Facebook Pixel

На межі нахабства та можливостей: чи впорається Україна з космічною дірою в держбюджеті-2021

Що не так із держбюджетом на 2021 рік. Фото: УНІАН

Що не так із держбюджетом на 2021 рік. Фото: УНІАН

Верховна Рада 289 голосами «за» проголосувала 15 грудня 2020 року за проєкт Державного бюджету на 2021 рік. Народні обранці майже повернулися до традиції голосувати за держбюджет «під ялинку» й розглянули законопроєкт на два тижні пізніше, ніж того вимагав Бюджетний кодекс.

До слова, Бюджетний кодекс теж зазнав змін: депутати змінили деякі норми окремим законом прямо перед розглядом проєкту держбюджету на 2021 рік. Через те розгляд останнього перенесли ще на кілька годин. Але так чи інакше закон ухвалений.

Доходи держбюджету-2021 передбачені в сумі 1 трлн 92 млрд грн, витрати – 1 трлн 328 млрд грн. Дефіцит щодо ВВП – 5,5%, (246 млрд грн). Споживча інфляція – 7,3%, держборг щодо ВВП – 64,6%.

Telegram Logo

The Page розбиралося, наскільки цифри ухваленого держбюджету відповідають українським реаліям.

«Стабільність» проти змін: що змінили в проєкті держбюджету до другого читання

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що уряд врахував більшість пропозицій нардепів.

«На 2021 рік пропонуємо збалансований бюджет, у якому не передбачається збільшення податків для бізнесу. Водночас поліпшується фінансування й соціальної сфери, і медицини, буде надано підтримку підприємцям, які постраждали від пандемії», – повідомив він.

Дефіцит бюджету до другого читання скоротили з 270 млрд грн до 246 млрд грн. Витрати перевищать доходи на 5,5% попри те, що Бюджетним кодексом передбачено максимум 3%. Дефіцит бюджету скоротили через позицію Міжнародного валютного фонду (МВФ) – це було необхідно для отримання Україною кредитів.

«Загалом параметри бюджету на 2021 рік збігаються з оцінками фахівців Фонду», – повідомив міністр економіки Сергій Марченко й додав, що в бюджетних висновках враховані парламентські пропозиції на понад 14 млрд грн.

Доходи держбюджету-2021 у сумі 1,08 трлн грн складатимуть за загальним фондом 949,47 млрд грн, за спеціальним – 132,23 млрд грн. Як порівняти з першим читанням, дохідну частину збільшили на 20,9 млрд грн: за загальним фондом — на 13,5 млрд грн, за спеціальним – на 7,4 млрд грн.

Ці цифри переглянули через пропозиції, що передбачають збільшення доходів коштом податку на прибуток підприємств на 1 млрд грн, рентної плати за користування надрами на 127 млн грн, рентної плати за користування надрами для видобутку залізних руд на 317 млн грн, податку на додану вартість вироблених в Україні товарів на 6,40 млрд грн.

Хиткі цифри держбюджету-2021

Марченко назвав цей проєкт «бюджетом можливостей». Зі свого боку нардеп від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко назвав цей закон «бюджетом нахабства» й заявив, що таким законом уряд «хоче підкласти свиню».

А нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк назвав бюджет-2021 «космічним», оскільки в ньому є космічна діра в розмірі 240 млрд грн дефіциту.

Як повідомив у коментарі для The Page співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін, дефіцит бюджету «занадто роздутий», і це призведе до зростання боргового навантаження, що сприятиме збільшенню грошової маси та інфляційним ризикам.

Але загалом цифри держбюджету-2021 є досить реалістичними, і їх можна виконати.

«Ми вважаємо, що реальні доходи будуть вищими на 10 млрд, а витрати за бажанням можна скоротити на 30 млрд грн», – додав він.

За словами ексвиконувача обов'язків міністра економіки України Павла Кухти, до другого читання дохідні показники необґрунтовано роздули, і незрозуміло, звідки брати ці гроші.

«Це означає, що коштів постійно бракуватиме і їх доведеться закривати запозиченнями. А нам потрібно $10 млрд тільки для того, щоб рефінансувати попередні борги. Тобто потрібно буде залучати купу грошей. А це означає, що Україна знову повністю залежатиме від зовнішніх партнерів».

Павло Кухта

Павло Кухта

Колишній виконувач обов'язків міністра економіки України

Водночас заступниця директора «Центру економічної стратегії» Марія Репко повідомила, що уряд позбавив себе можливості маневру, якщо наступного року стануться події, які не врахували в бюджеті.

«До макропрогнозу закладалася відсутність локдауну, а в січні він має бути. Закладалася також співпраця з МВФ, іноземними кредиторами. І попри зміну політики між першим і другим читанням перегляду макропрогнозу не сталося. Хоча доходи переглянули. Незрозуміло, на підставі чого розраховуються ці доходи, якщо макропрогноз залишається незмінним», – говорить вона.

Раніше глава Державної митної служби Павло Рябікін у листі до Комітету Верховної Ради з питань бюджету писав про те, що виконання плану надходжень, який передбачений у проєкті держбюджету на 2021 рік, є неможливим.

Рябікін повідомив, що з огляду на динаміку 2020 року надходження від митниці до держбюджету-2020 складуть 351,2 млрд грн. Очікується невиконання плану на 31,5 млрд грн. Однак у Держбюджеті-2021 передбачене збільшення надходжень від митниці на 37,6 млрд грн – до 420,4 млрд грн. Але наступного року відбудеться зниження ставок ввізного мита відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, а це мінус 2,6 млрд грн. Крім того, відсутні передумови для зростання обсягів оподаткованого імпорту, який впав за 11 місяців поточного року на 10,5% проти аналогічного періоду 2019 року.

Проєктом бюджету на 2021 рік незадоволений і міністр охорони здоров'я Максим Степанов.

«Ми наполягаємо на тих цифрах, які розрахували у своєму бюджетному запиті. Ми розрахували, що нам потрібно 296 млрд грн на фінансування медицини. Це та сума, яка необхідна, щоб нас дійсно лікували... Загальна сума на медицину в розмірі 159 млрд грн мене не влаштовує».

Максим Степанов

Максим Степанов

міністр охорони здоров'я

Натомість глава «Укрзалізниці» Володимир Жмак вважає, що держбюджет-2021 ухвалений з урахуванням потреб компанії.

«Уперше за історію незалежності закон України про державний бюджет ухвалений з урахуванням потреб «Укрзалізниці». Уперше за 29 років державним бюджетом передбачені кошти на закупівлю пасажирських вагонів і модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень», – повідомив він.

Водночас у Міністерстві фінансів впевнені у виконанні держбюджету на 2021 рік і називають його реалістичним і збалансованим.

«Бюджет збалансований, реалістичний, і ми, Міністерство фінансів і уряд, впевнені, що його виконаємо — у цьому немає жодних сумнівів», – заявив міністр фінансів на брифінгу.

«Нам вдалося зберегти підтримку й довіру міжнародних партнерів. Свідченням цього є 600 млн євро макрофінансової допомоги від ЄС, отримані минулого тижня. Підписано угоду зі Світовим банком про додаткове фінансування задля подолання наслідків пандемії на $300 млн. Минулого тижня ми оголосили про черговий випуск єврооблігацій. Розрахункова прибутковість у 6,2% – найнижча за всю історію України. На український ринок ОВДП повертаються інвестори. Тільки минулого тижня портфель нерезидентів збільшився більш як на 2 млрд грн», – розповів Марченко.

Коментарі

Всі новини