Засновник ювелірного виробництва Flora Костянтин Лісаковський виготовляє незвичайні прикраси — металеві кульбабки, цибулини, каблучки та сережки з рослин. Це хороший приклад того, як дитяча мрія може стати прибутковим бізнесом.
Його раннє дитинство минуло на Крайній Півночі: «Перша зелена рослина, яку я побачив під снігом, справила на мене враження, яке дуже складно описати. І, мабуть, це заклало основу мого світосприйняття й того, чому я бачу в рослинах таку красу».
Повернувшись до рідного Запоріжжя, коли йому виповнилося п’ять років, він був здивований тим, що в Україні буває літо, є річки, комахи й головне — рослини. Він дуже захопився останніми, став збирати їх і вирішив присвятити себе ботаніці. Згодом, через багато років, попри неймовірні труднощі це переросло в унікальний продукт.
Як відкрити ювелірне виробництво: історія Flora (відео):
Як стати ювеліром
У дитинстві, окрім збирання рослин, Костянтин цікавився металами (збирав мідь, залізо, олово, цинк, згодом більш рідкісні метали) та мінералами (камінням і гірськими породами). Цікаво, що саме із цих компонентів він зараз виготовляє прикраси. Але про це згодом.
Майбутній фах наш герой обрав відповідний до діла, яким зараз займається. Окрім біології Костянтин мав неабиякі успіхи в хімії, тому вступив на хіміко-біологічний факультет. Під час навчання в нього був важкий період у житті — заради виживання довелося займатися різною роботою: збирати і продавати на базарі шипшину, букети, здавати брухт, працювати вантажником, торговим агентом, хіміком-інженером на Запорізькому водоканалі й навіть слюсарем-ремонтником на заводі «Дніпроспецсталь». «Я ходив, як шахтар, це була дуже важка і шкідлива робота», — згадує наш герой.
А далі життя робить різкий поворот, і Костянтин починає працювати в Києві у великій міжнародній компанії. Він отримує солідну зарплату, визнання, однак це його не тішить, бо хлопець мріє про рослини та роботу з металом.
«У 27 років у мене була хороша перспектива на моїй роботі, де я був топменеджером, однак зрозумів, що це не моє і я не хочу так жити. Я хотів створити те, чого ще немає, те, що можна передати іншим людям. Зі своєї роботи я пішов із легкістю, і для мене це не було критичним кроком, адже я заощадив грошей на два роки», — розповідає він.
Заснування ювелірного виробництва Flora
У 2014 році Костянтин мав достатньо грошей для того, щоб побудувати свою лабораторію та відкрити, за його словами, алхімічне виробництво. Залишивши роботу і знову долучившись до природи, перші три місяці він просто ходив і збирав рослини.
«У мене пішло 1,5 роки на те, щоб витратити всі гроші, продумати технологію та створити ті вироби, які почали мені подобатися і які я міг показати людям. Це були перші листочки — я їх назвав «алхімія кохання», — розповідає він.
Тоді в Костянтина почалися перші продажі. Найпершою стала підвіска з дубовим мідним листком із колекції Black Forest. Цікаво, що дівчина, яка її придбала, незабаром переїхала до Німеччини, де є такий ліс.
Від самого початку роботи над своєю справою ювелір нічого не заробляв. Згодом почав, однак його дохід був значно менший, ніж на попередній роботі. Зараз він заробляє значно більше.
Як працює ювелірне виробництво Flora
Тепер Костянтин створює унікальні ювелірні прикраси з особливою родзинкою. Працює майстер-ювелір із різноманітними дорогоцінними металами, перетворюючи рослини на прикраси, намагаючись передати деталізацію і складність форми на дуже високому рівні, але так, щоб виріб був твердий і міцний. «Мені хотілося, щоб у виробі відчувалося життя», — розповідає він.
Ювелір пояснює, що рослина перетворюється на прикрасу завдяки кристалізації на ній шарів металу. У цьому процесі понад 50 етапів. Щоб сухий листок став прикрасою, у середньому потрібно чотири дні.
«Це щось посередині між ювеліркою та біжутерією: коштує, як біжутерія, але складніше, ніж ювелірні вироби», — розповідає він.
За шість років Костянтин виготовив понад 12 тис. прикрас. Ціни доступні — у середньому 1 — 2 тис. грн за виріб. А от металева кульбабка потягне на $800 й навіть $1 тис. По-перше, вона унікальна, а по-друге, складається з півтори тисячі окремих елементів. Її виготовлення триває приблизно два місяці.
Компанія Flora, до виробництва в якій тепер залучений не лише Костянтин, а й наймані працівники, працює з різними рослинами, деякі їм надсилають з екзотичних країн. У магазині є кольє з гортензії, з української пшениці, каблучки з київськими каштанами. Часто люди самі приносять власні знакові рослини чи квіти, аби майстер увічнив їх у металі. Одного разу навіть замовили металеву цибулинку. «Чоловік сказав, що називає свою дівчину «моя цибулька». Вийшло дуже гарно, але це було єдине таке замовлення», — ділиться майстер.
Найхітовішими прикрасами в магазині наразі є:
- мінімалістичне листя верби;
- листочок, який закручується навколо пальця;
- сережки з квітів абрикоса, які повністю передають весняний цвіт із тичинками та пелюстками;
- різноманітні каблучки-квіти;
- браслет із березових гілочок;
- сережки з лаванди, які дуже складно зробити, адже вони мають важку конфігурацію тощо.
Наразі Костянтин має власне виробництво, команду і два магазини — у Києві та Львові. Він навіть почав виготовляти предмети декору. Одним із перших таких виробів стали дзеркала з дубом із Хортиці та дубом із Подолу.
Поради для тих, хто хоче почати свою справу
Під час створення свого ювелірного виробництва Костянтин зробив для себе декілька висновків, якими залюбки поділився:
- не варто боятися, потрібно відкинути страх. Якщо ви зробили перший крок, то це вже не невдача, а шлях до свого бізнесу;
- не треба нікого слухати та слідувати чиїмось порадам;
- не варто стежити за прикладами та натхненням, наприклад із Pinterest. Костянтин говорить, що краще зробити 100 своїх власних помилок, але зробити їх самостійно й нести відповідальність за той продукт, який ти зробив, і він був абсолютно чистий від зовнішніх ідей;
- не варто ускладнювати, а йти простим шляхом;
- продукт мусить мати гарну ціну та якість. Якщо баланс хороший — він продаватиметься.
Костянтин зізнається: він ніколи не керувався лише бажанням заробляти. І хоча не все й одразу виходило, зараз він має власну формулу успіху, а свої вироби називає «живими» прикрасами. А ще, як у дитинстві, тішиться навколишньою красою та згадує важкі часи з подякою.