У 2014 році Тарас Лелюх залишив перспективну роботу у сфері IT та вступив до батальйону «Азов». Брав участь у боях, після двох поранень у 2015 році повернувся до цивільного життя. Почав займатися громадською діяльністю. Допомагав ветеранам отримати належні їм пільги та виплати, земельні ділянки. Згодом створив підприємство «Деметра агро-груп».
Тарас та його побратими допомогли отримати законні земельні ділянки у Полтавській області майже 4 тис. учасників бойових дій. Близько 500 із них передали «Деметрі» свої ділянки в оренду.
Після початку повномасштабного вторгнення Лелюх повернувся на військову службу. Став гранатометником, паралельно навчаючи бійців та інструкторів військової справи. Влітку 2022 під Бахмутом отримав нові поранення, після яких його не хочуть брати на передову.
Лелюх є співзасновником громадського союзу «БАЗУКА» (Бізнес-асоціація захисників України «Коловорот Аріїв»). Став одним з ініціаторів розробки законопроєкту «Про ветеранське підприємництво» (реєстраційний №10258). The Page розпитало Тараса Лелюха про цей законопроєкт.
З чиєї ініціативи з'явився законопроєкт про ветеранське підприємництво і хто займався його розробкою?
– Він назрівав давно. З 2015 року різні спілки намагалися покращити можливості та створити додаткові переваги для ветеранів, але здебільшого на регіональному рівні. Теперішній закон про ветеранське підприємництво пише відкрита робоча група, яку очолює народний депутат Тарас Тарасенко, а входять до неї представники багатьох ветеранських організацій: «Рух ветеранів України», «Бізнес-асоціація захисників України «Коловорот Аріїв», «Спілка ветеранів Сумщини» та інші, працівники Українського ветеранського фонду, Міністерства ветеранів, громадських організацій, які займаються юридичною та правничою діяльністю.
Тарас Лелюх
Чому потрібен спеціальний закон про ветеранське підприємництво
На ваш погляд, чому потрібен спеціальний закон про ветеранське підприємництво? Наприклад, Мін'юст у своєму відгуку на проєкт зазначає, що в законопроєкті немає механізмів регулювання або підтримки ветеранського бізнесу, які б не були врегульовані загалом для підприємництва.
– Закон потрібний, щоб показати значущість створення та залучення ветеранів до бізнесу, наголосити на важливості підтримки та створення можливостей для нас та наших родин. Як ви думаєте, чи в рівних умовах є бізнес захисників України, які кинули усе, з бізнесом ухилянтів, до яких перейшли клієнти та працівники тих, хто служить? Одним із завдань закону є створення механізмів компенсації цього розриву та підтримка ветеранів і їхніх родин.
Наразі багато говориться про те, що ветеранів потрібно якнайшвидше інтегрувати в суспільство. Створення категорії «ветеранське підприємництво» не загальмовує таку інтеграцію?
– Як боєць, який служив з весни 2014-го по листопад 2015 року, і зараз перебуваю на службі з 24 лютого 2022-го, можу чітко сказати: для соціалізації та повернення до нормального життя потрібна впевненість у завтрашньому дні, відчуття залученості та потрібності й розуміння оточуючих. Все це може дати робота, в першу чергу з колом побратимів: створення власної справи або робота з тими або у тих, хто пройшов війну, на ветеранському підприємстві. Це, на мою думку, найкраща психологічна реабілітація і можливість розвиватися, долучатися до спільної справи.
Поява будь-якої пільгової бізнес-категорії розширює поле для можливих зловживань. У випадку з ветеранським підприємництвом наскільки значні такі ризики?
– В Україні рівень корупції, толерації до порушення законів та кумівства усім відомий. І з будь-яких, навіть найсвітліших ініціатив можна зробити корупційну схему. Тому ми стараємося передбачити максимально чіткі рамки та визначення, які б унеможливили зловживання та порушення. Останній пакет напрацювань нашої робочої групи більше ніж наполовину складається з цих пунктів.
Чому ветерани хочуть бути підприємцями
Автори законопроєкту посилаються на результати дослідження, згідно з яким 60% ветеранів або діючих військовослужбовців хотіли б займатися власною справою. Але загалом по країні частка охочих займатися бізнесом набагато менша. Чим, на ваш погляд, пояснюється така розбіжність?
– 24 лютого 2022 року найкращі сини та доньки України стали на її захист. Залишили свої сім'ї, роботу, власний бізнес. Навіть ті, кого примусово мобілізували, вже на наступних етапах війни відчули свою силу, побачили, на що вони здатні на війні, та повірили в себе і свої можливості в цивільному житті. Ну і є ще річ, про яку не люблять писати у пресі – злість, образа і втрата поваги до ухилянтів, які заробляли собі гроші й мутили схеми під час війни. Купували собі непридатність, заносили гроші за бронювання або непомічання під час мобілізації їхніх працівників та техніки. Воїн не хоче, щоб ним командував барига та ухилянт. Тому створення власної справи або працевлаштування у ветеранську фірму є найкращим варіантом для бійців.
Профільний комітет Ради рекомендував прийняти законопроєкт за основу ще 13 березня. На сьогодні його не внесено до порядку денного пленарних засідань. Як ви оцінюєте перспективи розгляду проєкту?
– Ветерани, діючі військові та наші родини – велика сила. І купка деструктивних сил, що чинять супротив закону, який дасть нові можливості для розвитку України та підтримки її захисників, не зможуть завадити ідеї, час якої настав.