У ринковій економіці бізнес-асоціації відіграють важливу роль – вони є колективним голосом бізнесу, у тому числі й при спілкування з владою. В Україні таке спілкування важко назвати ефективним: влада часто не чує підприємців, схильна не дискутувати, а забалакувати складні питання. Про це 
говорило з Анною Дерев'янко, виконавчою директоркою Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).
Ви не втомилися від діалогу, в якому співрозмовник вас не тільки не чує, а й часом обманює? Я маю на увазі нинішнє спілкування бізнесу з владою.
– Ніхто не ідеальний. А якщо серйозно, то ми (бізнес і влада в Україні) рухаємось в одному потязі, і хочеш ти цього чи ні, але домовлятись про правила спільного руху треба. Я вірю, що ми в одній, українській, команді, тому порозуміння знаходимо – ми не втомилися.
Питання корупції та інвестицій
Нещодавнє дослідження, проведене на замовлення Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки та НАЗК, засвідчило, що «тема корупції активно використовується в рамках інформаційних спецоперацій РФ проти України». Я бачу в подібних заявах спробу забалакати тему корупції в Україні. А що ви думаєте з приводу таких «російських ІПСО»?
– Ми як Асоціація не маємо статистики чи інших даних з цього приводу, тож не хотілося б просто розводити балачки. Ймовірно, це більше питання до СБУ, кіберполіції чи інших державних структур. Ми як спільнота бізнесу можемо робити висновки суто з того, з якими питаннями до нас звертаються наші члени. Відповідно, маючи комунікацію, зокрема і в регіонах, з органами державної влади, можемо зробити висновок, що якщо законні інтереси бізнесу порушуються – справедливість віднайти можна. Тому, коли ми апелюємо до влади від імені компаній, здебільшого можемо дякувати та констатувати, що бізнес чують.
Анна Дерев'янко
На сайті Кабінету міністрів триває збір підписів під петицією, що вимагає переглянути Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки. Які зміни ЄБА запропонувала б внести до цієї стратегії?
– Звісно, ситуація в плані умов для ведення бізнесу не ідеальна в країні – аби бізнес продовжував працювати чи новий інвестор приходив.
Ми як країна можемо ледь не щодня робити наголос на тому, щоб приходили нові інвестори, бо це нова кров для економіки. Проте важливо ще і створювати умови, аби старі залишалися в країні.
Для цього потрібно розв'язати ключові проблеми. Зокрема, будувати верховенство права в країні, розв'язати питання з логістикою та енергетикою, питання адміністрування податків, з людським ресурсом в країні тощо. Словом, потрібно щодня працювати над тим, щоб і нові, і поточні бізнеси розуміли, що діалог між владою та бізнесом є, що влада готова захищати та підтримувати прозорий бізнес.
В контексті ж вищезазначеної Стратегії наразі ми очікуємо конкретних проєктів законів з різних прописаних там напрямів, аби мати конкретні речі, щодо яких мати фахову дискусію.
Прозорість бізнесу та тиск на нього
НАЗК запрошує громадськість долучитися до розробки проєкту постанови уряду «Про деякі питання створення та функціонування Реєстру прозорості». На ваш погляд, такий реєстр дійсно потрібен?
– Нещодавно ми мали зустріч з Данилом Гетманцевим, головою фінансового комітету ВР, де, зокрема, обговорювали й даний реєстр. Представники від ЄБА наголосили на певному скепсисі щодо можливих старих методів реалізації нових ідей нереформованою податковою службою. З іншого боку, можливо, якби сервісність, відповідна корпоративна культура відповідних державних органів мала місце, то і схожі реєстри не були б потрібні.
ЄБА послідовно критикує урядовий законопроєкт про «перезавантаження БЕБ». Чому ви вважаєте, що цей документ не відповідає заявленій меті?
– Ми вже неодноразово говорили, що наразі країна конче потребує реального реформування БЕБ.
Водночас кілька тижнів тому Верховна Рада, попри нищівну критику з боку бізнесу, підтримала урядовий законопроєкт №10439. Слід зазначити, що в оновленому урядовому законопроєкті було враховано низку пропозицій бізнес-спільноти, зокрема щодо обрання претендентів на посаду керівника Бюро економічної безпеки комісією з переважним голосом міжнародних експертів тощо.
Однак залишились неврахованими важливі пропозиції, які ставлять під загрозу перезавантаження БЕБ як важливого органу. Зокрема, в урядовому законопроєкті відсутні: чітка процедура переатестації всіх кадрів, посилення аналітичної функції БЕБ, встановлення критеріїв ефективності роботи тощо. Усі позиції та пропозиції від бізнесу можна прочитати на нашому сайті.
Наразі країні дуже важливе стимулювання та підтримка бізнесу, зокрема, аби структури не чинили регуляторного чи іншого невиправданого тиску на бізнес. Аби бізнес не заганяли в куток. Аби прозорим компаніям давали можливість нормально працювати.
Щодо чинного БЕБ насправді від бізнесу лунає чимало коментарів, що не вселяють надію на майбутнє цієї структури, тож це потрібно виправляти.
У нещодавно опублікованому звіті Офісу бізнес-омбудсмена йдеться про те, що бізнес і професійна спільнота здебільшого сприймають податкові перевірки як фіскально-каральний інструмент держави. ЄБА поділяє таку думку?
– Насправді, не завжди поділяє. Все залежить від того, як проводять такі перевірки. Тобто формат проведення перевірок має значення.
Без перевірок тіньовий сегмент дійсно розправляє плечі – і тут замість того, щоб держава отримувала більше, тінь зростає.
Тож важливо мати нормальний формат перевірок, без заламування рук та інших недопустимих зловживань. Треба слідкувати за рівними правилами гри. А щоб їх вирівняти, перевірки можуть бути частиною встановлення чесних правил для роботи.
Тож перевірки мають бути, але добросовісними. Щоб це не було інструментом, який використовують конкуренти. Щоб всі просто прагнули слідувати правилам та не боялись працювати в білу, йдучи в тінь через загрозу неправомірних перевірок.
Читайте також
