У неділю у найбільших містах Білорусі знову пройшли багатотисячні марші та мітинги.
Страйки, затримання та побиття активістів призвели до того, що балтійські країни оголосили про санкції щодо Мінська, а такі компанії, як-от Viber, вирішили згортати бізнес у цій країні. Практично до нуля впала і рекламна діяльність у країні — рекламодавці або скасовують проєкти, або переносять їх.
ЄС заявляє, що не визнає перемогу Олександра Лукашенка на виборах президента та сподівається допомогти білорусам поборотися за демократію. Водночас, за словами Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля, Європа не хоче перетворювати Білорусь «на другу Україну» — ситуації в цих країнах не можна порівнювати.
поцікавилося в експертів, чи може криза в Білорусі вплинути на відносини з Україною, зокрема на економіку та товарообіг між країнами, та якими можуть бути наслідки для нашої країни у разі найгірших сценаріїв для Мінська.
Події у Білорусі наразі жодним чином не впливають на економіку України. Насамперед тому, що вони й на економіку Білорусі ще особливо не вплинули. Як таких ризиків поки немає. Торговий оборот з Україною становить $4 млрд — це менш як 10% усього товарообігу, а цього року буде навіть близько 5%. І навіть відмова від нього кардинально нічого не змінює.
Безумовно, якщо, не дай боже, ситуація виллється в якусь катастрофу, військовий конфлікт в якійсь формі, Україна відчує наслідки. Зараз у Білорусі відбувається спроба революції, і гіпотетично вона містить ризики, якщо, грубо кажучи, буде велика війна з мільйонами біженців.
Тоді біженці побіжать і до України, і це вплине на весь регіон, зокрема й на Київ. Але навіть тоді ефект буде негативним, але не катастрофічно серйозним для України.
Великих наслідків для економіки очікувати не варто, а політичні ризики є. Якщо буде конфлікт і російська інтервенція, то це вже створює новий канал впливу — політичний і геополітичний для нас. Я говорю про наслідки вкрай негативного сценарію розвитку подій.
Павло Кухта
колишній виконувач обов'язків міністра економіки України
Я б виходив із того, що Білорусь — важливий торговельний партнер України, і за останні 6 років торгівля між нашими країнами нарощувався активно. Для цього є кілька причин: частина потоків, які йшли з Росії, почали йти через Білорусь. Крім того, частина потоків, які йшли в Росію, пішли на Білорусь.
Мінськ — важливий партнер Києва, і будь-які зрушення в його економіці можуть на нас позначатися. Може падати обсяг нашого експорту у Білорусь, якщо у них ситуація погіршиться.
Щодо їхнього імпорту, то він може бути схильний до того, що буде подорожчання продукції, яка йде в Україну. Білорусь внаслідок подій у країні відчуватиме серйозні економічні проблеми, пов'язані з формуванням бюджету, і шукатиме будь-які способи його наповнення. Перші сигнали вже були — у вигляді експортних мит на нафтопродукти. У підсумку можуть подорожчати паливно-мастильні матеріали, які ми купуємо у них.
З одного боку, це стимул для нашої продукції у середньо- і довгостроковій перспективі, але у короткостроковій — вплив буде негативним.
Логіка процесів тут така: широкомасштабні страйки призвели до зупинення частини підприємств. І білоруси досить багато втрачають — кожні 15 днів 1% ВВП, а це досить серйозно. Ком економічних проблем за будь-якого вирішення ситуації наростає.
Політично можна міркувати як завгодно, але економічна ситуація негативно позначатиметься і на них, і на тих, з ким вони торгують. Погіршення економічної ситуації транслюватиметься далі — якщо їхній експорт впаде, а реальний сектор економіки даватиме пробуксовування, це чинитиме тиск на білоруський рубль, рівень безробіття, соціальні витрати й зрештою розширить дефіцит бюджету.
У разі найнегативніших сценаріїв підуть також міграційні потоки, і частина трудових мігрантів спрямовуватиметься і до нас. Усе це однозначно позначатиметься і на Україні.
Білоруси досить багато втрачають — кожні 15 днів 1% ВВП. Погіршення їхньої економічної ситуації позначиться і на тих, з ким вони торгують.
Щоб зрозуміти, як ситуація в Білорусі може вплинути на Україну, варто для початку визначитися, наскільки тісною є поточна співпраця двох країн.
З очевидного: якщо Київ змінив політично-економічний вектор і тепер намагається усіма силами розвивати відносини із західними країнами, то Мінськ продовжує орієнтуватися на СНД.
Крім того, якщо Україна, по суті, втратила свою промисловість після розвалу СРСР і заробляє на експорті сировини та сільгосппродукції, то Білорусь її зберегла. Причому, крім побудованих у другій половині 20 століття НПЗ, що слугували для експорту палива до Західної Європи, в країні присутні великі виробники техніки.
Наприклад, БілАЗ — єдиний в СНД завод із виготовлення кар'єрної техніки, а також великий виробник самоскидів, бульдозерів тощо, або МТЗ, який перебуває у десятці найбільших виробників сільгосптехніки у світі.
Тут і виявляється головна особливість білоруської економіки — серйозна залежність від Росії: близько 70% загального експорту перерахованих вище гравців (і багатьох інших промисловців) припадає на російських споживачів.
Власне кажучи, з часів СРСР серйозних структурних змін не відбулося: білоруські потужності доповнюють, а не дублюють російські, що дозволило уникнути серйозних економічних потрясінь після здобуття незалежності.
Ось і виходить, що навіть якщо влада у Білорусі зміниться, то це не повинно привести до кардинальної зміни орієнтирів. Наприклад, події можуть розвиватися за вірменським сценарієм: прихід до влади нового уряду після масових протестів населення та збереження хороших відносин із Москвою на тлі спроб загравання з європейськими та американськими партнерами.
Як свідчить приклад Грузії, така стратегія здатна принести хороші результати.
Вплив подій у Білорусі на Україну є вкрай обмеженим попри досить сильні торгові зв'язки. Білорусь експортує в Україну товарів на $4 млрд та імпортує на майже $1,7 млрд.
Переважно Мінськ займається перепродажем російської продукції завдяки перевагам зони вільної торгівлі з РФ. Наприклад, це паливо, на яке припадає близько 40% українського ринку, вугілля — близько 90% всього ринку або азотні добрива, що використовуються в аграрному секторі.
Зрозуміло, присутні й продажі продукції білоруських заводів.
Навряд чи ситуація може серйозно змінитися: в умовах пандемії ніхто не готовий іти на різкі зміни. Крім того, у Білорусі зараз відбуваються часткові страйки, що ускладнюють відновлення економіки. Тож Мінськ налаштований зберегти товарообіг з Україною, який зростав приблизно на 10% щороку.
Мабуть, єдиним ризиком є відповідні дії на українські санкції: Лукашенко — досить чутлива людина, яка цілком здатна тимчасово припинити експорт важливої для України продукції. Утім, не вважаю, що це триватиме достатньо довго для того, щоб Україна відчула негативний ефект.
Сергій Родлер
Аналітик TeleTrade
З точки зору впливу на Україну подій у Білорусі, якщо не відбудеться нічого політично катастрофічного, ризики наразі є мінімальними. Бо навіть за умови охолодження двосторонніх відносин обидві сторони — Київ і Мінськ — не зацікавлені у їхньому погіршенні та введенні обмежень.
Щодо економічних ризиків, то вони традиційно пов'язані зі стратегічними групами товарів: нафта, дизель. Якщо виникнуть проблеми, це може вплинути на появу дефіциту та на ціни на період цього дефіциту в Україні.
Але сторони не зацікавлені створювати торгові проблеми. Це і для Білорусі невигідно — від нас до них теж іде великий обсяг експорту. Звісно, вони більш залежні від Росії, але торгівля з Україною також є важливою для Мінська — ані Лукашенко, ані будь-який інший керівник не захоче псувати відносини.
Що може вплинути на Україну? Я бачу три сценарії:
- Не дай боже, ситуація вийде з-під контролю та буде хаос. Поки ймовірність цього є мінімальною, все-таки Білорусь — центр Європи, і ніхто не зацікавлений у дестабілізації: ані Європа, ані Росія, ані ми. Я слабо вірю, що Білорусь може перетворитися на Сомалі.
- Припустимо, що Олександр Лукашенко утримає владу шляхом найжорсткіших репресій і опиниться в ізоляції. Низка балтійських країн уже ввели санкції проти нього. Тому від керівництва нашої країни також вимагатимуть ввести обмеження. Але якщо ми вводимо санкції, їх і білоруси можуть ввести. Тоді ми отримаємо ситуацію, як з Росією, але привід там набагато серйозніший — анексія Криму, війна на Донбасі... Я не вважаю, що українське керівництво піде на санкційні дії, але теоретично це можливо, якщо там будуть трагічні події.
- Третій сценарій: якщо раптом через різке загострення ситуації РФ введе війська й забере частину або всю територію Білорусі. Гадаю, що росіяни цього уникатимуть до останнього — це великий ризик і для Кремля. Але якщо це, не дай боже, станеться, то це тільки питання часу, коли весь режим санкцій проти Росії буде перенесений на Білорусь. Для нас це також геополітичні ризики. Економічно ж треба буде відмовлятися від білоруського дизеля та переорієнтуватися. Щоправда, треба врахувати, що ми й досі купуємо в РФ частину нафтопродуктів — повного закриття ринку немає. Але часткове згортання торгівлі, звісно, відбудеться.
Загалом я вважаю, що поки що Україна та Білорусь не зацікавлені у погіршенні торгово-економічних відносин. Єдине, що точно відомо, наш міністр закордонних справ (Дмитро Кулеба — PG) натякнув, що традиційний українсько-білоруський форум цього року не відбудеться.
Київ навряд чи піде на санкційні дії проти Мінська, але теоретично це можливо.
Експерти сходяться на тому, що економіка України поки не постраждала від подій у Білорусі й катастрофічних наслідків не варто очікувати й у майбутньому.
Але в разі найнебезпечніших сценаріїв розвитку подій у Мінську ми можемо отримати не тільки зниження товарообігу та взаємні санкції, а й серйозні геополітичні ризики, якщо в ситуацію у сусідній країні безпосередньо втрутиться Москва.
Читайте також
