однак їхній аналіз також показав, як поєднання цих двох видів діяльності робить банки вразливими для чуток про їхній швидкий крах. Якщо велика кількість вкладників одночасно побіжить до банку, щоб забрати свої гроші, чутки можуть стати пророцтвом, що самовиконується – відбувається масове вилучення грошей, і банк руйнується. Цій небезпечній динаміці можна запобігти, якщо уряд забезпечить страхування депозитів і виступить кредитором останньої інстанції для банків.
Даймонд продемонстрував, як банки виконують ще одну соціально важливу функцію. Бувши посередниками між багатьма вкладниками та позичальниками, вони найкраще підходять для оцінювання кредитоспроможності позичальників і забезпечення того, щоб кредити використовувалися для вигідних інвестицій.
Бернанке проаналізував Велику депресію 1930-х років — найгіршу економічну кризу в сучасній історії. З-поміж іншого він показав, як набіги на банки стали вирішальним чинником того, що криза стала такою глибокою й тривалою. Коли банки впали, цінну інформацію про позичальників було втрачено, і її не можна було швидко відновити. Отже, здатність суспільства спрямовувати заощадження в продуктивні інвестиції різко зменшилася.
Що таке Нобелівська премія з економіки
Офіційно ця премія має назву Премія Банку Швеції в економічних науках пам'яті Альфреда Нобеля. На відміну від «суто Нобелівських», її не вказано в заповіті Нобеля, її заснував Банк Швеції в 1968 році. Але зазвичай її включають до загальної низки премій.
Грошову частину премії виплачує банк, її не беруть зі спадщини Нобеля.
Премію Банк Швеції заснував із нагоди свого 300-річчя. Уперше її було присуджено у 1969 році.
Лауреата премії повідомляє Шведська королівська академія наук, обравши його з кандидатур, представлених Комітетом присудження премії з економіки. Нагородження лауреатів усіх премій відбувається в річницю смерті Альфреда Нобеля 10 грудня. Кожному лауреату вручають медаль, диплом і грошову винагороду.
Висунути кандидатів на здобуття Нобелівської премії з економіки можуть:
- члени Королівської Шведської академії наук;
- члени комітету меморіальної премії А. Нобеля в галузі економіки;
- лауреати премій пам'яті А. Нобеля в галузі економіки;
- професори відповідних дисциплін університетів і вишів Швеції, Данії, Фінляндії, Ісландії та Норвегії, що постійно працюють;
- завідувачі відповідних кафедр щонайменше шести університетів чи інститутів, обраних Академією наук;
- інші вчені, від яких Академія вважатиме за потрібне прийняти пропозиції.
За що давали Нобелівські премії з економіки раніше
Першими лауреатами (1969 року) стали Рагнар Фріш із Норвегії та Ян Тінберген із Нідерландів. Їх нагородили «за створення та застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів».
Лауреатами у 2021 році стали канадо-американець Девід Кард, американець Джошуа Ангріст і голландсько-американський економіст Гвідо Імбенс. «Вони привели нас до нового розуміння ринку праці та показали, які висновки про причину та наслідки можна зробити на підставі природних експериментів. Їхній підхід поширився на інші області й зробив революцію в емпіричних дослідженнях», – йдеться в повідомленні організаторів.
У 2020 році премію отримали американці Пол Мілгром і Роберт Вілсон за «удосконалення теорії аукціонів і винайдення нових форматів аукціонів».
Середній вік лауреатів на момент здобуття премії становить 67 років. Наймолодшою є американська й французька економістка Естер Дуфло, яка здобула премію в 46 років; найбільш віковим став американець Леонід Гурвіч, який отримав премію в 90 років.
З 92 лауреатів 90 — чоловіки. Єдиними жінками-лауреатками з економіки стали Елінор Остром і Естер Дуфло, які отримали премію у 2009 році та 2019 році відповідно.
Читайте також
