Більше половини українців уже стали користувачами соціальних каналів: соцмереж і месенджерів. І навчилися шукати там роботу. Це удар по класичних сервісах, але не остаточний. І ось чому.
Де шукають роботу
За даними IT-компанії GlobalLogic, до початку 2021 року кількість користувачів соціальних каналів в Україні перевищила 26 млн (це на 26% більше порівняно з попереднім роком).
Згідно з дослідженням Employer brand research 2021, ці канали для пошуку роботи використовували 30% опитаних. Частка традиційних сайтів (Robota.ua, Work.ua, Grc.ua Olx.robota) все ще висока — 49%. Але пошук через соціальні канали за рік збільшився на 10%, а через традиційні — лише на 1%.
Ось так виглядають результати цього дослідження. Більше половини респондентів шукали роботу на таких соціальних каналах, як в Facebook, трохи більше третини — у Telegram і чверть — в Instagram:
Що вибрати: Telegram або надійність
Найпростіший спосіб вибрати канал для пошуку роботи — визначитися, що для вас важливіше: оперативність або безпека.
На традиційних сайтах оголошення розміщують за гроші, а значить, там присутні заможніші роботодавці. За словами PR-менеджера рекрутингового сайту Work.ua Каріне Макіян, сайти з пошуку роботи перевіряють кожну компанію і вакансію, про які повідомляють. Зокрема, дивляться, чим фірма займається і наскільки сталий її розвиток.
«Але слабке місце цих ресурсів — майже відсутній зворотний зв'язок», — вказує експерт ринку праці Тетяна Пашкіна.
Стресові співбесіди в Україні: обливання водою та приниження
У соціальних каналах усе інакше.
«У Telegram є негласне правило: якщо кандидат надіслав нам своє резюме, ми повинні йому відповісти протягом 24 годин. А на традиційному сайті ми можемо взагалі не відповідати. І ніхто не дізнається, чи дійшло до нас резюме», — пояснює співвласниця рекрутингового агентства Opeople Олена Журочкіна.
Але в месенджерах багато так званого інформаційного шуму, оголошень від нікому не відомих компаній. Тому там можна потрапити в серйозні неприємності.
«Наприклад, так званий роботодавець може запитати у вас копію паспорта нібито для перевірки вашої профпридатності до телефонного інтерв'ю. А потім, коли ви відправите копію документа, може виявитися, що на вас оформили кредит у банку».
Тетяна Пашкіна
експерт ринку праці
Проте всі ці недоліки не заперечують суттєвих плюсів соціальних каналів. Не дивно, що вони розвиваються швидше за традиційні. За словами рекрутера Jooble Олени Живець, у багатьох нині обмежені фінанси, а часу в обріз.
«Роботу через Telegram, Viber або Facebook можна знайти в один клік. До того ж пошук легко сегментувати: робота в IT, підробіток, робота для студентів, віддалена робота», — зауважує рекрутер.
Альтернативний варіант пошуку роботи
Конкуренція між традиційними каналами та новими медіа приводить до створення ресурсів, які намагаються поєднати плюси обох підходів.
Наприклад, IT-фахівці, які в більшості шукали роботу на традиційних сайтах, тепер передусім підуть, наприклад, на той же Djinni — український сайт анонімного пошуку роботи для IT-фахівців. А щоб захистити себе від інформаційного шуму та шахраїв, вони створять профіль не у звичайній, а в професійній мережі Linkedin — і робота сама знайде претендента.
Для таких претендентів також добре працюють корпоративні домашні сторінки компаній. Там можна безпосередньо подивитися інформацію про вакансії та компанії, пояснює Живець.
Де шукатимуть роботу в найближчому майбутньому
Ситуація з пошуком роботи в Україні слідує світовій тенденції. З тією лише різницею, що традиційні канали там використовує менше людей. Частково їх заміняє старий добрий пошук у Google. А ось до месенджерів там не прихильні.
Згідно з даними Randstad Employer Brand Research 2021, у глобальному масштабі передусім на сайти з пошуку роботи (Indeed.com, Monsterboard, Jobs.com, Recruit.com) виходять 32% претендентів. Гуглять, використовують особисті зв'язки та звертаються до рекрутингових агентств — 25%. На соціальні канали припадає ще 25% опитаних. Але серед них немає месенджерів.
Як у світі шукають роботу. Інфографіка: ANCOR, Randstad
Тетяна Пашкіна зазначає, що частка сервісів із пошуку роботи поступово зменшуватиметься аналогічно тому, як сталося з оголошеннями в друкованій пресі, без яких ще 20 років тому важко було влаштуватися на роботу. А тепер їх зовсім витіснили інтернет-ресурси. Так само буде і з традиційними сайтами. Вони залишаться для невеликої кількості цінителів.
Але з'являться нові сервіси, які намагатимуться втілити сильні сторони традиційного рекрутингу, а потреба в структурованому поширенні інформації про роботу або свої вміння та ділові якості нікуди не подінеться і навіть набуватиме все більшого значення.
Читайте також
Українські IT-компанії на шведському ринку: вигоди для Швеції та нові горизонти для України
