Facebook Pixel

У столиці України успішно пройшов Київський міжнародний економічний форум

Фото надане партнером.

Фото надане партнером.

7 — 8 жовтня в КВЦ «Парковий» пройшов Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ). Захід, під час якого відбулося 25 панельних дискусій, відвідали понад 1500 учасників. Своїм баченням майбутнього світової економіки поділилися понад 120 спікерів провідних міжнародних організацій і приватних компаній, зокрема Європейського інвестиційного банку, інвестиційного інституту BlackRock, ВТО, ЄБРР, ОЕСР, Римського клубу, Світового економічного форуму, McKinsey & Company та інших.

Ініціатором Форуму виступила холдингова компанія UFuture, очолювана підприємцем Василем Хмельницьким. КМЕФ — майданчик для формування стратегії економічного розвитку України. Форум орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу та влади, запозичення кращого світового досвіду, створення дорожньої карти розвитку та сприяння конвертації ідей у реальні дії.


Головне питання форуму 2021 року — світ в епоху радикальних змін. Доповідачі КМЕФ розповіли про зміни економіки під впливом пандемії, представляючи як бізнес-кейси, як і візіонерські ідеї. Підприємці, топменеджери, представники міжнародних організацій, аналітики та стратеги компаній під час Форуму поділилися своєю думкою про головні проблеми світової та української економіки та способи їх вирішення, про кліматичні зміни та їх вплив на бізнес і соціум.

Telegram Logo

Форум відкрив прем'єрміністр України Денис Шмигаль. У своєму виступі він представив оцінку перспективності економічного розвитку України та погляд уряду на основні правила національної економіки.

Ініціатор Форуму та голова холдингової компанії UFuture Василь Хмельницький поділився своїм баченням майбутнього національної економіки, запуску інноваційних виробництв і культури підприємництва.

kmef1.jpg

На його думку, Україна має великі можливості на світовому ринку. Потужний агросектор відкриває перспективи розвитку сучасних виробництв у сфері foodtech. Водночас уряд і бізнес мають більше інвестувати в перероблення сировини та виробництво готової продукції, що створює додаткові робочі місця та сприяє загальному економічному зростанню.

Засновник КМЕФ звернув увагу, що в Україні недостатньо розвинена інфраструктура стартапів. Незважаючи на якісну технічну освіту, випускники вузів не мають належної бізнес-освіти, тому держава має створювати екосистему для розвитку стартапів.

Василь Хмельницький відзначив позитивні зміни в підході держави до розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. Позитивний приклад — програма кредитування «5-7-9», яка спростила доступ підприємців до капіталу. Однак, за словами підприємця, державі треба багато чого зробити. Зокрема, частка МСБ у структурі економіки України становить 1,5%, а у світі — в середньому 3-4%. Для розвитку підприємництва держава має проводити освітню роботу, починаючи зі школи.

Генеральний директор Форуму Юрій Пивоваров указав, що репутація країни важлива для лідерів, бізнесу та самої країни. Світ має розуміти, що тут комфортно жити, працювати, інвестувати, розвивати бізнес. А тому треба створити довгострокову стратегію розвитку іміджу України, і КМЕФ уже восьмий рік робить великий внесок у виконання цього завдання.

kmef2.jpg
Quote«Є три основні тренди, щоб бути економічно успішною країною. Перший: гроші йдуть в інновації та ідеї. Тут у нас є шанс. Потрібно розвивати інфраструктуру інкубаторів, стартапів, а державі — підтримувати перспективні проєкти. Другий тренд — клімат. Туди йдуть великі гроші, там будують нові екологічніші виробництва», — вважає Пивоваров.

Третій тренд, за словами гендиректора Форуму, — розвиток виробництва. Пандемія показала, що в транспортуванні з Китаю до Європи виникають логістичні складнощі. В України є вікно можливостей, але воно невелике.

Quote«Ведеться робота в напрямку розвитку виробництва: зокрема, Верховна Рада ухвалила законопроєкт про розвиток індустріальних парків. Але для цього потрібно більше зусиль», — підкреслив Пивоваров.

Під час форуму було порушено питання інвестицій у країни, що розвиваються, ризиковості та прибутковості вкладень. Якщо раніше це було вигідніше, ніж інвестування в розвинені країни, то в останнє десятиліття тренд змінився. І потрібно зрозуміти, чи може Україна за таких умов бути привабливою для зовнішніх і внутрішніх інвесторів.

Серед переваг України спікери назвали низьку конкуренцію, що створює передумови для швидкого повернення інвестицій та отримання великих прибутків. Другий плюс — Україна прагне приєднатися до Європейського Союзу. Цей вибір означає гармонізацію її законодавства та його погодження з європейським, передбачуваність, прогнозованість і побудову рівних правил гри.

Найбільш привабливими з погляду інвестицій фахівці назвали ІТ, інфраструктуру, аграрний, банківський сектори, фінтех, електронну комерцію, сектор big data.

Під час панелі «Роль ринків, що розвиваються, у відновленні глобальної економіки» її учасники відзначили, що цифровий тренд поширюється в усьому світі, а COVID-19 тільки сприяє цьому. Старший фахівець із питань інвестиційних стратегій інвестиційного інституту BlackRock Беата Харасім повідомила, що багато країн недофінансовані, щоб перейти на зелену енергетику.

Отже, ринки, що розвиваються, потребують додаткової підтримки від заможних країни.

Quote«COVID-19 сприяв збільшенню кількості трендів у сфері зеленої енергетики, і один із них — перехід до нульового викиду вуглецю. Країни, економіка яких ґрунтується на ресурсах, що вичерпуються, мають приділяти все більше уваги поновлюваним джерелам енергетики», — зазначила Харасім.

Великий інтерес учасників викликала і тема «Фінансування майбутнього: великі гроші для сталого розвитку». Під час її обговорення директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне вказав, що для забезпечення цілей сталого розвитку, поставлених до 2030 року, потрібно інвестувати в цю сферу приблизно $30 трлн або хоча б $1 трлн щорічно. Водночас внесок має робити і приватний сектор, тому що в державного немає достатніх ресурсів.

За словами директора ЄБРР, $27 трлн, що інвестовані в облігації з низькою та негативною прибутковістю, можуть бути реінвестовані для досягнення цілей сталого розвитку. Він вважає, що час для таких інвестицій ще не втрачений.

Quote«В Україні та багатьох інших країнах спостерігається відхід від цілей сталого розвитку. Приблизно $1 млрд інвестицій в Україну — під загрозою», — констатував Патроне.

Під час панелі «Економіка XXI століття: епоха змін і можливостей» виступила виконавча віцеголова Mastercard Енн Кернс. Вона зазначила, що протягом 10 місяців Mastercard спостерігала білше змін в онлайн-купівлі, ніж за останні 5 років. Люди стали більше витрачати локально, що зрозуміло у зв'язку з масовими локдаунами.

Водночас виплати від своїх урядів у всьому світі за період коронавірусу отримали майже мільярд людей. Коронокриза посилила цифровізацію: ми бачимо розвиток штучного інтелекту та впровадження цифрових валют, а також величезний прогрес у фінансовому секторі.

А віцепрем'єрміністр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зазначив, що під час пандемії найбільше почали розвиватися технологічні компанії зі зручним сервісом: Uber, Booking та інші. Вони трансформували сталі бізнес-моделі.

На думку спікера, держави мають перетворюватися на технологічні компанії, бути швидкими, надавати прості в користуванні сервіси, розвивати ті сфери, де немає бізнес-складової. А найкращий шлях для України — стати найзручнішою країною у світі, а це можливо завдяки технологіям.

Цифровізація здійснила стрибок у нашій країні не тільки через пандемію, а й завдяки перетворенню культури споживання та зміні уряду. Федоров вважає, що Україна зробила цифровізацію певноб попкультурою, саме тому ми на правильному шляху, де зручність — це конкурентна перевага в боротьбі за розвиток.

КМЕФ залишається дискусійним майданчиком, що постійно діє, де український істеблішмент, бізнес і соціум виробляють стратегічні решенія. Організатори прогнозують, що наступного року Форум буде ще масштабніший і розширить географію учасників.

Коментарі

Всі новини