Після президентських виборів у Білорусі тисячі людей вийшли на наймасштабніший протест в історії країни. У Мінську ОМОН розганяв учасників протестів і використовував сльозогінний газ, світлошумові гранати, водомети, електрошокери. За даними ЗМІ, міліція застосовувала силу не тільки до протестуючих, але й била тих, хто не брав участі в протестах.
Загальна кількість постраждалих під час акцій протесту наразі невідома, але щонайменше четверо учасників перебувають у реанімації.
Світові медіа назвали цей протест викликом «останньому диктатору Європи». 
зібрало основні точки зору провідних ЗМІ.
Найбільший протест у Білорусі
«Це, безумовно, найбільший протест, який я колись бачив у Білорусі відтоді, як Лукашенко прийшов до влади. Мені здається, що вся країна дійсно [виступає] за зміни», — цитує The Guardian професора Університету Альберти та експерта з Білорусі Девіда Марплса.
Він додав, що рішення про насильницьке придушення протестів викликало питання про лояльність військ міністерства внутрішніх справ і про те, чи можуть у Лукашенка підвести нерви, якщо він особисто відчує загрозу протестів.
«Ми дійсно не знаємо, наскільки він хоробрий. Він ніколи не був у ситуації, коли йому потрібно було бути хоробрим», — сказав Марплс.
«Останній диктатор Європи» зіткнувся з безпрецедентним викликом своєму правлінню», — описують білоруські протести в ABC News.
Міжнародні спостерігачі не визнавали вільними та справедливими всі президентські вибори при Лукашенку. Деякі з них очікували, що цього разу уряд оголосить щось інше, крім суттєвої перемоги «колишнього керівника колгоспу».
«Ця кампанія стала одним із найсерйозніших викликів 26-річному правлінню Лукашенка. Тисячі прихильників опозиції вийшли на вулиці, щоб висловити невдоволення економічною ситуацією в країні, неадекватною реакцією на коронавірус і відсутністю особистих свобод і реформ», — додають у CNN.
BBC резюмують, що вибори пройшли на тлі зростаючого невдоволення керівництвом Лукашенка, а мітинги опозиції збирали великі натовпи. У попередні дні активісти та журналісти зазнали репресій.
У Financial Times описали протести як «розправу білоруського ОМОНу з противниками силача Лукашенка». Минулого місяця у Білорусі було заарештувано 33 російських найманця, яких звинуватили у співпраці з опоненткою Лукашенка — Світланою Тихановською.
«Люди дуже злі на Лукашенка. Деякі — за пенсійну реформу, інші — за реформу системи освіти. Але COVID-19 був червоною кнопкою, з якої почалася політична мобілізація. Люди розуміли, що ситуація для них небезпечна і що вони повинні якось відреагувати», — розповіла виданню активістка з Вітебська Ольга Катач.
За її словами, Тихановська скористалася невдоволенням стагнацією економіки Білорусі та гнівом у відповідь на відмову Лукашенка ввести будь-яку форму карантину для боротьби з коронавірусом, який він назвав «психозом» і який можна вилікувати за допомогою горілки та трактора.
Відносини з Росією
У Bloomberg підкреслили, що зараз «лідер із залізними кулаками» виглядає більш уразливим, ніж упродовж останніх десятиліть.
Алекс Кокчаров з IHS Markit зазначає, що можливі два результати виборів: значні протести, які необхідно швидко придушувати, або довгостроковий мирний опір у «вірменському стилі». У кінцевому підсумку це, на його думку, призведе до розколу всередині еліти та переходу до менш суворого режиму або потенційно навіть до вільної країни. Втім, такий сценарій навряд чи схвалить Росія.
«В опозиції немає нічого особливо антиросійського, однак демократична Білорусь була б небажаним прикладом. Президент Росії Володимир Путін перебуває при владі лише на шість років менше за Лукашенка, і зараз він зіткнувся з власними протестами на Далекому Сході», — розповів колишній посол Великої Британії в Білорусі Найджел Гулд-Девіс.
Reuters зазначає, що Москва, незважаючи на дебати щодо поставок нафти та інших двосторонніх питань, намагалася зміцнити свій вплив на Білорусь. Росія розглядає Білорусь як важливий транзитний маршрут для експорту нафти та газу в Європу, а також як буферну зону з НАТО. Білорусь, яка не має виходу до моря, намагалася налагодити зв'язки як з Росією, так і зі своїми європейськими сусідами. Зіткнувшись із скороченням російських субсидій, Мінськ звернувся за підтримкою до Китаю.
France 24 підкреслює, що жорстоке придушення протестів може нашкодити спробам Лукашенка налагодити відносини із Заходом на тлі ослаблених зв'язків із традиційним союзником — Росією.
«Колишній радянський керівник колгоспу, Лукашенко, керував Білоруссю з 1994 року, але зіткнувся з найбільшою проблемою за останні роки — утримати владу, оскільки деякі виборці твердо переконані, що йому час піти», — додають у виданні.
Прихильники та противники перемоги Лукашенка
Як пише Associated Press, міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс заявив, що, «на жаль, ці вибори важко назвати прозорими, демократичними та вільними».
«Цілком очевидно, що на президентських виборах не було дотримано мінімальних стандартів демократичних виборів», — додав представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт.
Міністерство закордонних справ Польщі виступило із заявою, у якій йдеться, що «жорстка реакція правоохоронних органів, застосування сили проти мирних демонстрантів і довільні арешти неприпустимі».
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький закликав лідерів Європейського Союзу скликати позачерговий саміт для обговорення ситуації в Білорусі, заявивши, що блок із 27 членів повинен підтримувати демократичні устремління людей в Білорусі.
Президент України Володимир Зеленський закликав до максимальної толерантності, терпимості та відмови від вуличного насильства.
Тим часом кілька світових лідерів привітали Лукашенка з перемогою. Китайський лідер Сі Цзіньпін був першим серед них, заявивши, що «Білорусь неодмінно доб'ється нових блискучих успіхів у розбудові держави». За ним послідували президент Росії Володимир Путін, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв і лідер Азербайджану Ільхам Алієв.
Контекст. У Білорусі 9 серпня пройшли президентські вибори. За попередніми офіційними даними ЦВК, перемогу на президентських виборах здобув Олександр Лукашенко з результатом понад 80% голосів. За його опонента Світлану Тихановську проголосували 9,9% виборців. Однак, за неофіційними даними, лідирує Тихановська.
Читайте також
